Глухівське князівство
|
Глухівське князівство — одне з удільних князівств Чернігово-Сіверської землі з центром у Глухові. Території князівства сягали верхів'я Оки, рязанських і козелецьких володінь. Утворилося на початок XIII століття. Пізніше з Глухівського князівства виділилися Устівське та Новосільське князівства, як східна його частка.
1239 року землями князівства прокотилась монголо-татарська пошесть та ордою хана Батия була взята приступом столиця — місто-фортецю Глухів. Це призвело до зміщення центру історичного життя князівства на північ.
1352 року із Західної Європи поширилася на Сіверщину чума. Тоді вимерло все князівство, а глухівські князі переселилися в Новосіль та стали князями новосільськими.
У другій половині XIV століття землі князівства опинилися під владою Великого князівства Литовського, а після підписання у 1385 році Кревської унії глухівські землі стали окраїною об'єднаного Великого князівства Литовського та Польського Королівства.[1]
Глухівські князі
Глухівськими удільними князями були здебільшого вихідці з чернігівської гілки Рюриковичів.
Першим глухівським князем був Симеон Михайлович, який отримав Глухівське князівство по смерті батька у 1246 році. Його син Михайло Симеонович був наступним володарем. Він отримав глухівський престол у кінці XIII століття та прокнязював у ньому до своєї смерті на початку XIV століття.
У другій половина XIII століття та початок XIV століття устівським князем, яке виділилося по смерті Семеон Михайловича, був Всеволод Семенович.
Наступним глухівським князем був Роман Семенович. Він правив з Новосіля та фактично під своєю владою об'єднав все Глухівське князівство.[2]
Родовід:[3]
Симеон Михайлович, князь Глухівський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Михайло Симеонович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Симеон Михайлович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роман, князь Новосільський та Одоєвський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Василь Романович - князь Бєльовський | Лев Романович - князь Новосільський | Юрій Романович - князь Новосільський та Одоєвський | Семен | Данило | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Князі Бєльовські | Князі Воротинські | Князі Одоєвські | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Див. також
Примітки
- ↑ Юридична енциклопедія — Шемшученко Ю. С.
- ↑ Нащадки Михайла Всеволодовича. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 16 червня 2011.
- ↑ Рід князя Михайла Чернігівського // Родовідна книга князів та дворян російських і виїзних (Оксамитова книга). Частина I. — Вип. Університетська друкарня М. Новикова. — С. 179—180. Процитовано 1787. (рос.)
Література
- Богуславський В.В. Слов'янська енциклопедія. Київська Русь - Московія: в 2 т. — Москва : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 216 с. — ISBN 5-224-02249-5. (рос.)
- Коган В.М., Домбровський-Шалагін В.І. Князь Рюрик і його нащадки: Історико-генеалогічне склепіння. — Санкт-Петербург : «Паритет», 2004. — 688 с. — ISBN 5-93437-149-5. (рос.)
Посилання
- Глухівське князівство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |