Користувач:Kvz65/Правителі(Кислий)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Королі (кагани) европейської імперії гунів[ред. | ред. код]

Правителі Києва та Київської Русі[ред. | ред. код]

Докладніше: Великий князь Київський


Перші Київські князі[ред. | ред. код]

Густинський літопис містить виклад історії України з часів Київської Русі до 1597 року.

Зображення Ім'я Роки Життя Правив від Правив до
Бож IV ст. ? ?
Кий, легендарний засновник Києва, полянський князь V - VI ст. 482 ?
Олег (воєвода) VIII ст. ? ?
Бравлин, варязький князь VIII - IX ст. бл. 790 бл. 810
Аскольд і Дір, варяги, були правителями Києва але не Київської Русі. Хрестились бл. 860 р. 856-882 бл. 842 882

Язичницькі правителі Династії Рюриковичів[ред. | ред. код]

Династію Рюриковичів, яка спочатку була язичницькою, заснував Рюрик I

Зображення Ім'я Роки Життя Правив від Правив до
Олег Віщий 882-912 882 912
Ігор I Старий 912-945 912 945
Ольга (регент), хрестилась в римського імператора Константина VII, але їй не вдалось принести християнство в Київ 945-969 945 962
Святослав I Хоробрий, перший дійсний правитель Русі, об’єднав всі руські князівства під владою Києва 942-972 962 972
Ярополк I 958 (960?)-980 972 980

Християнські правителі Династії Рюриковичів[ред. | ред. код]

Християнство Володимир Великий офіційно прийняв в 988 році

Зображення Ім'я Роки життя Правив від Правив до
Володимир I Великий, перші роки правління характеризуються вірністю язичницькій реакції, але в 988 році він хрестився на православ’я і успішно навернув Київську Русь до християнства 958-1015 980 1015
Святополк I Окаянний 980-1019 1015 1019
Ярослав I Мудрий, за його правління Київська Русь досягла вершини могутності 978-1054 1019 1054
Ізяслав I, перший раз 1024-1078 1054 1073
Всеслав I, був короткочасним правителем під час офіційного правління Ізяслава 1039-1101 1068 1069
Святослав II (на малюнку праворуч) 1027-1076 1073 1076
Ізяслав I, другий раз 1024-1078 1076 1078
Всеволод I 1030-1093 1078 1093
Святополк II 1050-1113 1093 1113
Володимир II Мономах, був останнім правителем об’єднаної Київської Русі 1053-1125 1113 1125
Мстислав I Великий, за його правління почався спад, що був початком швидкого занепаду 1076–1132 1125 1132
Ярополк II, князь переяславський (1113 — 32), Великий князь Київський (1132 — 1139) 1082-1139 1132 1139
В'ячеслав I, Великий князь Київський (1139) 1083—1154 1139 1139
Всеволод II Олегович, Великий князь Київський (1139—1146) 1094-1146 1139 1146
Ігор II ?-1147 1146 1146
Ізяслав II, Великий князь Київський (1146—1154) 1097-1154 1146 1154
Ростислав I, перший раз ?-1167 1154 1154
Ізяслав III Давидович, перший раз ?-1161 1154 1155
Юрій I Долгорукий, князь ростово-суздальский, Великий князь Київський (1155-1157) 1190-1157 1155 1157
Ізяслав III Давидович, другий раз ?-1161 1157 1158
Ростислав I, другий раз ?-1167 1159 1167
Володимир ІІІ, перший раз 1132-1171 1167 1167
Мстислав II Ізяславич 1125-1170 1167 1170
Гліб I Юрійович, князь Переяславський и Київський (1170-1171) ?-1171 1170 1171
Володимир ІІІ, другий раз 1132-1171 1171 1171
Михайло I, князь Торчеський (1155-1159, 1169-1174), Михайлівський (1159-1169), Володимиро-Суздальський (1174-1175,1176), Великий князь Київський (1171) ?-1176 1171 1171
Роман I Ростиславич, перший раз ?-1180 1171 1173
Всеволод III Велике Гніздо 1154-1212 1173 1173
Рюрик II, перший раз ?-1214 1173 1173
Ярослав II, князь турівський (1146-1148), новгородський (1148-1154), луцький (1154-1180), Великий князь Київський (1173 — 1174) 1132-1180 1173 1174
Роман I Ростиславич, другий раз ?-1180 1175 1176
Святослав III 1116-1194 1176 1194
Рюрик II, другий раз ?-1214 1194 1200
Інгвар I, Великий князь Київський (1200-1202) 1152-1220 1200 1202
Роман II Великий бл. 1150-1205 1204 1205
Всеволод IV Чермний, князь чернігівський, Великий князь Київський ?-1215 1206 1212
Мстислав III Старий, Великий князь Київський (1212 — 1223) ?-1223 1212 1223
Володимир IV, Князь Переяславський (1206-1214), Смоленський (1214-1219), Овруцький (1219-1223, 1235-1239), Великий князь Київський (1223-1235, 1236) 1187-1239 1223 1235
Ізяслав IV Мстиславович, Великий князь Київський (1235—1236) 1186-1255 1235 1236
Ярослав III 1191-1246 1238 1238
Михайло II, перший раз 1179-1246 1238 1239
Ростислав ІІІ, князь Смоленський (1230—1232, 1239), великий князь Київський (1239) ?-1240 1239 1239
Данило I Галицький 1201-1264 1240 1240
Михайло II, другий раз 1179-1246 1241 1246
Олександр I Невський 1221-1263 1249 1263
Ярослав IV 1230-1271 1263 1271

