Дрезден
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2020) |
Дрезден (нім. Dresden; в.-луж. Drježdźany та н.-луж. Drježdźany від старолужицького Drežďany; чеськ. Drážďany; пол. Drezno) — місто в Німеччині, адміністративний центр землі Саксонія. Населення міста становить 556 227 осіб. Місто є одним із найбільших центрів промисловості, транспорту, науки та культури Німеччини.
Географія
Місто розміщене на віддалі 200 км на південь від Берліна на річці Ельба у Дрезденській долині. З заходу та південного заходу місто обмежене Рудними горами, з півдня та сходу Ельбськими пісковиковими горами, зі сходу та північного сходу Лужицькою височиною.
Історія
Назва має слов'янський корінь і походить від слова drježdźany зі старосерболужицької мови, тобто позначає людей із заболоченої місцевості чи плавнів[20].
Уперше Дрезден[21] документально згадується в 1206 році у зв'язку із судовим розглядом між Майсеновською церквою і графом фон Дона через спірні території (Acta sunt hec dresdene). Як місто, вже в іншому документі, Дрезден згадується в 1216 рік (Acta sunt hec… in civitate nostra dresdene).
З 1270 року Дрезден став столицею маркграфства Мейсен і був їй аж до об'єднання маркрафства Мейсен і курфюрства Саксонії в 1422 році. У 1485 році відбувся Лейпцизький розділ об'єднаної держави, у результаті якого Дрезден знову став столицею маркграфства Мейсен (причому маркграфи отримали титул герцогів Саксонії).
У 1547 році курфюрство Саксонія було знову приєднано до Мейсене, і Дрезден виявився столицею курфюрства Саксонії. Найбільшого розквіту Саксонія (і Дрезден, як її столиця) досягла на початку XVIII століття при Августі Сильному, який витягував величезні доходи з управління Річчю Посполитою. При ньому працями Пеппельмана та інших придворних майстрів центр Дрездена набув знайомого вигляду в стилі бароко.
У XVIII столітті Саксонія претендувала на провідну роль серед німецьких князівств і вела постійні війни з Пруссією. Під час Семирічної війни Дрезден був захоплений і довгий час утримувався військами прусського короля Фрідріха II. Ця окупація завдала великої шкоди місту, зокрема в 1760 році була зруйнована церква Кройцкірхе.
26—27 серпня 1813 року в ході Шостої коаліційної війни при Дрездені сталася велика битва між французькою армією під командуванням Наполеона I і Богемською армією союзників під командуванням Карла Шварценберга; в цій битві загинули два російських генерали (Ф. О. Луков і О. П. Меліссіно)[22]. У результаті наполеонівських воєн Саксонія зазнала величезних територіальних втрат, значення Дрездена в політичних справах Європи знизилося, але він як і раніше вважався одним із найбільших культурних центрів.
Під час революції 1849 року повсталі городяни на чолі з С. Борном і М. О. Бакуніним вигнали з Дрездена короля, який зміг повернути собі владу, закликавши на допомогу прусського короля.
У кінці Другої світової війни Дрезден було піддано великомасштабному бомбардуванню. З 13 по 14 лютого 1945 року центр міста був повністю зруйнований у результаті серії ударів англійської і американської авіації. У цей час Дрезден був переповнений біженцями, що намагалися врятуватися від бойових дій Східного фронту, серед яких було багато жінок і дітей. По ряду причин місто практично не було захищено зенітними гарматами, а авіація ППО не змогла злетіти. Число жертв становить від 100 до 200[23] тисяч чоловік (деякі джерела повідомляють про ще більше їх число), більшість із яких загинуло в результаті виниклого вогняного смерчу. Серйозно постраждав дрезденський замок-резиденція, Цвінгер і Опера Земпера були практично зруйновані, трохи пізніше обвалився купол Фрауенкірхе. Одним із небагатьох, хто вижив у цьому бомбардуванні, став американський письменник Курт Воннегут, який згодом написав знаменитий роман «Бійня номер п'ять», що розповідає про вищеописані події[24].
