Прінчіпеса Марія (гідрокрейсер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прінчипеса Марія
Прінчипеса Марія (гідрокрейсер)
Служба
Тип/клас гідрокрейсер
Належність Румунське королівствоРумунське королівство

Російська імперія Російська імперія
Українська Народна Республіка Українська Народна Республіка
Українська Держава Українська Держава
Румунське королівствоРумунське королівство

На честь румунської принцеси Марії
Введено в експлуатацію 1905
На службі 19051919
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 4500 т
Довжина 106 м
Ширина 12,3 м
Висота 5,7 м
Осадка 7 м
Технічні дані
Потужність 6500 к.с.
Швидкість 18 вузлів
Озброєння
Артилерія 4 — 152-мм гармати Кане
Зенітне озброєння 1 — 75-мм зенітна гармата
Авіація 7 гідролітаків

Прінчіпеса Марія — гідрокрейсер Чорноморського флоту Російської імперії, що був наданий урядом Румнського королівства в оренду Росії. «Прінчипеса Марія» є одним з п'яти колишніх вантажопасажирських кораблів (інші — «Дакія», «Румунія», «Імператор Троян», «Король Карл»), які Росія переобладнала для військових дій на Чорному морі.

Передісторія[ред. | ред. код]

У роки Першої світової війни до складу Чорноморського флоту Російської імперії входило близько 200 торгових суден, що підлягали мобілізації у разі війни. Такі судна, як правило використовувалися як транспорти, плавучі госпіталі, плавбази тощо. У 1916 році румунський уряд передає як союзну допомогу 5 вантажопасажирських пароплавів. Ці кораблі включають до складу Чорноморського флоту Російської імперії як посильні або поштові судна.

В бойовому складі флоту[ред. | ред. код]

У 1916 році керівництво флоту вирішило переобладнати дані кораблі у гідрокрейсери, які були надзвичайно потрібні в нових умовах війни. В умовах бойових дій проти німецького та турецького флотів даний корабель міг забезпечувати авіаційну морську розвідку та надання інформації (за допомогою авіації) про базування ворожого флоту. Після Лютневої революції в Росії у 1917 р. та розвалу російського імперського флоту і армії гідрокрейсер разом з іншими суднами перейшов під юрисдикцію УНР, а потім до складу флоту Української Держави П. П. Скоропадського. Хоча, варто зазначити, що у період Гетьманату даний корабель де-факто перебував під арештом німецьких військових. Уже в період урядування П. П. Скоропадського було прийнято рішення передати всі 5 кораблів назад урядові Румунії, що й було зроблено у 1918 році.

Внесок у війну[ред. | ред. код]

Дане судно разом з авіацією берегового базування та іншими гідрокрейсерами складали наявні сили російської морської авіації у Першій світовій війні.

Література[ред. | ред. код]

  • Морская коллекция 4.1998. Российский Императорский Флот 1914—1917 гг.
  • Норман Полмар. Авианосцы / Перевод с английского А. Г. Больных. — в 2-х томах. — М.: АСТ, 2001. — (Военно-историческая библиотека). — 7000 экз.
  • Авианосцы. Выпуск 1: «Крылатые моряки России» Г. СМИРНОВ, В. СМИРНОВ, инженеры. Научный консультант напитан III ранга А. ГРИГОРЬЕВ Под редакцией командующего авиацией ВМФ, Героя Советского Союза генерал-полковника авиации А. А. Мироненко, Героя Советского Союза вице-адмирала Г. И. Щедрина. опубликовано в журнале «Моделист-Конструктор» № 10-1981.