Монархи Галицько-Волинського князівства[ред. | ред. код]

Докладніше: Правителі Галицько-Волинського князівства

Монархи Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського), які реально правили Галичиною і Волинню, обома складовими Галицько-Волинського князівства, були верховними володарями його земель і мали усю повноту влади у них.

Зображення Ім’я Роки життя Правив від Правив до
Роман II Великий, князь, засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх правлячого роду, Великий князь Київський бл. 1150-1205 1199 1205
Андраш II, угорський король (1205—1235), титулярний «король Галичини і Лодомерії» 1176/1177-1235 1215 1219
Коломан Галицький, син угорського короля Андраша II, князь (1214) і король галицький (1215-1219) 1208-1241 1214 1219
Мстислав II Удатний, князь торопецький, новгородський, галицький і торчеський (? — 1228) 1219 1228
Андраш III, угорський принц, брат Коломана Галицького, титулярний «король Галичини і Лодомерії» 1210-1233 1228 1233
Данило I Романович, король Русі (1253-1264), Великий князь Київський, час князювання Данила Романовича був періодом найбільшого економічного культурного піднесення і політичного посилення Галицько-Волинської держави 1201-1264 1238 1264
Шварно Данилович, король Русі, Великий князь Литовський, співправитель Галицько-Волинської держави 1230-1269 1264 1269
Лев I, король Руський, князь Галицько-Волинський, Великий князь Київський 1228-1301 1269 1301
Файл:Yuriy I.jpg Юрій I, король Руський, князь Галицько-Волинський, по його смерті закінчився розквіт Галицько-Волинського князівства 1252(?!)-1308 1301 1308
Андрій II Юрійович, князь Галицько-Волинський, правив разом з братом Львом II Юрійовичем, вони були останніми князями династіїї Рюриковичів ?-1323 1308 1323
Юрій ІІ Болеслав, король Руський, князь Галицько-Волинський, період його правління став поступовим занепадом 1308-1340 1323 1340
Любарт Гедимінович, литовсько-руський князь, останній правитель об'єднаної Галицько-Волинської держави. 1300-1383 1340 1350
Казимир III Великий, польський король (1333—1370), титулярний «король Русі» 1310-1370 1350 1370
Владислав II Опольчик, князь опільський, намісник угорського короля Людвіка І Великого у Галичині, титулярний «король Русі». 1326—1401 1372 1378
Людвік I Великий, угорський король (1342-1382), польський король (1370-1382), титулярний «король Галичини і Лодомерії» 1326-1382 1370 1382
Марія I Угорська, королева Угорщини (1382–1395), титулярна «королева Галичини і Володомерії» 1371—1395 1382 1387
Ядвіґа I Анжуйська, королева Польщі (1384 – 1399), титулярна «королева Галичини і Лодомерії» 1373-1399 1387 1399

Великий князь Руський[ред. | ред. код]