Після війни руїни палаців, церков, історичних будівель були акуратно розібрані, всі фрагменти описані і вивезені за місто. Решту руїн було просто знесено. На місці міста фактично утворився величезний порожній майданчик.
У новітні часи Дрезден як центр східної землі Саксонія має популярність у праворадикальних сил. Саме у Дрездені у 2014 році було засновано антиісламський рух PEGIDA. Довгий час у XXI сторіччі Дрезден був оплотом Національно-демократичної партії Німеччини, а з 2013 року популярність набирала Альтернатива для Німеччини. Так, 2 листопада 2019 року у місті навіть оголосили Nazinotstand — «нацистську надзвичайну ситуацію»[25].
Культура та туризм
Дрезден — це місто мистецтва і культури. До 2009 року Дрезденська долина Ельби входила до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО[26]. У місті розмішені всесвітньо відомі зібрання предметів мистецтва — Галерея старих майстрів та колекція коштовностей «Зелене склепіння». Дрезден — однe з найбільш відвідуваних туристами міст Німеччини (8 млн у 2009 році). Велика кількість масових заходів, які щорічно відбуваються у Дрездені, приваблюють безліч туристів як із Німеччини, так і з усього світу. Серед іноземних туристів, які відвідують Дрезден, лідирують за чисельністю американці, італійці та росіяни.
Для туристів особливо приємним є зелений вигляд міста. Його площа на 63 відсотки покрита лісами і парками. Поблизу центру міста є великий парк «Ґросер Ґартен», який має площу 1,8 км². На території цього парку розташовуються зоопарк, ботанічний сад та дитяча залізниця. З північно-східної сторони місто оточене лісами «Дрезднер Гайде».
Молодіжне культурне життя зосереджене в районі Дрезден-Нойштадт[de], у якому розміщуються безліч нічних клубів, галерей, ресторанів, барів і кафе. У 1990—1993 частина Нойштадт була місцем «різнобарвної Республіки Нойштадт[de]», самопроголошеної молодіжної мікронації.
На території технічного університету Дрездена, на півдні міста, розташована Саксонська державна бібліотека. Вона виникла в 1996 році і належить до найбільших бібліотек Німеччини. У ній перебуває німецька фототека.
Визначні пам'ятки та музеї
- Міст Августа
- Палац-резиденція
- Придворна церква
- Театральна площа
- Земпер-опера
- Цвінгер
- Зелене склепіння
- Ташенбергський палац і Холерний водограй
- Старий ринок (Альтмаркт)
- Нова ратуша
- Заміська вілла
- Альбертінум
- Новий ринок (Ноймаркт)
- Палац Козель
- Церква Богородиці (Фрауенкірхе)
- «Хід князів»
- Тераса Брюля
- Синагога
- Пам'ятник Моріца
- Золотий вершник
- Церква Трьох Волхвів
- Церква Преподобного Симеона Дивногорця
- Площа Альбертплац
- Художній пасаж
- Молочна крамниця Пфунда
- Японський палац
- Єгергоф
- Єнідце
- Внутрішні католицький цвинтар
- Музей гігієни
- Дрезденська картинна галерея
- Музей порцеляни
- Воєнно-історичний музей
- Технічні колекції Дрездена
- Музей транспорту
- Дрезденський зоологічний музей
Околиці
Околиці Дрездена приваблюють безліч туристів:
- Майсен — старовинний замок і порцелянова мануфактура епохи Відродження, що і сьогодні виробляє порцелянові вироби, що високо цінуються. У мануфактурі розташований великий музей, у якому можна познайомитися з виробами фабрики та основами виробництва.
- Саксонська Швейцарія — масив пісковикових гір, національний парк із прекрасними видами
- Фортеця Кенігштайн — велика фортеця епохи Відродження
- Замок Моріцбург — мисливський замок короля Августа Сильного, у якому між іншим знімався фільм-казка «Три горішки для Попелюшки».
