Імперія Сонгаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сонгай)
Перейти до: навігація, пошук
Імперія Сонгаї
14621591



SONGHAI empire map.PNG
Держава Сонгаї близько 1500 року


Столиця Гао[1]
Мова(и) Сонгай
Площа * 1500[2] - 1 400 000 км²
* 1550[3] - 800,000 км²
Форма правління монархія
Sahel Map-Africa rough.png
Політичні структури Сахеля
XI-XIII ст.
Імперія ГанаКанемТекрур
XIII-XVIII ст.
Джолоф (Волоф) • Імперія МаліІмперія Сонгай
МосиМіста-держави хаусаБагірмі
ВаданДарфурський султанатСеннар
БорнуСокотоМасинаТакедда
XIX-XX ст.
(Колонії)
Британська колонія Нігерія
Судан (колонія)Французька Західна Африка
Французька Екваторіальна Африка
XX ст.
(Незалежні держави)
СенегалМавританіяБуркіна-Фасо
МаліНігеріяНігер
КамерунЧадСуданЕритрея


Сонгаї, Сонгай, Імперія Гао[4] — середньовічна держава в Західній Африці[4], яка домінувала в регіоні Сахель в XVXVI століттях. На піці розвитку імперія Сонгай була однією з найбільших країн в історії Африки.

Історія[ред.ред. код]

Зародження[ред.ред. код]

Заснована як маленьке королівство не пізніше ІХХІ століття. Протягом XIII століття Гао перетворилось в важливий центр торгівлі і стало приваблювати Малі, яка хотіла збільшитись за рахунок цих багатих територій. Малі підкорила Гао до кінця 13 століття. Місто залишалось під іноземною окупацією до кінця XIV століття, коли сама імперія Малі почала розпадатись, а Сонгай повернув над ним владу.

Розквіт і занепад[ред.ред. код]

Гробниця Аскія

Ослаблена Малі не могла противитись молодій державі Сонгай, яка, повернувши Гао, стала проводити агресивну політику щодо сусідів. Влада імператорів Сонгаю поширилась на величезні території, які колись належали Малі. Невдовзі імперія Сонгай стала домінуючою в регіоні. Під владою імператора Сонні Алі (14641492) імперія досягла найбільшого розквіту і перевершила всі тогочасні африканські імперії по багатству і впливу[4]. Його син і наступник Сонні Бару (1492-1493) був менш успішним ніж батько і правив всього рік, після чого був скинутий з престолу одним з генералів — Мухаммадом Туре (1493-1528; був названий Аскія). Аскія порушив політичні та економічні реформи всієї імперії.

Ряд переворотів наступників Аскія ввели країну в період занепаду і нестабільності. Родичі Аскія спробували керувати державою, але політичний хаос і кілька громадянських війн в межах імперії забезпечили подальше падіння могутності Сонгай.

Загибель імперії[ред.ред. код]

Скориставшись однією з громадянських війн марокканський султан Аль-Мансур у 1590 році відправив армію під керівництвом Джудар-паші для підкорення Сонгаю. Найперше, що цікавило Аль-Мансура, крім територій, були транссахарські торгові шляхи і золоті копальні на території імперії. Після катастрофічної поразки від марокканців в битві при Тондібі в 1591 році імперія Сонгай припинила своє існування і увійшла до складу Марокко. Країною народу сонгай в майбутньому стало королівство Денді, яке проіснувало до 1901 року.

Економічний розвиток[ред.ред. код]

Транссахарські торгові шляхи в Західній Сахарі, приблизно 1000-1500 рр.

Економічні торгівля існувала по всій імперії. Центральне місце в економіці регіону займали золоті копальні. Імперія була широко відома своєю розвиненою торгівлею як морською, так і транссахарською. Золото, слонова кістка, шкури носорогів та інших африканських тварин були традиційними предмета продажу в Європі та на Сході.

В Сонгаї були розвинуті ремесла: рибальство, теслярство тощо. Заняття людини визначались родовою приналежністю, оскільки знання про ремесло передавалось від батька до сина: так утворювались цілі клани металістів, шахтарів, теслярів тощо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bethwell A. Ogot, Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century, (UNESCO Publishing, 2000), 303.
  2. hunwick 2003, pp. xlix.
  3. Taagepera 1979, pp. 497
  4. а б в Сонгаї // Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання[ред.ред. код]