Андрій Юрійович
| Андрій Юрійович | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1308/1315 — 1323 | |||
| Попередник: | Юрій I Львович | ||
| Наступник: | Юрій II Болеслав | ||
| |||
| 1308/1315 — 1323 | |||
| Попередник: | Юрій I Львович | ||
| Наступник: | Володимир Львович | ||
| |||
| 1308/1315 — 1323 | |||
| Попередник: | Юрій I Львович | ||
| Наступник: | Володимир Львович | ||
| Народження: | XIII століття | ||
| Смерть: | до 21 травня 1323 | ||
| Рід: | Рюриковичі (Романовичі) | ||
| Батько: | Юрій I Львович | ||
| Мати: | Євфимія Куявська | ||
| Діти: | Ганна-Буче (Євфимія)[1] | ||
Андрій ІІІ Ю́рійович (пом. до 21 травня 1323[2]) — руський князь, співправитель Королівства Руського разом з своїм братом Левом II Юрійовичом з 1308 або з 1315 до 1323 рр. Другий син короля Юрія I Львовича і Євфимії Куявської, сестри польського князя Владислава Локетека.
Очевидно названий на честь свого предка Андрея І Хрестоносця.
Після смерті свого батька, короля Юрія I Львовича, правив Королівством Русі та Галицько-Волинською державою разом зі своїм братом Левом II. Уперше згадується 1315 року в грамоті краківського князя Владислава I Локетека. А в грамоті 1316 року Андрій і Лев Юрійовичі називають себе королями Руської землі — Галичини й Волині. Історики (зокрема, Михайло Грушевський) припускають, що від батька Андрій отримав Волинь, а Лев — Галицьку землю. У пізньому литовсько-руському літописі 16 століття Лева, проте, названо луцьким князем.
Андрій і Лев Юрійовичі у 1316 році брали участь у боротьбі краківського і поморського князів проти магдебурзьких маркграфів. Налагодивши тісні союзницькі зв'язки з польським королем Владиславом I Локетком і Тевтонським орденом, намагалися послабити залежність від Золотої Орди. Сприяли торгівлі між галицькими і польськими купцями. Успішно боролися проти монголо-татар, захищаючи західнослов'янські землі від їхніх набігів, і з Литвою. Збереглася грамота Андрія Юрійовича з печаткою, де він титулував себе королем Галичини та Володимирії. Загинув одночасно з Левом ІІ Юрійовичем (1323), на думку деяких істориків — у боротьбі з монголо-татарами, інших — з литовцями, захищаючи від них Підляшшя. Литовсько-руські літописи XVI століття розповідають, ніби Андрій і Лев Юрійовичі (названі Володимиром Волинським і Левом Луцьким[джерело?]) загинули у війні з великим князем литовським Гедиміном. Натомість Локетек у листі 1323 року до Папи Івана XXII писав, що ці князі, що були захистом Польщі від татар, нещодавно загинули, ймовірно, у боротьбі з Золотою Ордою.
Після смерті Андрія Юрійовича пряма лінія нащадків Романа Великого майже припинилася. Деякий час номінально правив Володимир Львович, приблизно до кінця 1324 — початку 1325 років[3]. Потім на галицько-волинський престол було запрошено мазовецького князя Болеслава Тройденовича, який прийняв ім'я Юрія ІІ. Таким чином перервалась династія українських королів Романовичів.
Андрій Юрійович мав дочку Ганну-Бушу (Євфимію), яка стала дружиною правителя Русі Дмитра-Любарта.
- ↑ Родовід Любартів. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 2 листопада 2010.
- ↑ Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
- ↑ Георгий (Юрий) II (Болеслав Тройденович)(рос.)
- Андрій Юрієвич // Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209—220.
- Войтович Л. Казимирівська легенда: подолання стереотипів [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. ХІХ—XX. — Дрогобич : Коло, 2017. — С. 95—117.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Котляр М. Ф. Андрій Юрійович [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Радянська енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 1.
| Попередник Юрій I Львович |
|
Король Русі 1308/1315-1321 разом з Левом II |
|
Наступник Юрій II Болеслав |
| Попередник Юрій I Львович |
|
Князь володимирський 1308/1315-1323 разом з Левом II |
|
Наступник Володимир Львович |
| Попередник Юрій I Львович |
|
Князь галицький 1308/1315-1323 разом з Левом II |
|
Наступник Володимир Львович |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
| Ростиславичі |    | |
|---|---|---|
| Арпади | ||
| Романовичі | ||
| Галицькі бояри | ||
| П'ясти | ||
| Гедиміновичі | ||
| Анжу | ||
| Ягеллони | ||
| Виборні королі Речі Посполитої | ||
| Габсбурги | ||
Князі волинські | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Волиняни | Маджак (~ VI–IX ст.) |  | |||
| Волинське князівство | Всеволод Володимирович (987–1013) • Святослав Ярославич (1013–1054) • Ігор Ярославич (1054–1057) • Ростислав Володимирович (1057–1060) • Олег Гореславич (1074–1077) • Ярополк Ізяславич (1078–1087) | ||||
| Роздріблення |
| ||||
| Волинське князівство | Роман Великий (1188—1205) • Данило Галицький (1205—1206) • Святослав Ігорович (1206—1207) • Данило Галицький (1207—1208) • Олександр Всеволодович (1208—1215) • Данило Галицький (1215—1238) • Василько Романович (1238—1269) • Володимир Василькович (1269—1288) • Мстислав Данилович (1288—1292) • Лев I Данилович (1292—1301) • Юрій I Львович (1301—1308) • Андрій Юрійович та Лев II Юрійович (1308—1323) • Юрій II Болеслав (1325—1340) | ||||
| (Гедиміновичі) | Любарт-Дмитро (1340—1366) • Олександр Коріятович (1366—1370) • Любарт-Дмитро (1370—1384) • Федір Любартович (1384—1390) • Федір Любартович (1431) • Свидригайло Ольгердович (1440—1452) | ||||