- Фрайберг — старовинне місто гірників із добре збереженою середньовічною забудовою.
- Бауцен — старовинне місто з добре збереженою фортецею, столиця верхньолужицьких слов'ян.
- Радебойль — місто за 2 км від Дрездена, завдяки своїм багатим віллам відоме також як Саксонська Ніцца. У Радебойлі розміщені також Замок Вакербарт та численні виноградники.
- Рудні гори — численні місця для піших походів і гірськолижного спорту.
- Численні замки і фортеці, наприклад Замок Везенштайн, Фортеця Штольпен.
Зручне географічне положення Дрездена дозволяє використовувати його як відправну точку для туристичних поїздок в інші міста (як-от Берлін, Лейпциг, Герліц, Прага), які розташовані лише за 1—2 години їзди на поїзді або автомобілі.
Регулярні культурні заходи
- Травень (10 днів) — Діксіленд[de], міжнародний фестиваль джазової та блюзової музики
- Серпень (3 дні) — день міста
- Грудень (1,5 місяці — з кінця листопада до 24 грудня) — Striezelmarkt, найстаріший у Німеччині і один із найвідоміших у Європі різдвяний ринок.
Торгівля
В останні роки в центрі Дрездена відкрилося відразу кілька найбільших торгових центрів (Zentrum Galerie, Altmarkt-Galerie, Neumarkt-Galerie, Prager Strasse) із великою кількістю магазинів і бутиків різної цінової категорії. Завдяки цьому Дрезден став центром роздрібної торгівлі не тільки Саксонії, а й сусідніх Чехії та Польщі, а також інших країн Європи.
Вищі навчальні заклади
- Дрезденський технічний університет (TU Dresden). Заснований у 1828 році. Є найстарішим закладом академічної технічної освіти в Німеччині. Зараз налічує приблизно 35 000 студентів. Постійний науковий штат становить близько 4200 співробітників, із них 419 професорів. На сьогодні є найбільшим університетом Саксонії. Складається з чотирнадцяти факультетів[27].
- Дрезденська Вища школа музики імені Карла Марії фон Вебера. Заснована 1856 року, близько 600 студентів[28].
- Дрезденська академія образотворчих мистецтв. Заснована 1764 року, 600 студентів[29].
- Університет прикладних наук Дрездена. Заснований 1992 року, близько 5000 студентів[30].
Науково-дослідні заклади
Дрезден є потужним науково-дослідним центром. Тут розташовані більше двох десятків різноманітних інститутів від найвідоміших і найважливіших наукових товариств Німеччини: більше десятка від Товариства імені Фраунгофера, 3 інститути Товариства імені Макса Планка та 4 інститути, що відносяться до Наукового товариства імені Лейбніца та Товариства імені Гельмгольца.
Транспорт
Автомагістраль A4 (європейський маршрут E40) перетинає Дрезден на північному заході з заходу на схід. Автомагістраль A17 відгалужується від А4 та повертає на південний схід. У Дрездені вона починає перетинати Рудні гори в напрямку Праги. Автомагістраль A13 починається з розв'язки «Дрезден-Норд» і прямує до Берліна. Автомагістралі A13 і A17 розташовані на європейському маршруті E55.
У мережі залізниць Дрездена є два основних міжміських транзитних вузла: залізничний вокзал Дрезден-Хауптбанхоф[en] і залізничний вокзал Дрезден-Нойштадт[en]. Найважливіші залізничні лінії прямують у Берлін, Прагу, Лейпциг і Хемніц. Система приміських поїздів (Дрезденський S-Bahn) працює на трьох лініях уздовж маршрутів далекого прямування.
Міжнародний аеропорт Дрездена розташований на північно-західній околиці міста.
Дрезден має велику трамвайну мережу, якою управляє Dresdner Verkehrsbetriebe, муніципальна транспортна компанія. Оскільки геологічні умови не дозволяють будувати підземні залізниці, трамвай є важливою формою громадського транспорту. Транспортна компанія експлуатує дванадцять ліній довжиною 200 км[31]. Велика кількість нових низькопольних транспортних засобів має довжину до 45 метрів і виробляється компанією Bombardier Transportation у Бауцені.
