Феміністична філософія

Юлія Кристева, 2016

Частина серії
Теорія фемінізму
Патріархат Гендер Сексизм
1 хвиля Джон Стюарт Мілль (Поневолення жінок, 1869) Мері Волстонкрафт (На захист прав жінок, 1792) Кейт Міллет Походження родини, приватної власності та держави (1884)
2 хвиля Симона де Бовуар Друга стать, 1949 Бетті Фрідан Загадка жіночності, 1963 Енн Коедт Міф про вагінальний оргазм, 1968 Жермен Ґрір Жінка-євнух, 1970 Кейт Міллетт Сексуальні політики, 1970 Шуламіт Фаєрстоун Діалектика статі, 1970 Андреа Дворкін Ненавидячи жінок, 1974 Порнографія, 1981 Статевий зв'язок, 1987 Сюзен Браунміллер Проти нашої волі, 1975 Дженіс Реймонд Транссексуальна імперія, 1979 Мерилін Фрай Політики реальності, 1983 Кетрін МакКіннон До феміністської теорії держави, 1989 белл гукс Гін/екологія (1978) Походження патріархату (1986) Сексуальний договір (1988)
3 хвиля Джудіт Батлер (Гендерний клопіт, 1990) Ґаятрі Чакраворті Співак (Чи може підпорядковане промовляти?) Іншим голосом (1982) Black Feminist Thought (1990) Фемінізм і майстерність природи (1993) Кидаючи як дівчина (1980)
Концепти Мізогінія Особисте — це політичне Патріархат Андроцентризм Фалоцентризм Чоловічий погляд Сексуальна об'єктивація Гендер Соціальне конструювання гендеру Гендерна поляризація Гендерні норми Гендерні стереотипи Гендерна роль Перформативність гендеру Сексизм Гендерна нерівність Окремі сфери Модель годувальника Третя зміна Скляна стеля Інтерсекційність Моє тіло — моє діло Гендерні дослідження Жіночі студії Жіноча історія Гендерна історія Жіноче письмо Жіночий епос Гіноцентризм Кіріархія Матріархат
Феміністична наука Феміністична філософія гносеологія феноменологія епістемологія метафізика емпіризм етика етика піклування екзистенціалізм філософія науки емпіризм постструктуралістський аналіз (ФПДА) естетика ревізіоністська міфологія теологія вуманістична Феміністична теологія педагогіка психологія Едіпів комплекс сексологія сексуальність орієнтація трансгендерність секс-війни порнографія мистецький рух мистецька критика літературна теорія кіно ЗМІ Феміністичний метод Écriture féminine аналітичний фемінізм антропологія соціологія археологія біологія географія архітектура технонаука composition studies економіка міжнародні відносини конструктивізм політекологія політична теорія теорія права юридична етика кримінологія
Персоналії Анджела Девіс Емма Гольдман Роза Люксембург Сандра Барткі Аннет Баєр Мері Дейлі Люс Ірігаре Елісон Джаггар Патриція Гілл Коллінз Юлія Кристева Герда Лернер Гаррієт Тейлор-Мілль Марта Нуссбаум Керол Пейтман Вел Пламвуд Гейл Рубін Наваль ес Саадаві Мерилін Фрай Саллі Гасланґер Айріс Маріон Янґ Список феміністичної літератури Список феміністок та про-феміністів
Портал Проєкт Стиль

Феміністська філософія (англ. Feminist filisophy) — підхід до філософії з перспективи феміністської теорії, а також використання філософських методів до феміністичних тем та питань. Передбачає переосмислення як філософських текстів, так і методів з метою доповнення феміністичного руху та критики й переоцінки ідей традиційної філософії з перспективи жіночого буття, репрезентації, критики андроцентрично-сексистської парадигми. Застосовує феміністський метод пізнання.

