Ґергард Герцберґ
Герхард Герцберг | |
---|---|
Gerhard Herzberg | |
Народився |
25 грудня 1904[1][2][…] Гамбург, Німеччина |
Помер |
3 березня 1999[1][2][…] (94 роки) Оттава, Канада |
Місце проживання | Дармштадт[4] |
Країна | Німеччина, Канада |
Діяльність | астроном, фізик, хімік, викладач університету |
Alma mater |
Дармштадтський технічний університет Геттінгенський університет Бристольський університет |
Галузь | Фізична хімія |
Заклад |
Саскачеванський університет Чиказький університет |
Посада | Chancellor of Carleton Universityd[5] |
Науковий керівник | Hans Raud |
Членство |
Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Королівське товариство Канади International Academy of Quantum Molecular Scienced Папська академія наук[6] Американська академія мистецтв і наук Угорська академія наук Національна академія наук США Board of Governors of Carleton Universityd (1980) |
У шлюбі з | Luise Hedwig Herzbergd |
Нагороди |
Медаль Вілларда Гіббса (1969) Нобелівська премія з хімії (1971) |
Ґергард Герцберґ у Вікісховищі |
Герхард Герцберг (нім. Gerhard Herzberg) (25 грудня 1904, Гамбург — 3 березня 1999) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії «За внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів»[7].
Біографія
Народився в Гамбургу в сім'ї Альбіна Херцберга і Ели Бібер. Рано залишившись без батька, виховувався матір'ю, яка для утримання сім'ї працювала прибиральницею. Навчався в технологічному інституті Дармштадта, Геттінгенському і Бристольському університетах. Викладав в технологічному інституті Дармштадта (з 1930). Будучи одруженим з єврейкою, в 1935 році був змушений покинути Німеччину і переїхати в Канаду, в 1935-45 професор Саскачеванського університету. З 1945 професор Чиказького університету. З 1949 керівник відділу теоретичної фізики Національної науково-дослідної ради Канади (Оттава). Президент Канадської асоціації фізиків (1956). Віце-президент міжнародного союзу теоретичної та прикладної фізики (1957 -63).
Основні роботи
Герцберг є автором деяких класичних робіт у галузі атомної та молекулярної спектроскопії, в тому числі чотиритомної енциклопедії «Молекулярні спектри та молекулярні структури», яку часто називають Біблією спектроскопіста[8]. Три томи «Молекулярних спектрів та молекулярних структур» були перевидані в 1989 році, з додаванням численних зауважень Герцберга. Том IV цієї серії, «Константи двохатомних молекул», є суто довідником, збірником відомих на 1978 рік спектроскопічних констант двохатомних молекул. Також він є автором великого числа журнальних публікацій по спектроскопії.
Основні твори
- Атомні спектри та будова атомів, М., 1948
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: I. Спектри і будова двохатомних молекул, М., 1949;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: II. Коливальні та обертальні спектри багатоатомних молекул, М., 1949;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: III. Електронні спектри та будова багатоатомних молекул, М., 1969;
- Молекулярні спектри та молекулярні структури: IV. Константи двохатомних молекул 1979.
Нобелівська премія
Нобелівська премія з хімії (1971).
Див. також
- 3316 Герцберґ — астероїд, названий на честь вченого[9].
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Stolperstein dedicated to Gerhard Herzberg — 2010.
- ↑ https://carleton.ca/chancellor/past-chancellors/
- ↑ http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/herzberg.html
- ↑ Нобелівська премія з хімії 1971 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2010. Процитовано 27 липня 2010.(англ.)
- ↑ Gerhard Herzberg: An Illustrious Life in Science. NRC Research Press. Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 1 січня 2011.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
|
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 25 грудня
- Народились 1904
- Померли 3 березня
- Померли 1999
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Папської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Угорської академії наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Канадські фізики
- Канадські фізико-хіміки
- Нагороджені медаллю Вілларда Гіббса
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Німецькі атеїсти
- Уродженці Гамбурга