Едвард Мозер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:28, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.

Едвард Мозер
Edvard Moser
Народився27 квітня 1962(1962-04-27) (62 роки)
Олесунн, Норвегія
Місце проживанняНорвегія, Велика Британія, Німеччина
КраїнаНорвегія Норвегія
НаціональністьНорвегія Норвегія
Діяльністьпрофесор, нейронауковець, психолог, дослідник
Alma materЕдинбурзький університет
Університет Осло
ГалузьНейронаука
ЗакладІнститут системної нейронауки ім. Кавлі та центр біології пам'яті
Единбурзький університет
Науковий ступіньCand.psychol.d
ВчителіДжон О'Кіф
ЧленствоНорвезька академія наук
Норвезька академія технічних наук
Національна академія наук США
Європейська академія[1]
Королівське норвезьке товариство наук та літературиd
Леопольдина
Відомий завдяки:Grid-нейрони, просторові клітини, обмежувальні клітини[en], нейрони
Брати, сестриIngunn Moserd
У шлюбі зМей-Бритт Мозер
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (2014)
CMNS: Едвард Мозер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мозер.

Едвард Інгялд Мозер (норв. Edvard Ingjald Moser; нар. 27 квітня 1962) — норвезький психолог, нейрофізіолог і директор Інституту системної нейронауки ім. Кавлі та центру біології пам'яті при Норвезькому університеті природничих та технічних наук (NTNU) в Тронгеймі. Зараз працює в Інституті нейробіології ім. Макса Планка біля Мюнхена як відвідуючий дослідник.[2]

Мозер та його дружина, Мей-Бритт Мозер, були призначені асоційованими професорами психології і нейрофізіологій при NTNU в 1996. Вони відігравали важливу роль у заснуванні Центру біології пам'яті (CBM) у 2002 та Інституту системної нейронауки у 2007 і були піонерами досліджень механізмів мозку для представлення простору.

Мозер отримав кілька премій, багато з них разом з дружиною, зокрема Премію Луїзи Грос Горвіц● і Премію Карла Спенсера Лешлі[en]. У 2014 Мозери розділили Нобелівську премію з фізіології або медицини з Джоном о'Кіфом[en]. Премія була отримана за відкриття grid-нейронів мозку.[3][4] Мозер також став іноземним членом Національної академії наук США в 2014.

Дитинство

Мозер провів дитинство в Олесунні. Його батьки імігрували до Норвегії з Німеччини у 1950-ті роках. Його мати була родом з Ессена, а батько з Кронберг-ім-Таунуса. Спочатку сім'я Мозерів жила на острові Харамсоя, де мав роботу його батько, конструктор орга́нів. Потім вони переїхали спочатку в Харейд[no], а через деякий час в Олесунн.[5][6][7]

Кар'єра

Едвард Мозер захистив кандидатську дисертацію з психології від Університету Осло в 1990 і докторську з нейрофізіології у 1995.[8] Також він вивчав математику і статистику.[9] На початку своєї кар'єри він працював під керівництвом Пера Андерсена[en].

З 1994 по 1996 рік працював під керівництвом Ричарда Г. Моріса[en] у Центрі Нейронауки у Единбурзькому університеті. Також він був запрошеним співробітником у лабораторії Джона о'Кіфа, що в Університетському коледжі Лондона.

Повернувся до Норвегії у 1996 році, де отримав посаду доцента біологічної психології в Норвезькому університеті природничих та технічних наук (NTNU) в Тронгеймі, яку займав до 1998 року. І в цьому ж році отримав посаду професора нейронауки в NTNU. Також він є засновником та директором Центру біології пам'яті (2002) та Інституту системної нейронауки ім. Кавлі (2007).

Є членом Королівської Норвезької спільноти з Науки та Літератури[no],[10] Норвезької академії наук,[11] і Норвезької академії технологічних наук.[12]

Також є почесним професором Центру когнітивних і нервових систем при Медичній школі університету Единбурга[en].[13]

У 2015 році, разом з дружиною, став членом Американської Філософської Спілки.[14] [15] Також отримав премію Пера Ґінта за 2015 рік.[16]

Примітки

  1. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Moser_Edvard
  2. ↑ http://www.dagbladet.no/2014/10/06/nyheter/nobel/nobelprisen_i_medisin/35616650/
  3. ↑ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2014. Nobelprize.org. Процитовано 6 жовтня 2014.
  4. ↑ Kiehn, Ole; Forssberg, Hans (2014). Scientific Background: The Brain's Navigational Place and Grid Cell System (PDF). Karolinska Institute. Процитовано 3 січня 2015.
  5. ↑ http://www.smp.no/nyheter/article10203143.ece
  6. ↑ http://www.dagbladet.no/2014/10/06/nyheter/forskning/nobelpris/nobelpris_i_medisin/may-britt_moser/35616764/
  7. ↑ http://www.faz.net/aktuell/wissen/zu-besuch-bei-nobelpreistraegerin-may-britt-moser-13193347.html
  8. ↑ Moser, M-B. (1995). Field potential changes in the dentate gyrus during spatial learning in the rat. Thesis for the degree of Dr. Philos., University of Oslo (defended on 9 December 1995).
  9. ↑ http://www.fens.org/People/Past/Moser-Edvard-I/
  10. ↑ Gruppe IV Generell biologi (Norwegian) . Royal Norwegian Society of Sciences and Letters. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
  11. ↑ Gruppe 7: Medisinske fag (Norwegian) . Норвезька академія наук. Процитовано 28 жовтня 2009.
  12. ↑ Medlemmer: MOSER, Edvard (Norwegian) . Norwegian Academy of Technological Sciences. Процитовано 11 травня 2013.
  13. ↑ Nobels for research pioneers. University of Edinburgh. Процитовано 9 жовтня 2014.
  14. ↑ American Philosophical Society - Newly Elected - April 2015. American Philosophical Society. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
  15. ↑ N.N. (27. april 2015) «I samme klubb som Benjamin Franklin». I: Universitetsavisa
  16. ↑ Furberg, Kristoffer (23. mars 2015) «Moserparet får Peer Gynt-prisen». I: Universitetsavisa
науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едвард_Мозер&oldid=34629352