Основні риси

Феміністська філософія об'єднана центральним питанням щодо конструйованості гендеру. Феміністська філософія — міждисциплінарна парадигма, що охоплює широкий спектр тем із різноманітних підходів. Феміністські філософині як філософи працюють як в аналітичній, так і в континентальній^{[прояснити]} традиціях, і філософські питання в рамках цих традицій розглядаються комплексно. Філософині-феміністки як феміністки можуть належати до будь-якої з феміністських течій.

Феміністську філософію можна зрозуміти як три основні функції:

1. Спираючись на філософські методології та теорії, щоб сформулювати та теоретизувати феміністичні проблеми та перспективи. Філософський аналіз концепцій ідентичності (таких як раса, соціально-економічний статус, стать, сексуальність, здібності та релігія) та концепцій, які широко використовуються та теоретизуються у феміністській теорії ширше. Фемфілософія також була важливим джерелом аргументів щодо ґендерної рівності.
2. Дослідження сексизму та андроцентризму в рамках філософської традиції. Критика текстів та теорій філософського канону з фокусом на їх викладі жіночого буття та досвіду або виключенні жінок із філософської традиції. Ще одна суттєва тенденція — переосмислення роботи філософинь, чий внесок не був визнаний.
3. Внесок у філософію новими підходами до існуючих питань, а також новими питаннями та сферами досліджень з огляду на їх критичні дослідження філософської традиції та відображення їх стурбованості статтю.

Феміністська філософія існувала ще до ХХ ст., але дисциплінарно утвердилась у дискурсі фемінізму другої хвилі 1960-х та 1970-х років. Важливим проектом феміністської філософії було включення різноманітності досвіду жінок різних расових груп та соціально-економічних класів, а також жінок усього світу (інтерсекційний фемінізм).

Дисципліни

Феміністичні філософині працюють у широкому спектрі філософських дисциплін, включаючи:

• Феміністська феноменологія досліджує, як поєднуються як когнітивні здібності (наприклад, мислення, інтерпретація, запам'ятовування, знання і побудова норм в соціальних порядках у формуванні реальності індивіда. Феноменологія у феміністичній філософії часто застосовується для розробки вдосконалених концепцій гендерного втілення досвіду, інтерсуб'єктивності та реляційного життя, спільноти, суспільства та політичних явищ. Феміністська феноменологія виходить за межі інших дискурсно-орієнтованих дискусій шляхом центрування особистих та втілених переживань, а також визнання того, як досвід часто діє поза мовою, тому його може бути складно сформулювати. Рефлексія часу як конструкту — більш пізній розвиток у феміністській феноменології; останні роботи досліджують тимчасовість, і як краще розуміння тимчасовості може висвітлити реалії гендерованого досвіду та існування.
• Феміністська гносеологія, яка кидає виклик традиційним філософським ідеям пізнання та раціональності як об'єктивної, універсальної чи ціннісно нейтральної. Феміністські гносеологині підкреслюють важливість перспективи, соціальної ситуації та цінностей у формуванні знань, у тому числі в науках (див. Сексизм в освіті).
• Феміністська етика, яка стверджує, що наголос на об'єктивності, раціональності та універсальності в традиційній моральній думці виключає етичні реалії жінок. Однією з найпомітніших розробок є етика піклування/догляду (Ethics of care), яка цінує емпатію, відповідальність та ненасильство у розвитку моральних систем. Етика догляду також передбачає більш широке визнання міжособистісних зв'язків та відносин опіки та залежності, а феміністська етика використовує це для критики того, як етика справедливості часто вкорінюється в патріархатних розуміннях моралі. Деякі феміністські етикині висловлюють занепокоєння з приводу того, як цінності, приписані етиці піклування, часто асоціюються з жіночістю, і як такий зв'язок може зміцнювати уявлення про моральний розвиток, як по суті, гендерний.
• Феміністська естетика стосується ролі статі та жіночої й чоловічої сексуальності в мистецтві, а також естетичного теоретизування, займається питаннями, що стосуються суб'єктивності творців, відтворення гендерних норм у мистецтві, ролі мистецтва в культурі та представництва жінок у мистецтві, як суб'єктів та творчинь. Розуміння «жінки» та «художниці» як взаємовиключних ідентичностей відтворюється ще принаймні з епохи романтизму, і цей поділ спричинив втручання феміністської естетики, щоб кинути виклик патріархальній та чоловічій монополії в естетиці (див. Чоловічий погляд, Сексуальна об'єктивація).
• Феміністська метафізика зосереджується значною мірою на онтології статі та статі та на характері соціального конструювання гендеру. Феміністські історикині філософії вивчають гендерні упередження, притаманні традиційним метафізичним теоріям. Одним із головних моментів, за яким цей підхід відхиляється від класичної метафізики, є його спроби ґрунтувати соціальні конструкції на розумінні «фундаментального» та «природного», навколо якого будується метафізика. Феміністська метафізика намагається врівноважити взаємозв'язок між соціальними конструкціями та реальністю, визнаючи, як відмінність між тим, що сприймається як «реальне», і тим, що «суспільно побудоване», створює бінарне середовище (див. Поляризація гендеру), яке не може визнати взаємозв'язок між цими двома поняттями. Феміністська метафізика працює над тим, щоб кинути виклик системам класифікацій, які вважаються природними і, отже, неупередженими, шляхом виявлення того, як такі системи впливають на політичні та моральні ідеології та упередження. Деякі теоретикині підіймають питання щодо того, чи певні фундаментальні аспекти метафізики суттєво протистоять феміністському підходу, і тому зв'язок між фемінізмом та метафізикою залишається дискутивним.
• Феміністська епістемологія
• Феміністський екзистенціалізм
• Феміністська філософія науки
• Феміністський емпіризм
• Феміністський пост-структуралістський аналіз