Докладніше: Велике князівство Руське (1432—1435)


Зображення Ім’я Роки життя Правив від Правив до
Вітовт Великий, Великий князь Литовський, Руський та Жемантійський. 1350 — 1430 1398 1430
Файл:Svydryhailo.jpg Свидригайло Ольгердович, Великий князь Руський. бл.1355 — 1452 1432 бл.1440

Козацькі гетьмани та ватажки[ред. | ред. код]

Зображення Ім’я Роки життя Правив Від Правив До
Предслав Лянцкоронський, перший козацький наказний гетьман ?-1531 1515 1528
Остафій Дашкевич, староста канівський і черкаський, козацький ватажок і один з перших отаманів 1472—1535 1528 1533
Дмитро Вишневецький, князь, козацький отаман, організатор козацьких загонів, засновник фортеці на Малій Хортиці — прототипа Запорозької Січі 1516—1563 1550 1563
Михайло Вишневецький, руський князь, гетьман українського козацтва 1529-1584 1569 1574
Іван Свирговський ?-1574 1574 1574
Самійло Кішка, перший раз 1530-1602 1574 1575
Богдан Ружинський ?-1576 1575 1576
Яків Шах ?-? 1577 1579
Ян Оришевський бл. 1535—бл. 1608 1580 1585
Самійло Зборовський ?-1584 1581 1581
Богдан Микошинський, перший раз ?-? 1584 1584
Михайло Ружинський, князь, козацький полковник, козацький гетьман ?-? 1585 1585
Захар Кулага, перший раз ?-1589 1585 1585
Богдан Микошинський, другий раз ?-? 1586 1586
Захар Кулага, другий раз ?-1589 1589 1589
Криштоф Косинський 1545-1593 1591 1593
Григорій Лобода ?-1596 1593 1594
Северин Наливайко 1560-1597 1594 1696
Матвій Шаула, запорізький гетьман ?-1597 1596 1596
Криштоф Кремпський ?-? 1596 1596
Тихін Байбуза, гетьман реєстрових козаків ?-? 1597 1598
Семен Скалозуб, кошовий отаман ?-1600 1599 1599
Самійло Кішка, другий раз 1530-1602 1600 1602
Іван Косий, гетьман запорізького козацтва ?-? 1602 1603
Каленик Андрієвич, перший раз кінець XVI—перша половина XVII 1609 1610
Петро Сагайдачний, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, гетьман реєстрового козацтва 1570-1622 1614 1622
Яцько Бородавка-Неродич, гетьман запорізького козацтва ?-1621 1619 1621
Оліфер Голуб, гетьман 1540-1528 1622 1623
Михайло Дорошенко ?-1628 1623 1628
Григорій Чорний ?-1630 1624 1630
Каленик Андрієвич, другий раз кінець XVI—перша половина XVII 1624 1625
Марко Жмайло, гетьман реєстрового козацтва ?-? 1625 1625
Тарас Федорович ?-1639 1630 1630
Тимофій Орендаренко, перший раз ?-? 1630 1631
Іван Петражицький-Кулага ? — 1635 1631 1632
Андрій Діденко, козацький гетьман ?-? 1632 1633
Тимофій Орендаренко, другий раз ?-? 1632 1633
Іван Сулима 1615—1635 1633 1635
Сава Кононович ?-1637 1636 1637
[[Файл: |80px]] Павло Павлюк, гетьман ?-1638]] 1637 1637
Ілляш Караїмович, козацький отаман, полковник Переяславського полку реєстрових козаків, старший Війська Запорозького реєстрового ?-1648 1637 1638
Яків Острянин ?-1641 1638 1638
Дмитро Гуня, козацький гетьман ?-? 1638 1638

Гетьмани Реєстрового козацтва[ред. | ред. код]

Гетьмани реєстрового козацтва, яким королі Речі Посполитої надавали булаву, як правителям України.

