Оріль

Оріль, Орель
Оріль, нове русло під Обухівкою
Сточище Орілі
48°31′14.999988100008″ пн. ш. 34°52′46.999992099992″ сх. д.
Витік	поблизу села Єфремівка
• координати	49°26′6.0000001000082″ пн. ш. 36°4′59.160000100006″ сх. д.
Гирло	Дніпро поблизу міста Дніпро
• координати	48°31′14.880000100005″ пн. ш. 34°52′46.920000099999″ сх. д.
Похил, м/км	0,27 ‰
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна Харківська область Полтавська область Дніпропетровська область
Регіон	Дніпропетровська область Харківська область Полтавська область
Довжина	346 км
Площа басейну:	9 800
Середньорічний стік	0,41 км³/рік
Притоки:	Праві: Багата, Берестова, Орчик, Лип'янка Ліві: Орілька, Багатенька, Широка Кільченька, Мокра Заплавка
Медіафайли у Вікісховищі

Орі́ль, або Оре́ль, Єре́ль (д.-рус. Уголъ) — річка в Україні, ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря).

Опис

Довжина 346 км. Площа басейну 9 800 км². Похил річки 0,27 м/км. Річкова долина асиметрична, праві схили високі й круті, ліві низькі й пологі, завширшки від 2—3 м у верхів'ї до 16 м (біля смт Перещепиного) — 22 м (біля гирла). Заплава подекуди заболочена, є стариці, ширина 3—4 км.

Мінералізація води Орелі висока — в середньому становить: весняна повінь — 1588 мг/дм³; літньо-осіння межень — 1964 мг/дм³; зимова межень — 2109 мг/дм³.

Використовується на рибництво, водопостачання, зрошення.

Розташування

Бере початок біля с. Єфремівки. Тече територією Первомайського, Кегичівського, Сахновщинського , Зачепилівського районів Харківської області, Машівського та Новосанжарського районів Полтавської області, Юр'ївського, Новомосковського, Магдалинівського, Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області.

Гідрологія

Річище дуже звивисте, завширшки від 2—10 м до 40 м, на плесах — до 100 м, завглибшки до 6 м. Течія спокійна. Дно піщане. Замерзає наприкінці листопада — початку грудня, скресає наприкінці березня. Характерними є весняна повінь й літня межень. На окремих ділянках влітку пересихає. Живлення загалом снігове й дощове. Середній стік за 31 км від гирла становить 13,2 м³/с.

Гідрологічні пости побудовані біля сіл Степанівки (1930 рік) і Чорноглазівки (1925 рік), смт Царичанки (1952 рік).

У 1967 році в пониззі річки (Петриківський район) від села Могилів (18 км вище старого гирла Орелі) до смт Обухівка протягом 61 км споруджено штучне річище. Тепер Оріль впадає до Дніпра за 450 км від його гирла, що на 41 км нижче старого річища. На ділянці від села Придніпрянське (колишнє Радянське) до села Могилева річка змінила свою течію. Заплавою Орелі проходить траса каналу Дніпро — Донбас, збудованого в 1970–1981 роках. Гідроспоруди змінили річище — тепер його довжина становить 370 км. У нижній течії (від смт Обухівка) судноплавна. У заплаві річки розташоване озеро за назвою Гряковий Лиман.

Назва

Назва походить з тюркського äirili «косий, кривий», äiri «косий» або тюркського airy «вилоподiбна гiлка, трiщина, рiг», airyly «та, що має роги». Інша назва річки «Угол» (ѥго же Русь зовуть Уголъ), очевидно, є слов'янською калькою тюркського гідроніма (угол, вугол — «кут», «ріг»). Звiдси, можливо, етнонiм уличі (від *угличi).

Історія

Про Приорілля існує багато легенд, одна з них про Оріль:

Жив колись на Рящанській горі Змій, який щороку забирав у неволю найкращу дівчину з навколишніх сіл. Одного року в тих краях поселилась родина, в якій було три сини-ковалі та красуня донька. Прийшла черга і до красуні йти до Змія. Не погодились з цим брати і вирішили боротися зі Змієм. Викували собі брати по важкому мечу і розпочали битву зі Змієм. Сили були не рівними, але любов до сестри надихала братам все сильніше й сильніше. Юнаки виграли битву. Знесилений Змій захотів пити і почвалав напитися до Дніпра. Брати запрягли змія в плуг і проорали за ним глибоку борозну. Визволені з полону дівчата заплакали від радощів і наповнили борозну численними дівочими слізьми. З тих пір і несе Оріль до Дніпра чисту як дівоча сльоза воду.

