Хрінниця посівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кресс-салат)
Перейти до: навігація, пошук
Хрінниця посівна
Молоді рослини
Молоді рослини
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eucaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Наземні рослини (Embryophyta)
Судинні рослини (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Справжні дводольні (Eudicots)
Підклас: Розиди
Надряд: Eurosids II
Ряд: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Lepidium
Вид: L. sativum
Біноміальна назва
Lepidium sativum
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lepidium sativum
EOL logo.svg EOL: 585527
IPNI: 138141-2
ITIS logo.svg ITIS: 22978
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 33125

Хрінниця посівна[1][2], або крес-салат[1] (Lepidium sativum) — однорічна перехреснозапильна трав'яниста салатна рослина родини капустяних. У культурі вирощують ранній (з видовженими вузькими часточками листка), середньостиглий (з короткими часточками листка) і пізньостиглий (цілолистий) крес-салат.

Рослина відома раніше в Україні під назвами: хрінниця жерюха,[3][4] жируха крес-салат,[5][6] жерелýха, жерлуха, жижýха,[7] перечниця,[8] крáсоля, красовýля,[9] крес.[10]

Хімічний склад[ред.ред. код]

У листі хрінниці посівної міститься до 120 мг% аскорбінової кислоти, до 4 мг% каротину, до 3% білка, крім того, фолієва кислота і мінеральні солі — калію, магнію, заліза, міді, йоду[11].

Застосування[ред.ред. код]

Листки та молоді соковиті стебла крес-салату мають пікантний гострий присмак, містять велику кількість поживних речовин. Використання його в їжу особливо корисне у дитячому харчуванні та для людей похилого віку.

Вживають в їжу листя в сирому вигляді як салат, як приправу до супів, м'ясних і рибних страв або використовують як гарнір для других страв. Специфічний смак його обумовлений наявністю глюкозиду трепсоліна, що містить йод і сірку.

В молодому віці крес-салат являє собою тоненькі стеблинки з дуже дрібними листочками. В їжу використовується цілком або подрібнюється на дрібні кусочки, як кріп, і подається як приправа до перших і других страв.[12]

Крес-салат як і морські продукти та хрін, можна використовувати при ураженні радіоактивним випромінюванням завдяки вмісту великої кількості йоду, що запобігає нагромадженню в організмі радіоактивного йоду.[13][14][15]

Вживання рослин сприяє зниженню кров'яного тиску, покращує сон, апетит.

Хрінниця посівна є рослиною, яку використовують як тест-об'єкти при біотестуванні.

Вирощування[ред.ред. код]

Крес-салат може рости практично скрізь

Хрінниця посівна — холодостійка рослина, вимоглива до регулярного забезпечення ґрунту вологою. Насіння висівають рано навесні з міжряддями 45 і 25 см. Проростки з'являються на 2-3-й день. Збиральна стиглість настає на 25-30-й день. Рослини збирають з корінням або зрізують разом із стеблами і листям. Врожайність становить 4 кг з 1 м²[11].

Lepidium sativum.jpg

Крес-салат можна вирощувати в теплиці або ящиках в кімнаті на підвіконні зі схемою посіву 6х3 см. Сіють крес-салат доволі густо, а посіви можна повторювати багато разів.[12] Зрізають рослини через 15-18 днів, коли вони досягнуть висоти 8-10 см[11]. Після збирання листя розпушують ґрунт і проводять повторний посів. При посіві крес-салату через кожні 20-30 днів можна домогтися конвеєрного надходження свіжої зелені протягом усього року. Для одержання насіння крес-салат висівають рано навесні з міжряддями 45 см. Через З0-35 днів рослина зацвітає, а наприкінці липня дозріває насіння. Урожайність насіння становить 200 г з 1 м²[11].

Сортимент крес-салату в Україні є обмеженим — лише два сорти — Вість і Холодок — внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2006 році.[16]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 115.
  2. Довідник назв рослин України
  3. Гикель Е. Ботаника для шкіл низших гимназіяльных и реальных / На рус. язык переложив И. Верхратскій. – Львів, 1873. – 208 с.
  4. Желеховский Є., Недільский С. Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. – Львів, 1885–1886. – 1121 с. (с.:1046)
  5. Рогович А.С. Опыт словаря народных названий растений Юго-Западной России с некоторыми поверьями и рассказами о них // Записки юго-западного отдела Русск. географ. общества за 1873 г. – К., 1874. – Т. І. – С. 109–179. (с.:126)
  6. Піскунов Ф. Словник живої народної, письменної і актової мови руських югівщан Російської і Австро-Венгер. імп. – 2-е вид.– К., 1882. – V, 304 с.
  7. Словарь української мови: У 4 т. / За ред. Б.Грінченка. – К., 1958–1959 (с.: 480, 484)
  8. Волян В. Начальное основание рослиннословія про нижшіи гімназіа а нижшіи реальніи школыв ц.к. Австрійской державі. – Відень, 1854. – 271 с
  9. Закревский Н. Словарь малороссийских идиомов // Старосветский бандуриста. – М., 1861. – Кн. 3. – С. 247–624
  10. Руберовский Н.А. Словарь малороссийского наречия: У 18 т. / Рукопис зберігається в БАН Російської Федерації (СПб.), шифр № 19.1.1 ( VI: 58)
  11. а б в г Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.
  12. а б Раевский Н. Выращивайте овощи — Ф-ка юношеской книги изд-ва ЦК ВЛКСМ «Молодая гвардия», 1942. Тир. 30 000 екз. С.:66
  13. Володарська А.Т., Скляревський М.О. Вітаміни на грядці. - К.: Урожай, 1989. - С. 27-30
  14. Машанов В.И., Покровский А.А. Пряноароматические растения. - М.: Агропромиздат. - 1988. - С. 38-39.
  15. Рахметов Д.Б., Смілянець Н.М. Перспективи інтродукції та використання малопоширених овочевих рослин в Україні // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матеріали IV Міжнар. наук. конференції молодих дослідників. - К.: Фітосоціоцентр, 2004. - С. 37-45.
  16. Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2006 р.- К.: Алефа, 2006.- С. 109, 283.

Див. також[ред.ред. код]