Георг Келер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жорж Келер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Георг Жан Франц Келер
Georges Jean Franz Köhler
імунолог
Народився17 квітня 1946(1946-04-17)[1][2][…]
Мюнхен, Американська зона окупації Німеччини, Німеччина[1]
Помер1 березня 1995(1995-03-01)[1][3][4] (48 років)
Фрайбург[1]
·інфаркт міокарда[5]
КраїнаНімеччина Німеччина
Діяльністьбіолог, імунолог, хімік, викладач університету
Alma materУніверситет Фрайбурга
Галузьімунологія[6] і біологія[6]
ЗакладІнститут імунології імені Макса Планка
Науковий керівникФріц Мельхерс
Сезар Мільштейн
ЧленствоЛеопольдина
Європейська організація молекулярної біології
Відомий завдяки:розробник гібридомної технології отримання моноклональних антитіл
Нагороди
CMNS: Георг Келер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Келер.

Георг (Жорж Жан Франц) Келер (нім. Georges Jean Franz Köhler; 17 квітня, 1946 року, Мюнхен, Німеччина — 1 березня 1995 року, Фрайбург, Німеччина) — німецький біолог і імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1984 року «За теорії щодо специфічності в розвитку і контролі імунної системи і відкриття принципу продукції моноклональних антитіл». Разом із Сезаром Мільштейном розробив техніку отримання моноклональних антитіл.

Біографія

[ред. | ред. код]

Георг Келер вивчав біологію в Університеті Фрайбурга в 1965—1971 роках. Там же в 1974 році він захистив дисертацію з імунологічного дослідження ферменту бета-галактозидази, яку провів під керівництвом професора Фріца Мельхерса на базі Інституту імунології в Базелі (Швейцарія), директором якого був Нільс Єрне.

Після захисту дисертації Келер переїхав до Кембриджського університету, де два роки (1974—1976) проходив пост-докторантуру у професора Сезара Мільштейна. У Кембриджі Келер працював над злиттям лімфоцитів. За цей короткий проміжок йому вдалося розробити нову технологію по злиттю плазматичної клітини, що виробляє антитіла з кліткою мієломи (методика гібридом). Отримані імморталізовані гібридні клітини продовжували продукувати антитіла та одночасно могли необмежено розмножуватися. Це дозволило отримувати моноклональні антитіла практично в необмежених кількостях.

Розробка гібридомного методу "зробила переворот у використанні антитіл в охороні здоров'я і науці. Рідкісні антитіла з дивно точною відповідністю визначеній структурі можуть сьогодні вироблятися у великих кількостях. Гібридомні клітини можуть зберігатися в лабораторному посуді й абсолютно ідентичні моноклональні антитіла можуть використовуватися у всьому світі, причому джерело їх вічне " (Ханс Вігзель).

У 1976 році Келер повернувся в Базельський Інститут імунології, де продовжував займатися роботами з гібридним лімфоцитами. У 1984 році Келер разом з Мільштейном отримав Нобелівську премію за відкриту технологію отримання моноклональних антитіл. З 1984 до своєї смерті в 1995 році Георг Келер був директором Інституту імунології імені Макса Планка (Фрайбург).

Основні публікації

[ред. | ред. код]

Köhler G, Milstein C (1975). Continuous cultures of fused cells secreting antibody of predefined specificity. Nature. 256 (5517): 495—7. 1172191.
текст був відтворений в:
Köhler G, Milstein C (2005). Continuous cultures of fused cells secreting antibody of predefined specificity. 1975. J. Immunol. 174 (5): 2453—5. 15728446.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #124564127 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ NobelPrize.org — Nobel Foundation.
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Munzinger Personen
  5. ↑ https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1365-3083.1995.tb03618.x
  6. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Георг_Келер&oldid=36123126