Природа

У річці водяться сом, лящ, щука, судак, окунь. Зустрічаються зайці, лисиці, кабани, вовки, сарни, олені. Велике розмаїття птахів: дикі качки, кулики, водяні курки, фазани, чаплі, журавлі, дрохви (Otis tarda), куріпки, перепели. Трапляються лунь очеретяний (Circus aeruginosus) та степовий (Circus macrourus), яструб. Береги місцями вкриті пойменними лісами. В нижній течії розташований Дніпровсько-Орільський заповідник.

В «Описі України» Гійома де Боплана читаємо опис рибних багатств річки:

В гирлі цієї річки я бачив, як за одним разом витягли понад 2 тис. риб, з яких найменші мали одну стопу довжини.

Історик Дмитро Яворницький за багатство рибою, птаством, а берегів — лісом образно назвав її «молочною річкою з медовими берегами».

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоку до гирла): Єфремівка, Нова Семенівка, Мар'ївка, Дмитрівка, Новоіванівка, Верхня Орілька, Яковлівка, Мар'ївка, Олійники, Нововолодимирівка, Красноярка, Нагірне, Лигівка, Надеждине, Олексіївка, Петрівка, Степанівка, Миколаївка, Андріївка, Аполлонівка, Халтуріна, Запарівка, Яблунівка, Терни, Піскувате, Чорноглазівка, Чернявщина, Шандрівка, Орілька, Ганнівка, Великі Бучки, Керносівка, Багата Чернещина, Багате, Перещепине, Старе Мажарове, Нове Пекельне, Старе Пекельне, Зіньківщина, Личкове, Ковпаківка, Котовка, Ряське, Чернеччина, Гупалівка, Нехвороща, Маячка, Бабайківка, Царичанка, Китайгород, Могилів, Кільчень.

Об'єкти на річці

Область	Відстань від гирла, км	Відстань від витоків, км	Назва	Тип	Примітка
Харківська	320	0	витік		с. Єфремівка
Харківська	305	15	Шляхова	права притока	довжина 14 км, сточище 103 км²
Харківська	268	52	Куций (Сугарь)	права притока	довжина 16 км, сточище 84 км²
Харківська	251	69	Орілька	ліва притока	довжина 95 км, сточище 805 км²
Харківська	224	96	Вошива	права притока	довжина 29 км, сточище 195 км²
Харківська	198	122	Багата	права притока	довжина 67 км, сточище 563 км²
Дніпропетровська	196	124	Багатенька	ліва притока	довжина 29 км, сточище 207 км²
Харківська	186	134	Можарка	права притока	довжина 24 км, сточище 102 км²
Дніпропетровська	178	142	Широка Кільченька	ліва притока	довжина 26 км, сточище 104 км²
Дніпропетровська	178	142	Перещепине	місто
Харківська	161	159	Балка Бердянка	права притока	довжина 18 км, сточище 52 км²
Харківська	150	170	Берестова	права притока	довжина 99 км, сточище 1 810 км²
Харківська	137	183	Орчик	права притока	довжина 104 км, сточище 1 465 км²
Полтавська	92	228	Мокра Лип'янка	права притока	довжина 43 км, сточище 425 км²
Полтавська	82	238	Нехворощанка	права притока	довжина 17 км (21 км), сточище 100 км²
Дніпропетровська	68	252	Мокра Заплавка	ліва притока	довжина 30 км, сточище 301 км²
Дніпропетровська	59	261	Мокра Маячка	права притока	довжина 22 км, сточище 268 км²
Дніпропетровська	47	273	Журавка	ліва притока	довжина 24 км, сточище 187 км²
Дніпропетровська	38	282	Прядівка	ліва притока	довжина 23 км, сточище 231 км²
Дніпропетровська	38	282	Царичанка	смт	← 10,6 м³/с
Дніпропетровська	9	311	Очеп	права притока	довжина 14 км, сточище 121 км²
Дніпропетровська	0	320		гирло	491 км від гирла Дніпра

Примітка: Відстані наведено станом на 1957 рік за виданням Каталог річок України. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — 192 с.

Література

• «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
• Географічна Енциклопедія України.
• Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська енциклопедія, 1992. — 1024 с. — ISBN 5-88500-033-6.
• Приорілля — забутий український край.
• Бiлокiнь А. М. Сторiнки iсторiï Приорiлля. Днiпр.:"Пороги",2004.-193 с.

Посилання

• Орель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1234. — 1000 екз.
• «На Орелі» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 397-398.