П'єр Агостіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Агостіні
фр. Pierre Agostini
Народився 23 липня 1941(1941-07-23)[1] (82 роки)
Туніс, Французький протекторат у Тунісі[2]
Країна  Франція
Діяльність фізик
Alma mater Університет Екс-Марсельd (1968)[3]
Національне військове училище (1959)[4]
Заклад CEA Saclayd[3][5]
Університет штату Огайо[3]
Науковий ступінь докторський ступінь[6] (1968)
Нагороди

CMNS: П'єр Агостіні у Вікісховищі

П'єр Агостіні — французько-американський фізик-експериментатор, відомий винаходом методу RABBITT[en] для характеристики аттосекундних[en] світлових імпульсів. Здобув Нобелівську премію з фізики 2023 року спільно із Ференцем Краусом та Анною Л'Юльє[7][8].

Освіта і кар'єра[ред. | ред. код]

П'єр Агостіні народився у французькому протектораті Туніс, в 1941 році. [9] Здобув ступінь бакалавра в національній військовій школі Притане в 1959 році в Ла-Флеш, Франція. [10]

Агостіні вивчав фізику в Екс-Марсельському університеті[en], де згодом здобув ступінь бакалавра освіти з фізики в 1961 році, ступінь магістра[en] (diplôme d'études approfondies) в 1962 році та докторський ступінь з оптики в 1968 році. [11] Його дисертація була присвячена багатошаровим діелектричним фільтрам для ультрафіолету . [12]

Після здобуття докторського ступеня він став дослідником у Науковому центрі Париж-Сакле[en] в 1969 році обіймаючи там різні посади до 2002 року. [13]. В цей час Агостіні також працював в лабораторії Жерара Мейнфрея та Клода Мануса, де досліджував багатофотонну іонізацію за допомогою потужного лазера, де вперше спостерігали надпорогову іонізацію в ксеноні в 1979 році. [14][15][16]

У 2001 році Агостіні та його команда з CEA Saclay разом з Гармом Гертом Мюллером з Нідерландського фонду фундаментальних досліджень матерії (FOM) за допомогою передового лазера в Laboratoire d'Optique Appliquée[fr] зуміли створити серію імпульсів кожні 250 аттосекунд. Рекомбінуючи ультракороткі ультрафіолетові імпульси з оригінальним інфрачервоним світлом, вони створили ефект інтерференції, який дозволив йому охарактеризувати довжину та частоту повторення імпульсів. [17][18]

Агостіні був запрошеним науковцем у Брукгейвенській національній лабораторії в американському штаті Нью-Йорк у 2002 — 2004 роках, де він працював у групі Луїса Мауро[en]. [19] Став професором фізики в Університеті штату Огайо (OSU) у 2005 році разом з Луїсом Мауро, який переїхав роком раніше до OSU. [20]. З 2018 року почесний професор OSU. [21] Agostini became Emeritus professor at OSU in 2018.[22]

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://ieeexplore.ieee.org/stamp/stamp.jsp?tp=&arnumber=1076369IEEE Journal of Quantum Electronics, 1970. — С. 808.
  2. https://ieeexplore.ieee.org/stamp/stamp.jsp?tp=&arnumber=1076369IEEE Journal of Quantum Electronics, 1970.
  3. а б в https://www.optica.org/history/biographies/bios/pierre_agostini/
  4. Pierre Agostini | Department of Physics
  5. https://dokumen.tips/documents/p-agostini-biography-department-of-agostini-biography-pierre-agostini-professor.html?page=1
  6. https://www.liberation.fr/sciences/anne-lhuillier-et-pierre-agostini-deux-francais-prix-nobel-de-linfiniment-rapide-20231003_C3BC4U3UQBF4HA5TCR5XGD7M3U/
  7. Nobel Prize in physics goes to Pierre Agostini, Ferenc Krausz and Anne L’Huillier for research into electrons in flashes of light. CNN. Процитовано 3 жовтня 2023. 
  8. Названо лауреатів Нобелівської премії з фізики: за що нагороджено трьох вчених
  9. Contributors [Back cover]. IEEE Journal of Quantum Electronics. 6 (12). 1970. 
  10. Prix Nobel de physique 2023 : l'un des lauréats, Pierre Agostini, a obtenu son baccalauréat au Prytanée de La Flèche. France 3 Pays de la Loire (fr-FR). 3 жовтня 2023. Процитовано 3 жовтня 2023. 
  11. а б Pierre Agostini – Professor, Ohio, USA | Optica". www.optica.org
  12. Agostini, P. (1967). Appareillage permettant la réalisation de filtres multidiélectriques U V. Etude des couches Sb2O3 cryolithe (Thesis, Dissertation) (фр.). Université d'Aix-Marseille. 
  13. а б Pierre Agostini - Professor, Ohio, USA | Optica. www.optica.org. Процитовано 3 жовтня 2023. 
  14. Mainfray, G; Manus, C (1 жовтня 1991). Multiphoton ionization of atoms. Reports on Progress in Physics. 54 (10): 1333–1372. ISSN 0034-4885. doi:10.1088/0034-4885/54/10/002. 
  15. Agostini, P.; Fabre, F.; Mainfray, G.; Petite, G.; Rahman, N. K. (23 квітня 1979). Free-Free Transitions Following Six-Photon Ionization of Xenon Atoms. Physical Review Letters. 42 (17): 1127–1130. doi:10.1103/PhysRevLett.42.1127. 
  16. D'Oliveira, Pascal; Carré, Bertrand (2010). Dossier : Les lasers à l'IRAMIS: Les lasers de puissance à Saclay. IRAMIS (фр.). Процитовано 3 жовтня 2023. 
  17. Pierre Agostini, Ferenc Krausz and Anne L'Huillier win 2023 Nobel Prize for Physics. Physics World (en-GB). 3 жовтня 2023. Процитовано 3 жовтня 2023. 
  18. Paul, P. M.; Toma, E. S.; Breger, P.; Mullot, G.; Augé, F.; Balcou, Ph.; Muller, H. G.; Agostini, P. (2001). Observation of a Train of Attosecond Pulses from High Harmonic Generation. Science (англ.). 292 (5522): 1689–1692. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.1059413. 
  19. Palm International School of Attosecond. IRAMIS (фр.). Процитовано 3 жовтня 2023. 
  20. Pierre Agostini - Emeritus Professor, Ohio, USA | eMedEvents. www.emedevents.com. Процитовано 3 жовтня 2023. 
  21. Pierre Agostini – Emeritus Professor, Ohio, USA | eMedEvents. www.emedevents.com. Процитовано 3 жовтня 2023. 
  22. Jeremy Pelzer, cleveland com (3 жовтня 2023). Ohio State University retired professor wins 2023 Nobel Prize in Physics. cleveland (англ.). Процитовано 3 жовтня 2023. 
  23. Prix Gustave Ribaud. Académie des Sciences. 2014. 
  24. Liste des lauréats français du prix Gay-Lussac Humboldt (фр.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2023.