Корш Федір Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корш Федір Євгенович
Korsh FE.jpg
Народився 22 квітня (4 травня) 1843
Москва, Російська імперія
Помер 16 лютого (1 березня) 1915 (71 рік)
Москва, Російська імперія
Поховання Введенське кладовище
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність росіяни
Діяльність славіст, орієнталіст, поет, перекладач
Галузь Класична філологія, Індоєвропеїстика, слов'янознавство, сходознавство і історія літератури
Alma mater Імператорський Московський університетd і Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd
Науковий керівник Pavel Leontyevd і Pavel Yakovlevich Petrovd
Вчителі Pavel Yakovlevich Petrovd
Відомі учні Шахматов Олексій Олександрович, Айхенвальд Юлій Ісайович і Сперанський Михайло Несторович
Знання мов російська
Заклад Імператорський Московський університетd, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Лазаревський інститут східних мов

Федір Євгенович Корш (22 квітня (4 травня) 1843, Москва — 16 лютого (1 березня) 1915, Москва) — російський і український філолог, перекладач, поет, академік Петербурзької АН з 1900, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства (Фінляндія), почесний член багатьох універстетів.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько Корш Євген- відомий російський журналіст, видавець і перекладач.

У 1864 році закінчив Московський університет. Працював на кафедрі римської словесності.

Викладав у пансіоні Ціммермана та Олександрівському військовому училищі (1865 - 1867).

У 1868 році захистив дисертацію на тему ,,Латинські віршування'' , працював доцентом кафедри грецької словесності Московського університету.

У 1868 -1870 роках вивчав західно - європейські мови та літератури під час відряджень у Берліні, Відні і Римі.

Працював професором Московського університету (1877—1900, з перервою), професомор кафедри класичної філології Новоросійського університету (Одеса, 1890–92) та професором перської словесності Лазаревського інституту східних мов (Москва, з 1892-го).

Був головою Східної комісії Московського археографічного товариства (з 1888), Діалектологічної комісії Петербурзької АН (з 1909), Комісії для редакції українського перекладу Євангелія (з 1905), Товариства слов'янської культури (з 1908), комісії по створенню діалектологічної карти Росії (1909).

Член Угрофінського та Копенгаґенського філологічних товариств, Почесний член Університету святого Володимира у Києві, а також Новоросійського та Харківського університетів.

Знав багато європейських та східних мов.

досліджував проблеми української мови історії і культури, засуджував прояви російського шовінізму у ставленні до української культури.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові праці — з класичної філології, порівняльного індоєвропейського мовознавства, слов'янознавства, східнознавства, історії літератури тощо.

Корш постійно виявляв великий інтерес до проблем української культури, історії, мови, рішуче виступав проти великодержавного шовінізму (закликів Петра Струве до боротьби з «українством» тощо) щодо українського народу:

  • «У боротьбі за рідну мову»,
  • «До суперечки про українську культуру»,
  • «Триєдина Русь» (усі — 1912);
  • «Про українське національне відродження»,
  • «Український народ і українська мова»,
  • «Українці і Австрія» (всі — 1913),
  • «Дещо про вийстя вкраїнської народності»,
  • «Дещо про нову теорію вийстя вкраїнського народу» (обидві праці — 1914) та ін.

Писав про творчість і світове значення Тараса Шевченка («Пам'яті Т. Г. Шевченка» (1911), «Шевченко серед поетів слов'янства» (1912), «Т. Г. Шевченко (1814—1914). Його літературне і суспільне значення», 1914). Керував комітетом з відзначення 50 річниці з дня смерті та 100 років з дня народження Шевченка. Допомагав у зборі коштів на відкриття пам'ятника поету у Києві.

Досліджував українську метрику:

  • «Вступ до науки про слов'янське віршування» (1906),
  • «До історії українського восьмискладового вірша» (1910).

Обстоював думку про віршовану будову «Слова о полку Ігоревім» — опублікований ритмований текст «Слова…» (1909), також досліджував тюркізми у ньому. Написав працю: ,, Тюркські елементи у мові ,,Слово о полку Ігоревім'', Санкт-Петербург, 1904.

Корш — ініціатор підготовки (разом із П. Фортунатовим та О. Шахматовим) доповіді-записки «Про скасування утисків друкованого малоруського слова» (1905), внаслідок чого ряд обмежень було знято.

Відомий як перекладач із класичних, європейських і східних мов.

Писав вірші українською і російською мовами.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • А. Й Багмут. Корш Федір Євгенович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Шахматов А. А. Федор Евгеньевич Корш. Пг., 1915;
  • Павлюк М. В. Ф. Є. Корш і українське мовознавство. // Праці Одеського державного університету, т. 147. Серія філологічних наук, в. 6. О., 1957;
  • Дмитриев Н. К. Федор Евгеньевич Корш. М., 1962;
  • Тимошенко П. Д. Ф. Є. Корш і українська мова. // Питання історії та культури слов'ян, ч. 2. К., 1963;
  • Баскаков Н. А., Баскаков Ник. К. Академик Ф. Е. Корш в письмах современников. М., 1989.

Посилання[ред. | ред. код]