Аравійське море: відмінності між версіями

Аравійське море
	18° пн. ш. 66° сх. д. / 18° пн. ш. 66° сх. д.
Розташування	Індійський океан
Довжина	2400 км
Площа	3683 тис. км²
Найбільша глибина	5203 м
Середня глибина	2734 м
Об'єм	10 070 тис. км³
Впадаючі річки	Інд, Дашт
Аравійське море у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 16:24, 23 червня 2016

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан^[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²^[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 км²^[2]^[3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰^[1]^[3].

Назва

Фізико-географічне положення

Межі й протоки

Острови

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські^[1].

Береги

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки^[2]. Найбільші затоки^[2]:

Аденська затока на заході, сполучається Баб-ель-Мандебською затокою з Червоним морем;
Оманська затока на північному заході, сполучається Ормузькою протокою з Перською затокою
Кач на північному сході;
Камбейська затока на північному сході.

Річковий стік

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході^[3].

Геологія і рельєф дна

Тектоніка

Рельєф дна

Донні відклади

Корисні копалини

Клімат

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі^[4]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду^[5]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літнє-осінній період часто формуються тропічні циклони^[5]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони^[5]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм^[3].

Зима

Зима ясна, суха.

Літо

Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

Гідрологія

Температура води

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰^[3].

Конвекція

Морські течії

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг^[1]^[3].

Припливи й хвилювання

Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режим

Гідрохімія

Солоність

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

Біологія

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів^[6].

У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони^[7].

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники^[1].

Історія

Господарське використання

Судноплавство

Порти

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден^[1]^[2].

Рибальство

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Енергетика

Нафтовидобувна промисловість

Рекреація і туризм

Геополітична складова

Дослідження

Стихійні лиха

Екологія і охорона природи

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
↑ ^а ^б ^в ^г Аравийское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
↑ Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
↑ ^а ^б ^в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

^[1] ^[2] ^[3] ^[4] ^[5] ^[6] ^[7] ^[8] ^[9]-->

Література

(рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
(рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
(рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
(англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аравійське море

(рос.) Аравійське море — в публікаціях часопису «Вокруг света».

Географія Океанологія Азія Африка Індія Пакистан Іран

↑ (рос.) Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Е. : У-Фактория, 2003. ISBN 5-94799-148-9
↑ (англ.) Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953.
↑ (англ.) [ Arabian Sea] // Encyclopædia Britannica.
↑ (рос.) [ Аравийское море] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
↑ (рос.) Аравийское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А — И. / под ред. В. В. Дмитриева. — Л. : Судостроение, 1991. — 504 с.: ил. — ISBN 5-7355-0280-8
↑ (рос.) Горкин А. П. География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.
↑ (рос.) Залогин Б. С., Косарев А. Н. Моря (Природа мира). — М. : Мысль, 1999. — 400 с. ISBN 5-244-00624-Х
↑ (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега (Природа мира). — М. : Мысль, 1991. — 479 с. ISBN 5-244-00449-2
↑ (рос.) Горная энциклопедия: у 5 т. / за ред. Е. А. Козловского. — М. : Советская энциклопедия, 1984—1991. ISBN 5-85270-007-X.

[УРЕ-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[ВРЕ-2] а ^б ^в ^г Аравийское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

[СГЕ1-3] а ^б ^в ^г ^д ^е (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.

[Атлас7-4] Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.

[ФГАМ1964-5] а ^б ^в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

[Spalding2007-6] (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707

[ЖЖ1-7] (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

[Котляков-8] (рос.) Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Е. : У-Фактория, 2003. ISBN 5-94799-148-9

[IHO1953-9] (англ.) Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953.

[Britannica-10] (англ.) [ Arabian Sea] // Encyclopædia Britannica.

[ЕСБЄ-11] (рос.) [ Аравийское море] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

[МЕС-12] (рос.) Аравийское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А — И. / под ред. В. В. Дмитриева. — Л. : Судостроение, 1991. — 504 с.: ил. — ISBN 5-7355-0280-8

[Горкин-13] (рос.) Горкин А. П. География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.

[Залогин-14] (рос.) Залогин Б. С., Косарев А. Н. Моря (Природа мира). — М. : Мысль, 1999. — 400 с. ISBN 5-244-00624-Х

[Каплин-15] (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега (Природа мира). — М. : Мысль, 1991. — 479 с. ISBN 5-244-00449-2

[ГЭ-16] (рос.) Горная энциклопедия: у 5 т. / за ред. Е. А. Козловского. — М. : Советская энциклопедия, 1984—1991. ISBN 5-85270-007-X.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 === Морські течії ===
-Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється [[антициклон]]альний колообіг; влітку&nbsp;— на північний схід, в північній частині моря&nbsp;— [[Циклон|циклональний]] колообіг<ref name="УРЕ"/><ref name="СГЕ1"/>.
+Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється [[антициклон]]альний колообіг; влітку&nbsp;— на північний схід, в північній частині моря&nbsp;— [[циклон]]альний колообіг<ref name="УРЕ"/><ref name="СГЕ1"/>.
 === Припливи й хвилювання ===
@@ Рядок 103: / Рядок 103: @@
 == Біологія ==
+В акваторії моря виділяють наступні [[екорегіон]]и в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів<ref name="Spalding2007"/>.
+У [[Зоогеографічне районування|зоогеографічному]] відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200&nbsp;м відноситься до [[Індо-західнопацифічна тропічна біогеографічна область|індо-західнопацифічної області]] тропічної зони<ref name="ЖЖ1"/>.
 Водяться [[дюгонь]], [[летючі риби]], [[тунець]], [[меч-риба]], [[Оселедець|оселедці]], [[вітрильник (риба)|вітрильники]]<ref name="УРЕ"/>.
@@ Рядок 159: / Рядок 163: @@
 <ref name="СГЕ1">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s00/e0000536/index.shtml Аравийское море] // {{СГЕ1}}</ref><!--http://geoman.ru/geography/info/index.shtml-->
 <ref name="ФГАМ1964">{{ref-ru}} Физико-географический атлас мира.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964.&nbsp;— 298 с.</ref><!--http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam-->
+<ref name="Spalding2007">{{ref-en}} ''Mark D. Spalding'' et al. [http://bioscience.oxfordjournals.org/content/57/7/573.abstract Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas.] [[BioScience]] Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707</ref>
+<ref name="ЖЖ1">{{ref-ru}} [[Жизнь животных]]. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора [[Зенкевич Лев Олександрович|Л.&nbsp;А.&nbsp;Зенкевича]].&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Просвещение, 1968.&nbsp;— с. 576.</ref>
 }}
 <!--<ref name="Поспелов">{{ref-ru}} ''[[Поспєлов Євген Михайлович|Поспелов Е. М.]]'' Географические названия мира: Топонимический словарь.— {{comment|М.|Москва}} : АСТ, 2001.&nbsp;— 372 с. ISBN 5-89216-029-7</ref><!--http://dic.academic.ru/-->