Гатцук Микола Олексійович
| Гатцук Микола Олексійович | |
|---|---|
| Псевдо | М. Глек, М. Куций |
| Країна |  Російська імперія  |
| Діяльність | мовознавець, письменник, фольклорист |
| Знання мов | українська |
Мико́ла Олексі́йович Гатцу́к — український фольклорист, мовознавець, письменник другої половини XIX століття. Брат Олексія Олексійовича Гатцука[1].
Видав збірники:
- «Ужинок рідного поля» (1857) — вміщено українські пісні, думи, приказки, прислів'я;
- «Дев'ять струн української бандури» (1863) — подано українські пісні з нотами.
До збірки «Ужинок рідного поля» був доданий словничок на 550 слів, який переважно мав перекладний характер, але містив значну кількість вигаданих слів[2][3].
Написав один із перших українських букварів — «Українська абетка»[4], де серед інших матеріалів уміщено українські думи про Хвеська Ганжу Андибера, про смерть козака-бандуриста, про бідну вдову, про сестру та брата, українські прислів'я, приказки, колядки тощо. Автор драми «Оксана» (1907), позначеної впливом українських народних пісень.
Гатцук досліджував питання українського правопису. У статті «Про правописи, заявлені українськими письменниками з 1834 року по 1861 р.» («Основа», 1862, № 7) охарактеризував системи українського правопису, що їх розробили Михайло Максимович, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Пантелеймон Куліш та ін. Стаття була спрямована проти кулішівки.
Михайло Максимович відстоював етимологічний правопис із використанням діакритичних знаків для відтворення української вимови. Спробу наблизити українське письмо до фонетичного зробив Пантелеймон Куліш у виданні «Записки о Южной Руси» (1856) та в «Граматці» (1857). Значно далі в фонетизації українського правопису пішов Гатцук. У книжці «Ужинок рідного пол'а», виданій під псевдонімом М. Куций, він фактично застосував фонетичну транскрипцію з великою кількістю надрядкових знаків. Наприклад:
Ŏколиб нε ц’а важка скрута татарс’кого лиха, миб ўже здаўнаб мали своу рідну моўу, пис’мєнє і достоту °вироблєну; св’атоблиўε °слово Божε і ỏго заповіт вірісне кожнй-б тамиу; і нε було б ўнεвічинε ріднε слоўо; миб тоді мали своỷ Літεратуру, своỷ осноўу а’сного жит’а’.
Застосований Гатцуком у букварі, у низці інших творів правопис (використання надрядкових знаків при відповідних буквах — крапок, дужок, рисок тощо) не набув поширення. Як зазначав Микола Сумцов у статті про Гатцука в енциклопедії Брокгауза та Ефрона, «правопис дуже дивний і незручний».
- ↑ Гатцук Олексій Олексійович / Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ Послоўник // Українська лексикографія XIII—XX ст.: Бібліографічний покажчик / Т. Ю. Кульчицька; НАН України, Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника. — Львів, 1999. — С. 19. — ISBN 5-7702-0973-9
- ↑ Послоўник до усвічен'а вистаченоі тута праці // Ўжинок рідного полá вистачини́ працеў М. Г.[атцука]. — Москўа: Ў друкарні Каткоўа і Т-ўа, 1857. — С. 353—371.
- ↑ Украінська абетка / Микола Гатцук. — Москва: Друк. Універ., 1861. — 117 с.
- Поповський А. М. Гатцук Микола Олексійович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.. — С. 93—94.
- Бріцина О. Гатцук Микола Олексійович // Українська фольклористична енциклопедія / [голов. ред. Г. Скрипник] ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — Київ, 2019. — 840 с. — ISBN 978-966-02-9033-4
- Гатцук Микола // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 374.
- Брицина О. Ю. Гатцук Микола Олексійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 395.
- Гатцук Микола Олексійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 144 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Гатцук, Н. С. // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Розширення функціональних меж української мови // Русанівський Віталій. Історія української літературної мови. — К., 2001. [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Гатцук М. Українська абетка / Микола Гатцук. — М. : У друк. Унів., 1861. — 117 с. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Гатцук Микола. Украінска абетка // Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія / НАН України, Інститут української мови; Упоряд.: В. В. Німчук, Н. В. Пуряєва; Передмова В. В. Німчука; Комент. та приміт. Н. В. Пуряєвої — Київ: Наукова думка, 2004. — С. 82—87. — ISBN 966-00-0261-0.
- Микола Гатцук. Про правописи, заявлені українськими письменниками з 1834 року по 1861 р. / «Основа», 1862, № 7. — С. 1–23.(рос. дореф.)
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