Райони Лошвіц і Вайссер-Хірш з'єднані фунікулером, який перевозить пасажирів з 1895 року[32].
З 6 травня 1901 у місті працює Дрезденська підвісна дорога.
Клімат
Як і в багатьох інших містах на сході Німеччини, Дрезден має морський клімат (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена), зі значним континентальним впливом через своє внутрішнє розташування. Літо тепле, у середньому 19,0 °C в липні. Зими трохи холодніше, ніж у середньому по Німеччині, середня температура січня становить 0,1 °C. Самі сухі місяці — лютий, березень і квітень з опадами близько 40 мм. Самі вологі місяці — липень і серпень, більше 80 мм опадів на місяць.
Мікроклімат у долині Ельби відрізняється від мікроклімату в горах і передгір'ях. Метеостанція Дрездена розташована в районі Клоцше, на висоті 227 метрів над рівнем моря, температура повітря в Клоцше на 1—3 °С нижче, ніж у центрі міста на висоті 112 метрів над рівнем моря.
Клімат Дрездена (1981–2010, екстремуми 1967-2013) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16,2 | 19,7 | 24,4 | 29,5 | 31,3 | 35,3 | 36,4 | 37,3 | 32,3 | 27,1 | 19,1 | 16,4 | 37,3 |
Середній максимум, °C | 2,7 | 3,9 | 8,3 | 13,7 | 18,9 | 21,5 | 24,2 | 23,8 | 18,9 | 13,6 | 7,2 | 3,5 | 13,3 |
Середня температура, °C | 0,1 | 0,9 | 4,5 | 9,0 | 14,0 | 16,7 | 19,0 | 18,6 | 14,3 | 9,8 | 4,5 | 1,1 | 9,4 |
Середній мінімум, °C | −2,4 | −1,9 | 1,2 | 4,4 | 8,9 | 11,9 | 14,0 | 13,9 | 10,4 | 6,5 | 2,1 | −1,2 | 5,7 |
Абсолютний мінімум, °C | −25,3 | −23 | −16,5 | −6,3 | −3,4 | 1,2 | 6,7 | 5,4 | 1,4 | −6 | −13,2 | −21 | −25,3 |
Норма опадів, мм | 46.5 | 34.6 | 43.2 | 41.2 | 64.8 | 64.6 | 87.4 | 83.0 | 50.2 | 42.5 | 53.9 | 52.1 | 664.03 |
Кількість сонячних годин | 62,1 | 77,8 | 118,2 | 170,7 | 218,7 | 202,3 | 222,6 | 212,9 | 152,0 | 122,4 | 64,5 | 55,1 | 1679,37
|
Джерело: Deutscher Wetterdienst[33] |
Відомі жителі Дрездена
- Віра Вовк — українська письменниця, літературознавець, перекладач; навчалася тут;
- Альфред Геттнер — німецький географ
- Грюнбайн Дурс — німецький поет
- Євтушенко Олексій Анатолійович — радянський поет і художник-карикатурист
- Еріх Кестнер — німецький письменник
- Львов Георгій Євгенович — російський політик
- Модерзон-Беккер Паула — німецька художниця
- Мюнх Герхарт — німецький композитор
- Йозеф Шуберт — німецький композитор
- Ганс Остер — німецький військовий діяч
- Патон Євген Оскарович — український вчений зварювання та містобудування
- Герхард Ріхтер — німецький художник, скульптор та фотограф
- Столипін Петро Аркадійович — російський політик
- Ян Гоффман — німецький фігурист
- Гельмут Шен — німецький футболіст і тренер
- Карін Енке — німецька спортсменка
- Роберт Сьодмак (1900— 1973) — німецький і американський кінорежисер.
Галерея
Див. також
- Бомбардування Дрездена
- 263 Дрезда, 3053 Дрезден — астероїди, названі на честь міста.