Зображення Ім’я Роки життя Правив Від Правив До
Михайло Вишневецький, гетьман України 1529-1584 1569 1574
Самійло Кішка, гетьман 1530—1602 1574 1574
Богдан Ружинський, гетьман ?-1576 1575 1576
Криштоф Косинський, гетьман 1545—1593 1591 1593
Петро Сагайдачний, гетьман 1570—1622, 1614 1622
Михайло Дорошенко, гетьман ?—1628 1623 1628


Гетьмани Війська Запорозького[ред. | ред. код]

Докладніше: Українські гетьмани і кошові отамани
Зображення Ім’я Роки життя Правив Від Правив До
Богдан Хмельницький, організатор визвольного повстання, засновник Гетьманщини 1595—1657 1648 1657
Іван Виговський, голова Великого князівства Руського ?-1664 1657 1659
Іван Безпалий, наказний гетьман ?-1718 1659 1659
Юрій Хмельницький, уклав Переяславські статті та Слободищенський трактат 1641-1685 1659 1663

Гетьмани протягом Руїни[ред. | ред. код]

Руїна (1663-1687) – період в українській історії, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом. Внаслідок козацька держава опинилась під протекторатом Московського царства. В ці часи було багато гетьманів, що залишались при владі на короткий відрізок часу і часто контролювали тільки частину країни. Більше того Андрусівський договір закріпив поділ країни на Правобережну і Лівобережну. З початку 1670-х років у боротьбу за Україну активно включається Туреччина.

Гетьмани Правобережної України[ред. | ред. код]
Зображення Ім’я Роки життя Правив Від Правив До
Павло Тетеря, змінив Юрія Хмельницького став першим правителем Правобережної України ?—1670 1663 1665
Степан Опара, представник пропольської партії ?—1665 1665 1665
Петро Дорошенко, Гетьман всієї України (1668 - 1669), під протекторатом Османської Порти 1627-1698 1665 1676
Михайло Ханенко, представник пропольскої партії ?—1680 1669 1674
Остап Гоголь представник самостійницької партії ?—1679 1676 1677
Степан Куницький, гетьман Правобережної України, представник пропольскої партії 1640 — 1684 1683 1684
Андрій Могила, гетьман Правобережної України, представник пропольскої партії ? — 1689 1684 1689
Самусь Самійло, наказний гетьман, представник самостійницької партії ?—1713 1692 1704
Гетьмани Лівобережної України[ред. | ред. код]
Зображення Ім’я Роки життя Правив Від Правив До
Яким Сомко, наказний гетьман ?-1663 1663 1663
Іван Брюховецький, предстаник промосковської партії, уклав Батуруринські і Московські статті ?-1668 1663 1668
Данило Ярмоленко, наказний гетьман ?-1666 1665 1665
Петро Дорошенко, Гетьман всієї України (1668 - 1669) 1627-1698 1668 1669
Дем'ян Многогрішний, уклав Глухівські статті 1630-1701 1669 1672
Іван Самойлович, уклав Конотопські статті 1630-1690 1672 1687
Гетьмани Ханської України[ред. | ред. код]
Зображення Ім’я Роки Життя Правив Від Правив До
Юрій Хмельницький, підданий Османської Порти 1641-1685 1678 1681
Дука Георге, Молдавський володар, Гетьман України ?-1685 1681 1684
Юрій Хмельницький, Гетьман України 1641-1685 1685 1685
Петро Іваненко (Петрик), Гетьман Ханської України ?-1712? 1692 1696

Гетьман в екзилі[ред. | ред. код]

Зображення Ім’я Роки Життя Правив Від Правив До
Пилип Орлик, гетьман в екзилі, підданий Османської Порти, написав першу Конституцію України 1672-1742 1710 1742

Гетьмани української автономії (Гетьманщини) під протекторатом Москви (1687-1764)[ред. | ред. код]

Зображення Ім’я Роки життя Правив Від Правив До
Іван Мазепа, представник самостійницької партії, щедрий меценат, об'єднувач Гетьманщини (1704-1709), уклав козацько-шведський союз (1708-1709) 1639-1709 1687 1709
Іван Скоропадський, представник промосковської партії 1646-1722 1708 1722
Павло Полуботок, представник самостійницької партії 1660?-1724 1722 1724
Данило Апостол, представник самостійницької партії 1654-1734 1727 1734
Кирило Розумовський, граф, останній голова Гетьманщини, реформатор, російський генерал-фельдмаршал 1728-1803 1750 1764

В складі Російської імперії та Австро-Угорщини[ред. | ред. код]

Після ліквідації Гетьманщини в 1764 був заснований Малоросійський колегіум, в 1775 ліквідовано Запорізьку Січ, а в 1793 внаслідок другого поділу Речі Посполитої Правобережну Україну отримала Російська імперія, а західні частини України Королівство Галичини та Володомерії та герцогство Буковина відійшли до Австрійської імперії. Імперський період тривав з 1764 до 1917.

