Аравійське море: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м Біогеографія бентосу. за допомогою AWB
Рядок 90: Рядок 90:


=== Морські течії ===
=== Морські течії ===
Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється [[антициклон]]альний колообіг; влітку&nbsp;— на північний схід, в північній частині моря&nbsp;— [[Циклон|циклональний]] колообіг<ref name="УРЕ"/><ref name="СГЕ1"/>.
Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється [[антициклон]]альний колообіг; влітку&nbsp;— на північний схід, в північній частині моря&nbsp;— [[циклон]]альний колообіг<ref name="УРЕ"/><ref name="СГЕ1"/>.


=== Припливи й хвилювання ===
=== Припливи й хвилювання ===
Рядок 103: Рядок 103:


== Біологія ==
== Біологія ==
В акваторії моря виділяють наступні [[екорегіон]]и в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів<ref name="Spalding2007"/>.

У [[Зоогеографічне районування|зоогеографічному]] відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200&nbsp;м відноситься до [[Індо-західнопацифічна тропічна біогеографічна область|індо-західнопацифічної області]] тропічної зони<ref name="ЖЖ1"/>.

Водяться [[дюгонь]], [[летючі риби]], [[тунець]], [[меч-риба]], [[Оселедець|оселедці]], [[вітрильник (риба)|вітрильники]]<ref name="УРЕ"/>.
Водяться [[дюгонь]], [[летючі риби]], [[тунець]], [[меч-риба]], [[Оселедець|оселедці]], [[вітрильник (риба)|вітрильники]]<ref name="УРЕ"/>.


Рядок 159: Рядок 163:
<ref name="СГЕ1">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s00/e0000536/index.shtml Аравийское море] // {{СГЕ1}}</ref><!--http://geoman.ru/geography/info/index.shtml-->
<ref name="СГЕ1">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s00/e0000536/index.shtml Аравийское море] // {{СГЕ1}}</ref><!--http://geoman.ru/geography/info/index.shtml-->
<ref name="ФГАМ1964">{{ref-ru}} Физико-географический атлас мира.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964.&nbsp;— 298 с.</ref><!--http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam-->
<ref name="ФГАМ1964">{{ref-ru}} Физико-географический атлас мира.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964.&nbsp;— 298 с.</ref><!--http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam-->
<ref name="Spalding2007">{{ref-en}} ''Mark D. Spalding'' et al. [http://bioscience.oxfordjournals.org/content/57/7/573.abstract Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas.] [[BioScience]] Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707</ref>
<ref name="ЖЖ1">{{ref-ru}} [[Жизнь животных]]. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора [[Зенкевич Лев Олександрович|Л.&nbsp;А.&nbsp;Зенкевича]].&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Просвещение, 1968.&nbsp;— с. 576.</ref>
}}
}}
<!--<ref name="Поспелов">{{ref-ru}} ''[[Поспєлов Євген Михайлович|Поспелов Е. М.]]'' Географические названия мира: Топонимический словарь.— {{comment|М.|Москва}} : АСТ, 2001.&nbsp;— 372 с. ISBN 5-89216-029-7</ref><!--http://dic.academic.ru/-->
<!--<ref name="Поспелов">{{ref-ru}} ''[[Поспєлов Євген Михайлович|Поспелов Е. М.]]'' Географические названия мира: Топонимический словарь.— {{comment|М.|Москва}} : АСТ, 2001.&nbsp;— 372 с. ISBN 5-89216-029-7</ref><!--http://dic.academic.ru/-->

Версія за 16:24, 23 червня 2016

Аравійське море
18° пн. ш. 66° сх. д. / 18° пн. ш. 66° сх. д. / 18; 66
Розташування Індійський океан
Довжина 2400 км
Площа 3683 тис. км²
Найбільша глибина 5203 м
Середня глибина 2734 м
Об'єм 10 070 тис. км³
Впадаючі річки Інд, Дашт
Мапа
CS: Аравійське море у Вікісховищі

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 км²[2][3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰[1][3].

Назва

Фізико-географічне положення

Межі й протоки

Острови

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські[1].

Береги

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки[2]. Найбільші затоки[2]:

Річковий стік

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході[3].

Геологія і рельєф дна

Тектоніка

Рельєф дна

Донні відклади

Корисні копалини

Клімат

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі[4]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду[5]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літнє-осінній період часто формуються тропічні циклони[5]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[5]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм[3].

Зима

Зима ясна, суха.

Літо

Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

Гідрологія

Температура води

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰[3].

Конвекція

Морські течії

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг[1][3].

Припливи й хвилювання

Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режим

Гідрохімія

Солоність

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

Біологія

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів[6].

У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[7].

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники[1].

Історія

Господарське використання

Судноплавство

Порти

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден[1][2].

Рибальство

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Енергетика

Нафтовидобувна промисловість

Рекреація і туризм

Геополітична складова

Дослідження

Стихійні лиха

Екологія і охорона природи

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б в г Аравийское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  3. а б в г д е (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
  4. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  5. а б в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  6. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  7. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]-->

Література

  • (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
  • (рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
  • (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
  • (англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

Посилання

  1. (рос.) Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Е. : У-Фактория, 2003. ISBN 5-94799-148-9
  2. (англ.) Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953.
  3. (англ.) [ Arabian Sea] // Encyclopædia Britannica.
  4. (рос.) [ Аравийское море] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  5. (рос.) Аравийское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А — И. / под ред. В. В. Дмитриева. — Л. : Судостроение, 1991. — 504 с.: ил. — ISBN 5-7355-0280-8
  6. (рос.) Горкин А. П. География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.
  7. (рос.) Залогин Б. С., Косарев А. Н. Моря (Природа мира). — М. : Мысль, 1999. — 400 с. ISBN 5-244-00624-Х
  8. (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега (Природа мира). — М. : Мысль, 1991. — 479 с. ISBN 5-244-00449-2
  9. (рос.) Горная энциклопедия: у 5 т. / за ред. Е. А. Козловского. — М. : Советская энциклопедия, 1984—1991. ISBN 5-85270-007-X.