Правова статистика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Правова́ стати́стика — система концепцій і методів загальної теорії статистики, що застосовуються до вивчення правопорушень та заходів соціального контролю над ними. Правова статистика є однією з галузей статистичної науки, яка своїми показниками визначає кількісну сторону різних соціальних явищ, пов'язаних із застосуванням норм права і реалізацією правової відповідальності: характеризує рівень, структуру і динаміку, причини та умови проявів різних правопорушень та заходи щодо боротьби з ними в конкретних умовах і простору і часу. Показники правової статистики дають можливість визначити рівень правопорядку в суспільстві завдяки цифровій характеристиці всіх правопорушень, розглянутих правоохоронними органами. Використовуючи дані правової статистики, можна також охарактеризувати діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, органів суду, виправно-трудових установ, господарських судів, нотаріату та інших органів, які виконують функції юрисдикції, виявити недоліки, які мали місце в роботі цих органів.

Основні поняття[ред.ред. код]

  • Кримінально-правова статистика — вивчає кількісну сторону злочинності, судимості та діяльності державних органів по боротьбі зі злочинністю, попередження злочинних проявів та виправлення правопорушників.
  • Цивільно-правова статистика — здійснює облік цивільно-правових спорів, які знаходяться на вирішенні судів загальної юрисдикції та арбітражних судів, а також облік результатів діяльності даних органів.
  • Адміністративно-правова статистика — займається обліком адміністративних правопорушень за їх видами, заподіяному збитку, характеру адміністративних стягнень, органам адміністративної юрисдикції та арбітражних судів, а також облік результатів діяльності даних органів.
  • Арбітражно-правова статистика — вивчає кількісну інформацію про господарські спори, господарюючих суб'єктах, дозволених у процесі відправлення арбітражних правовідносинах.
  • Статистична сукупність — це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу; статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.
    • Однорідна сукупність — якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.
    • Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.
  • Одиниця сукупності — це первинний елемент статистичної сукупності.
  • Ознака — властивість окремої одиниці сукупності.
    • Якісні ознаки виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість.
    • Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі.
      1. Дискретні — ознаки, виражені окремими цілими числами.
      2. Неперервні — ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
    • Окремі значення кількісних ознак називаються варіантами.
      1. Первинні варіанти характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані.
      2. Вторинні варіанти (похідні, розрахункові) — дані, що не можливо перевірити, оскільки вони взяті з певних джерел.
    • Прямі — характеризують об'єкт дослідження безпосередньо (вік осіб, кількість присутніх в аудиторії).
    • Непрямі — ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту, а які належать іншій сукупності, що входить в дану.
      1. Багатоваріантні — перш за все характеризуються рангами від більшого до меншого .
      2. Альтернативні — взаємовиключні значення.
    • Інтервальні — це ознаки, які характеризують результат процесів.
    • Моментні — характеризують об'єкт в певний момент часу.
  • Адитивність — підсумовувати, складати.
  • Статистичні показники — це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню; статистичний показник — це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.
  • Статистичні дані — це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.
  • Статистична закономірність — це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.
  • Система статистичних показників — це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.

Галузі права[ред.ред. код]

Система права поділяється на галузі залежно від предмету . В Україні існують такі галузі права: Цивільне право, Сімейне право, Кримінальне право, Земельне право, Міжнародне право, Господарське право, Фінансове право тощо. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: Корпоративне право — підгалузь Господарського права, Право інтелектуальної власності — підгалузь Цивільного права; Банківське право та Бюджетне право — підгалузі Фінансового права; тощо.

Література[ред.ред. код]

  1. Дараган М. Статистика праці в промисловості. К. 1965;
  2. Wagenführ R. Die sowjetische Statistik. Osteuropa Handbuch Sowjetunion. Кельн 1965;
  3. Питання економіки і статистики, за ред. В. Драгана, АН УРСР. К. 1965;
  4. Альйохін Д., Уманська Н. Статистика народного господарства і культури Укр. РСР. Бібліографічний показник. К. 1968;
  5. Стогний А. Экономическая и промышленная статистика. Дніпропетровське 1971;
  6. Treml V. and Hardt J. editors. Soviet Ekonomic Statistics. Дургам 1972;
  7. Екон. статистика, за ред. С. Кошелюка та Л. Маріна, видавництво Вища Школа. К. 1974;
  8. Козаченко І. Статистика, посібник, видавництво Вища Школа. К. 1977;

Див. також[ред.ред. код]