Основні діячки

Симона де Бовуар, 1955

Шуламіт Фаєрстоун, 1970

Браха Еттінґер, 2009

До впливових філософинь-феміністок належать (перелічені за абеткою):

• Лінда Мартін Алькофф
• Джудіт Батлер (нар. 1956)
• Сандра Барткі
• Симона де Бовуар (1908—1986)
• Мері Волстонкрафт (1759—1797)
• Олімпія де Гуж (1748—1793)
• Елісон Джаггар (нар. 1944)
• Браха Ліхтенберг Еттінґер (нар. 1948)
• Люс Ірігаре (нар. 1932)
• Клаудія Кард
• Лоррен Коуд
• Юлія Кристева (нар. 1941)
• Ума Нараян (нар. 1958)
• Марта Нуссбаум (нар. 1947)
• Валь Пламвуд (1939—2008)
• Гризельда Поллок (нар. 1949)
• Ґаятрі Чакраворті Співак (нар. 1945)
• Шуламіт Фаєрстоун (1945—2012)
• Міранда Фрікер (нар. 1966)
• Саллі Хаслангер (нар. 1955)
• Вірджинія Хельд (нар. 1929)
• Айріс Меріон Янг (1949—2006)

Більше — див. Список феміністських філософинь

Критика

Критика феміністської філософії, як правило, стосується не критики фемінізму як політичного чи культурного руху, а дослідження та доосмислення філософських позицій, методології та засновків феміністського філософування.

Письменниці та мислительки, які критикували аспекти феміністичної філософії:

• Сюзен Гаак
• Каміль Палья

Див. також

• Теорія фемінізму
• Соціалістичний фемінізм
• Феміністська теорія права
• Аналітичний фемінізм
• Етика турботи
• Етика справедливості
• Жінки у філософії
• Feminist philosophy of science
• Hypatia transracialism controversy
• Nikidion

Посилання

• McAfee, Noëlle. Feminist Philosophy. Стенфордська філософська енциклопедія, вперше опубліковано 28 червня 2018 р., остання версія 18 вересня 2018 р.(англ.)