- Флоренція на Ельбі
Примітки
- ↑ Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)
- ↑ а б https://www.dresden-central.de/entdecken/nuetzliches/geschichte
- ↑ https://www.quaeldich.de/paesse/triebenberg/
- ↑ https://de.wiktionary.org/wiki/Dresdner
- ↑ а б https://de.wiktionary.org/wiki/Dresdnerin
- ↑ https://de.wiktionary.org/wiki/Dresdener
- ↑ а б https://de.wiktionary.org/wiki/Dresdenerin
- ↑ https://www.dresden.de/de/leben/stadtportrait/europa/partner/skopje.php
- ↑ https://starportal.skopje.gov.mk/DesktopDefault.aspx?tabindex=0&tabid=172
- ↑ https://www.dresden.de/de/leben/stadtportrait/europa/partner/salzburg.php
- ↑ https://www.stadt-salzburg.at/internet/wirtschaft_umwelt/wirtschaft_gewerbe/staedtepartner_333065/partnerstadt_dresden_200082.htm
- ↑ https://www.dresden.de/de/leben/stadtportrait/europa/partner/coventry.php
- ↑ https://www.coventry.gov.uk/info/222/twin_towns_and_cities
- ↑ https://www.dresden.de/de/leben/stadtportrait/europa/partner/st-petersburg.php
- ↑ https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
- ↑ https://www.dresden.de/de/leben/stadtportrait/europa/partner/florenz.php
- ↑ https://www.comune.fi.it/pagina/firenze-internazionale/gemellaggi-e-patti-di-amicizia
- ↑ https://web.archive.org/web/20150316070053/http://www.kfz.de/autokennzeichen/autokennzeichen_deutschland/
- ↑ https://m.3d-kennzeichen.de/kennzeichen/dd
- ↑ Ernst Eichler und Hans Walther: Sachsen. Alle Städtenamen und deren Geschichte. Faber und Faber Verlag, Leipzig 2007, ISBN 978-3-86730-038-4, S. 54 f. (нім.)
- ↑ einhard Spehr, Herbert Boswank: Dresden — Stadtgründung im Dunkel der Geschichte. Verl. DJM, Dresden 2000. ISBN 3-9803091-1-8
- ↑ Дрезден // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- ↑ Кількість жертв в Дрездені підрахувати неможливо | Сегодня.ру (рос.). www.segodnia.ru. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Бомбардування Дрездена в 1945 році
- ↑ Німецьке місто Дрезден оголосило «нацистську надзвичайну ситуацію»
- ↑ Unesco-Entscheidung: Dresdner Elbtal verliert Weltkulturerbe-Status — SPIEGEL ONLINE — Nachrichten — Kultur (нім.)
- ↑ Офіційний сайт технічного університету.
- ↑ Hochschule für Musik Carl Maria von Weber Dresden
- ↑ MISSION STATEMENT OF THE ACADEMY OF FINE ARTS DRESDEN. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ HTW Dresden immatrikuliert 1.434 Studierende / HTV Dresden (WEB-Archive)
- ↑ Dresdner Verkehrsbetriebe: Profile. Архів оригіналу за 28 January 2008. Процитовано 29 листопада 2006.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=bot: unknown
(довідка) - ↑ Funicular Railway | VVO Navigator — Your mobility portal for Dresden and the region. vvo-online.de. Процитовано 1 листопада 2016.
- ↑ Ausgabe der Klimadaten: Monatswerte.
Посилання
- Дрезден // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Історія
- Article: "Dresden in the time of Zelenka and Hasse" by Brian Robins
- City views of Dresden in the Baroque Era by Bernardo Bellotto
Інститути міста
Громадський транспорт
- Домашня сторінка підприємства громадського транспорту Дрездена DVB AG(нім.)
- Домашня сторінка об'єднання підприємств громадського транспорту верхньої Ельби (Дрезден та регіон) VVO GmbH(нім.)
- Міжнародний аеропорт Дрездена(нім.)
Туризм і бізнес
Це незавершена стаття про місто. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |