Денисенко Андрій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Сергійович Денисенко
Дас вікі.jpg
Народився 1 січня 1973(1973-01-01) (44 роки)
УРСР Дніпропетровськ, УРСР
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Національність українець
Діяльність громадський і політичний діяч, народний депутат України
Партія КУН
Народний Рух
Реформи і порядок
ВО "Свобода" (січень 20112014)
Правий сектор (2014)
УКРОП (20152016)

Андрі́й Сергі́йович Денисе́нко (нар. 1 січня 1973(19730101), Дніпропетровськ, Українська РСР) — український громадський діяч, народний депутат України VIII скликання. Співзасновник правозахисної групи «СІЧ».

Біографічні відомості[ред.ред. код]

1995 року закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету ім. Гончара.

У 2004 році був представником ОБСЄ у Дніпропетровській області.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Обіймав керівні посади у дніпропетровській обласній організації КУН. Після розколу у «Народному Русі» очолив міську організацію партії «Реформи і Порядок». У листопаді 2006 року разом створив громадську організацію ГРАД — «Громадянський Актив Дніпропетровська».

Відстоював ліквідацію в місті символів і назв тоталітарного режиму, створення парку скульптури для пам'ятників радянської окупації, ініціював початок загальноміського громадського обговорення про майбутню назву міста.[1] Надсилав разом з організацією відкритого листа Президентові, вказуючи на його антидемократичну політику.[2]

Балотувався на посаду міського голови Дніпропетровська у 2010 році. У січні 2011 року став членом ВО «Свобода», очолив її міський осередок, балотувався до Верховної Ради.

На початку 2013 року Денисенко долучився до кампанії захисту Дмитра Реви, обвинуваченого у пособництві дніпропетровським терористам. 8 жовтня 2013 року у двері громадського активіста кинули коктейль Молотова.[3]

11 березня 2014 року Прокуратура відмовилася від звинувачення у здійсненні терактів у Дніпропетровську, Харкові та Запоріжжі Лева Просвірніна і Дмитра Реви.

Учасник «Революції Гідності». З лютого 2014 був очільником обласного осередку Правого сектору, засновником Штабу Національного захисту Дніпропетровської області. Навесні 2014 року брав участь у формуванні перших добровольчих батальйонів, зокрема батальйону «Дніпро-1».

Політична кар'єра[ред.ред. код]

На позачергових виборах, які відбулися 26 жовтня 2014 року, до Верховної Ради Денисенко балотувався за 26 одномандатним виборчим округом від Блоку Петра Порошенка, посів перше місце з результатом 36,18 %.[4] Увійшов до фракції «Блоку Петра Порошенка». Член Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя.

Разом з іншими представниками Дніпропетровщини увійшов до міжфракційної групи «За Січеславщину»[5]. До групи увійшли більше 15 депутатів, в тому числі і «списочники» з «Самопомочі», «Радикальної партії», БПП і «Народного Фронту».

На початку лютого 2015 року разом із народним депутатом Віталієм Купрієм звернувся до генпрокуратури з вимогою відкритого розгляду справи про вбивство Гонгадзе.[6] На думку Денисенка, матеріали цієї справи були засекречені, щоб допомогти замовникам злочину уникнути відповідальності.

8 квітня 2015 року залишив фракцію Блоку Петра Порошенка у ВРУ через незгоду з політикою Президента. Один з засновників партії «УКРОП», був членом політради партії.[7] Взимку 2016 року Денисенко сприяв знесенню пам'ятника Петровському, що знаходився навпроти залізничного вокзалу у Дніпрі.[8] Є автором законопроекту про перейменування міста Дніпропетровська у Дніпро. За це проголосувало 247 народних депутатів України.[9]

У березні 2016 зареєстрував проект закону,[10] що дозволяє волонтерам, які допомагають військовим в АТО, отримати статус учасника бойових дій.[11]

У травні 2015 року зареєстрував законопроект № 4688, який передбачає люстрацію для колишніх комуністів та регіоналів, які були обрані народними депутатами України від Компартії та Партії регіонів у період з 2011 по 2013 роки[12]. Метою законопроекту є подолання латентного сепаратизму.

Восени 2016 року Денисенко закликав Генпрокурора України Луценка внести до Верховної Ради подання, щодо зняття депутатської недоторканності з екс-голови Дніпропетровської ОДА, народного депутата Олександра Вілкула.

У грудні 2016 вийшов з партії «УКРОП». Причиною виходу стало те, що жоден з депутатів-однопартійців Денисенка не підтримав зняття недоторканості з Вадима Новинського.[13]

Допомога добровольцям та учасникам АТО[ред.ред. код]

У грудні 2014 року Денисенко став одним зі співавторів законопроекту, що дозволив офіційно визнавати учасниками АТО добровольців.[14]

З 2015 року виступав за легалізацію Добровольчого Українського Корпусу та інших підрозділів Правого Сектору, які воюють в АТО. За наслідками підписання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року звернувся до Президента Порошенка з відповідним запитом щодо роз'яснення статусу ДУК.[15]

Разом із заснованою ним правозахисною групою «СІЧ», Денисенко бореться за права добровольців та військових ЗСУ.

«За останні 2 роки я як народний депутат взяв на поруки 19 бійців добробатів і збройних сил, сприяв зміні запобіжного заходу і звільненню з під варти на домашній арешт чи під заставу ще 4 захисників України. Загалом особисто допоміг у звільненні з українських буцегарень 23 захисників України. Що часто не легше, ніж звільняти із полону ДНР», — оцінив обстановку в судовому засіданні нардеп Денисенко.[16][17]

Критика[ред.ред. код]

Згідно з даними ЗМІ, є людиною Коломойського й активно відстоює його інтереси, однак цей факт підтвердження не отримав. Сам Денисенко неодноразово заперечував це.[18][19]

Українська правда повідомила зі своїх джерел про справу, яку розслідує СБУ. У ній містяться матеріали про організацію найближчим соратником олігарха Коломойського Корбаном банди, до якої входив, у тому числі, екс-комбат батальйону «Донбас» Семен Семенченко, депутат Денисенко та заступник голови Правого сектора Валентин Манько.[20] Група нібито займалась викраденням людей, рекетом на користь Коломойського, однак підтвердження цієї інформації так і не було.

26 грудня 2015 Денисенко, перебуваючи на резонансному судовому засіданні у справі Корбана, лаявся на адресу судді Миколи Чауса та кидав у нього пляшками з водою[21]. Пізніше суддя був викритий на отриманні хабаря від продавчині трамадолу, а гроші зберігав у скляній банці, а згодом втік з країни і оголошений у міжнародний розшук.[22] [23][24] За фактом дій Денисенка в суді ГПУ відкрила кримінальне провадження за статтею 376 КК (втручання в діяльність судових органів).[25] Відреагував на це і Голова Верховного Суду, спрямувавши до Голови Верховної Ради листа, в якому заявив про недопустимість для народних депутатів «втручатися в діяльність суду, бешкетувати, грубіянити і погрожувати судді, ображати його під час виконання службових обов'язків, здійснюючи психологічний тиск на суддю»[26][27].

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1079
  2. Відкритий лист до Президента
  3. http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/1612700-sprava-dnipropetrovskih-teroristiv-u-dveri-gromadyanskogo-aktivista-kinuli-koktejl-molotova
  4. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 26, Центральна виборча комісія.
  5. http://uapress.info/uk/news/show/51977
  6. Справа Пукача-Гонгадзе була незаконно засекречена Пшонкою в інтересах Кучми. Процитовано 2017-03-02. 
  7. Політрада. УКРОП. Українське об'єднання патріотів. Процитовано 2016-10-17. 
  8. В Днепропетровске снесли памятник Григорию Петровскому (фото). www.segodnya.ua. Процитовано 2016-10-17. 
  9. Рада перейменувала Дніпропетровськ. Українська правда. Процитовано 2016-10-17. 
  10. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо статусу волонтерів (№4192 від 10.03.2016). Верховна Рада України. Архів оригіналу за 31.05.2016. 
  11. Нардеп Денисенко подав законопроект про надання волонтерам у зоні АТО статусу учасників бойових дій. УНІАН. 14.03.2016. Архів оригіналу за 16.03.2016. 
  12. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2016-10-17. 
  13. Вітаю всіх українців - голосів за... - Андрій Денисенко | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2016-12-12. 
  14. http://pravyysektor.info/news/u-vr-zarejestrovano-zakonoproekt-pro-ofitsijne-vyznannya-dobrovoltsiv-uchasnykamy-ato/
  15. Facebook. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-03-02. 
  16. ТРОФИМОВИЧ, Васіліса. Андрій Денисенко: Звільняти добровольців з українських буцигарень не легше, ніж із полону ДНР. ДНІПРОГРАД. Процитовано 2016-10-17. 
  17. 9-channel.com (2016-09-13). Троих добровольцев Днепра-1 через полгода отпустили на поруки. Процитовано 2016-10-17. 
  18. Нардеп Андрій Денисенко: Блок Порошенко використовував мене. Процитовано 2016-12-12. 
  19. Денисенко: "Я ніколи не був людиною "Привату". ДНІПРОГРАД. Процитовано 2016-12-12. 
  20. Затримання Корбана. Слизька стежка Порошенка. Українська правда. Процитовано 2017-05-03. 
  21. Суддя дозволив привести прооперованого Корбана на суд / УП, 26 грудня 2015, 12:02
  22. Суддю Чауса оголошено у міжнародний розшук Інтерполу – НАБУ. Процитовано 2017-05-03. 
  23. Скандальний суддя Чаус зберігав хабар у скляній банці. ТСН.ua (uk). Процитовано 2017-05-03. 
  24. Суддя Чаус вимагав хабар у справі 74-річної торговиці трамадолом – ЗМІ. ТСН.ua (uk). Процитовано 2017-05-03. 
  25. ГПУ звинуватила Денисенка у «синдромі Парасюка» і завела справу / УП, 27 грудня 2015, 17:35
  26. Председатель ВСУ просит наказать депутата, оскорбившего судью по делу Корбана / Юрлига, 29.12.2015
  27. Текст звернення Я. Романюка до В. Гройсмана