Імператори Австро-Угорщини, королі Галичини та Володимирії[ред. | ред. код]

Зображення Ім’я Роки життя Правив від Правив до
Йосип II, імператор Священної Римської імперії, король Галичини та Володимирії 1741-1790 1765 1790
Леопольд II, імператор Священної Римської імперії, король Галичини та Володимирії 1747-1792 1790 1792
Франц II, імператор Священної Римської імперії, перший імператор Австрії, король Галичини та Володимирії 1768-1835 1792 1835
Фердинанд I, імператор Австрії, король Галичини та Володимирії 1793-1875 1835 1848
Франц Йосиф I, імператор Австро-Угорщини, король Галичини та Володимирії 1830-1916 1848 1916
Карл І, імператор Австро-Угорщини, король Галичини та Володимирії 1887-1922 1916 1918

Українська Народна Республіка[ред. | ред. код]

Українська Народна Республіка (УНР, 1917-1921) утворилась після Жовтневого перевороту в Російській імперії і існувала до Ризького миру між Польщею та Радянською Росією в березні 1921. Назва глави держави змінювалась, але офіційно ніхто не мав титулу президента.

Голова Центральної Ради[ред. | ред. код]

Центральна Рада був представницький орган влади УНР

Зображення Ім’я Роки Життя На посаді від На посаді до Партія
Михайло Грушевський 1866-1934 27 березня 1917 29 квітня 1918 Українська партія соціалістів-революціонерів

Гетьман Української Держави[ред. | ред. код]

В 1918 під час короткого існування Гетьманату його очолював Павло Скоропадський.

Зображення Ім’я Роки Життя На посаді від На посаді до Партія
Павло Скоропадський 1873-1945 29 квітня 1918 14 грудня 1918 Українська Демократично-Хліборобська Партія

Голови Директорії[ред. | ред. код]

Директорія найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки. Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918 року

Зображення Ім’я Роки Життя На посаді від На посаді до Партія
Володимир Винниченко 1880-1951 14 грудня 1918 11 лютого 1919 Українська соціал-демократична робітнича партія
Симон Петлюра 1879-1926 11 лютого 1919 7 травня 1921 Українська соціал-демократична робітнича партія

Уряд Української Народної Республіки в екзилі[ред. | ред. код]

Після повалення Директорії,УНР очолювали Президенти УНР в екзилі

Зображення Ім’я Роки Життя На посаді від На посаді до Партія
Андрій Лівицький 1879-1954 25 травня 1926 17 січня 1954 Українська соціал-демократична робітнича партія
Степан Витвицький 1884-1965 17 січня 1954 9 жовтня 1965 Українське національно-демократичне об'єднання
Микола Лівицький 1907-1989 22 березня 1967 8 грудня 1989 Український Національний Державний Союз
Микола Плав'юк 1925 8 грудня 1989 22 серпня 1992 Організація українських націоналістів

Україна (1991 до сьогодні)[ред. | ред. код]

5 липня 1991 Верховна Рада Української РСР прийняла закон, що встановлював посаду Президент Української РСР. Назву було змінено на Президент України після проголошення незалежності 24 серпня 1991. Перші вибори Президента України вдбулись 1 грудня 1991 року.

Президенти[ред. | ред. код]

Зображення Імя Роки Життя На посаді від На посаді до Партія
Леонід Кравчук 1934- 5 грудня 1991 19 липня 1994 Безпартійний, (КПУ)
Леонід Кучма 1938- 19 липня 1994 23 січня 2005 Безпартійний, (СДПУ(о))
Віктор Ющенко 1954- 23 січня 2005 25 лютого 2010 Наша Україна — Народна самооборона
Віктор Янукович 1950- 25 лютого 2010 2015 Безпартійний, (Партія регіонів)

Дивіться також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Kvz65/Правителі(Кислий)&oldid=42344882