Корш Федір Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корш Федір Євгенович
Korsh FE.jpg
Народився 22 квітня (4 травня) 1843
Москва, Російська імперія
Помер 16 лютого (1 березня) 1915 (71 рік)
Москва, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність славіст, орієнталіст, Q15401579, поет, перекладач
Alma mater Імператорський Московський університет[d] і історико-філологічний факультет Московського університетуту[d]
Науковий керівник Pavel Leontiev[d] і Q4360844?
Відомі учні Шахматов Олексій Олександрович, Айхенвальд Юлій Ісайович і Сперанський Михайло Несторович
Володіє мовами російська
Заклад Імператорський Московський університет[d], Імператорський Новоросійський університет[d] і Лазаревський інститут східних мов

Корш Федір Євгенович (22 квітня (4 травня) 1843, Москва — 16 лютого (1 березня) 1915, Москва) — російський і український філолог, перекладач, поет, академік Петербурзької АН з 1900, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства (Фінляндія), почесний член багатьох універстетів.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1864 році закінчив Московський університет.

Працював професором Московського університету (1877–1900, з перервою), Новоросійського університету (Одеса, 1890-92) та Лазаревського інституту східних мов (Москва, 1892-її).

Був головою Східної комісії Московського археографічного товариства (з 1888), Діалектологічної комісії Петербурзької АН (з 1909), Комісії для редакції українського перекладу Євангелія (з 1905), Товариства слов'янської культури (з 1908). Знав багато європейських та східних мов.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові праці — з класичної філології, порівняльного індоєвропейського мовознавства, слов'янознавства, сходознавства, історії літератури тощо.

Корш постійно виявляв великий інтерес до проблем української культури, історії, мови, рішуче виступав проти великодержавного шовінізму (закликів Петра Струве до боротьби з «українством» тощо) по відношенню до українського народу:

  • «У боротьбі за рідну мову»,
  • «До суперечки про українську культуру»,
  • «Триєдина Русь» (усі — 1912);
  • «Про українське національне відродження»,
  • «Український народ і українська мова»,
  • «Українці і Австрія» (всі — 1913),
  • «Дещо про вийстя вкраїнської народності»,
  • «Дещо про нову теорію вийстя вкраїнського народу» (обидві праці — 1914) та ін.

Писав про творчість і світове значення Тараса Шевченка («Пам'яті Т. Г. Шевченка» (1911), «Шевченко серед поетів слов'янства» (1912), «Т. Г. Шевченко (1814—1914). Його літературне і суспільне значення», 1914).

Досліджував українську метрику:

  • «Вступ до науки про слов'янське віршування» (1906),
  • «До історії українського осьмискладового вірша» (1910).

Відстоював думку про віршовану будову «Слова о полку Ігоревім» — опублікований ритмізований текст «Слова…» (1909).

Корш — ініціатор підготовки (разом з П. Фортунатовим та О. Шахматовим) доповіді-записки «Про скасування утисків друкованого малоруського слова» (1905), внаслідок чого ряд обмежень було знято.

Відомий як перекладач з класичних, європейських і східних мов.

Писав вірші українською і російською мовами.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • А. Й Багмут. Корш Федір Євгенович // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Шахматов А. А. Федор Евгеньевич Корш. Пг., 1915;
  • Павлюк М. В. Ф. Є. Корш і українське мовознавство. // Праці Одеського державного університету, т. 147. Серія філологічних наук, в. 6. О., 1957;
  • Дмитриев Н. К. Федор Евгеньевич Корш. М., 1962;
  • Тимошенко П. Д. Ф. Є. Корш і українська мова. // Питання історії та культури слов'ян, ч. 2. К., 1963;
  • Баскаков Н. А., Баскаков Ник. К. Академик Ф. Е. Корш в письмах современников. М., 1989.