Збирання даних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пінгвінів Аделі ідентифікують і зважують кожен раз, коли вони перетинають мостові ваги на шляху до або від моря.[1]

Збирання даних — процес збору та вимірювання інформації про задані змінні, встановлені систематичним способом, що дозволяють відповісти на актуальні питання й оцінити результати. Компонент збору даних певного дослідження характерний для всіх областей дослідження, серед яких фізика, суспільні науки, гуманітарні науки і бізнес. Це допомагає нам відібрати основні моменти як зібрану інформацію. У той час як методи можуть різнитися залежно від дисципліни, акцент на забезпечення точних і правдивих даних залишається. Мета всього збору даних полягає в тому, щоб відібрати якісні данні, які потім будуть переведені до аналізу усіх даних і дозволять створити переконливі та достовірні відповіді на питання, які були поставлені.

Важливість[ред.ред. код]

Незалежно від області дослідження або переваги визначення даних (кількісних[en] або якісних[en]), точний збір даних має важливе значення для підтримки цілісності досліджень. Вибір відповідних інструментів збору даних (існуючих, модифікованих або заново розроблених) і чітке окреслення інструкцій щодо їх правильного використання, зменшують ймовірність виникнення помилок.

Формальний процес збору даних є необхідним, оскільки це гарантує те, що зібрані дані є і визначеними, і точними, і що наступні рішення, на основі аргументів, втілених у висновках, є справедливими.[2]. Процес забезпечує як базис, від якого слід вимірювати, так і в деяких випадках мітки на те, що треба покращувати.

Типи[ред.ред. код]

Загалом, існує три типи збору даних:

  1. Соцопитування: стандартизовані письмові або телефонні опитування, які задають заздалегідь визначені питання.
  2. Інтерв'ю: структуровані або неструктуровані розмови один на один з ключовими особами або лідерами в спільноті
  3. Фокус-групи: структуровані інтерв'ю з невеликими групами подібних осіб, використовуючи стандартні запитання, додаткові питання, а також дослідження інших питань, які виникають, щоб краще зрозуміти учасників.

Наслідки неправильно зібраних даних:

  • Нездатність точно відповісти на питання дослідження;
  • Нездатність повторити і підтвердити[en] дослідження.

Вплив помилкових даних[ред.ред. код]

Спотворені дані призводять до марної витрати ресурсів і можуть ввести в оману інших дослідників, які у свою чергу будуть проводити даремні напрямки досліджень. Це ставить під загрозу рішення державної політики.

У той час як ступінь впливу від неправильного збору даних може варіюватися в залежності від дисципліни і характеру загалом, є можливість заподіяти шкоду непропорційно, коли ці результати досліджень використовуються для підтримки рекомендацій державної політики.[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lescroël, A. L.; Ballard, G.; Grémillet, D.; Authier, M.; Ainley, D. G. (2014). Descamps, Sébastien, ed. «Antarctic Climate Change: Extreme Events Disrupt Plastic Phenotypic Response in Adélie Penguins». PLoS ONE. 9 (1): e85291. doi:10.1371/journal.pone.0085291. PMC 3906005Freely accessible. PMID 24489657
  2. Data Collection and Analysis By Dr. Roger Sapsford, Victor Jupp ISBN 0-7619-5046-X
  3. Weimer, J. (ed.) (1995). Research Techniques in Human Engineering. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall ISBN 0-13-097072-7

Посилання[ред.ред. код]