Користувач:Krupski Oleg/Силовий гіпноз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Силови́й гіпно́з  (рос. Силовой гипноз[1][2]) — це невербальне дистанційне вбивство або «нейтралізація» жертви-громадянина без дотику анатомічними кінцівками й без застосування відомої зброї в історії війни (дозволеної міжнародними нормами для збройних конфліктів), насильне втручання в психіку (порушення автономності екології душі[3]). Також це таємна техніка енергетичної боротьби «пси-агентів», «псі-операторів» і «сліперів» державних спецслужб, що не є клінічною чи терапевтичною формою техніки гіпнозу застосовуваною в офіційній цивільній медицині, не входить у царину психіатрії. Ця техніка не лікувального гіпнозу не кодифікована в юриспруденції жодної з країн світу, забезпечує безкарність її носія проти беззахисних законослухняних громадян, не регулюється жодним законом; застосування даної техніки гіпнозу залежить від міри моральної зрілості її носія. Імідж скандальної «лженауки» парапсихології та прикладної психології, що буцімто така техніка гіпнозу є нереальною створювався навмисно для безкарності та свавілля спецслужб (деспотизму та тиранії), для обслуговування ними криміналізованого бізнесу й політики, для уникання контролю громадянським демократичним суспільством (платниками податків, на чиї кошти утримуються державні службовці). Дезінформація і відсутність законодавства в цій сфері  є ідеальними умовами для поширення безвідповідальності та криміналу в цій галузі. Є державним секретом Російської Федерації[2], тому в умовах контролю інформаційного простору штучно утворена обмеженість публікацій щодо даної інформації створила сприятливі умови для суджень багатьох буцімто це псевдотеорія чи буцімто цього явища взагалі не існує.

Природа дії[ред. | ред. код]

Фахівці визначають природу дії силового гіпнозу як непомітні людському оку терапевтичні дії без традиційних пасів руками гіпнолога чи використання відомого ефекту маятника (без зовнішніх помітних ознак для тих, хто спостерігає або для жертви), як певний ментальний вплив думками[4][5]; «ефект ментальної силової взаємодії»[5], «явище мозкового силового впливу думки людини на живі організми»[5], «можливість силового ментального управління поведінкою»[5], «силове ментальне гіпнотичне навіювання у військових та інших непристойних цілях»[5], «силовий вплив думки»[6].

Згідно експерта Виноградова М. В. всі спецслужби в світі цікавляться екстрасенсами й мають у себе під контролем та в роботі екстрасенсів, вивчають їх і користуються їх здібностями; також ведуть дослідження в цій галузі Росія, Японія, Великобританія, США, Франція і Китай[7].

Секретна техніка силового гіпнозу[ред. | ред. код]

Згідно Кандиби Д. В. силовий гіпноз має розділи[2]:

  • Апаратний,
  • військово-прикладний (для диверсантів, розвідників);
  • політичний (для державних лідерів, одним з таких публічно став відомий Путін В. В. мавши «вишкіл на екстрасенса» в КДБ СРСР згідно Виноградова М. В.[8]);
  • естрадний (для ілюзіоністів, фокусників, дресувальників і т. д. — сценічний гіпноз Шойфета М. «Театр гіпнозу», шоу «Гіпноз» Домбровського Д. Г., Ігор Кіо та ін.);
  • релігійний (розроблялося для агентури в РПЦ МП та ін.);
  • медичний (для гіпнологів, психотерапевтів, психіатрів клініцистів);
  • патологічний і т.д..

Що вводить любу людину або групи людей проти їх волі в режим повної підконтрольності[2]. Особливий стан загіпнотизованого дає змогу йому чути та розуміти звернену до нього мову, коли можна йому давати завдання для виконання (навіть дуже важкі), але він втрачає владу над своїми скелетними м'язами (що відбувається за допомогою роз'єднання функцій мозку під час застосування техніки гіпнозу)[9].

Кандиба В. М. (старший — батько для Кандиби Д. В.) в розділі «Силовий гіпноз або магічне СК» своєї публікації не вказав проти кого буде застосовуватися силовий гіпноз, не повідомляє списку володарів такої здатності й методу обліку таких персон, не вказує законодавчої бази та моральної відповідальності за його застосування проти беззахисних громадян, але подає вправи здобуття такої здібності без вказівки про супроводжуючу її обов'язкову інсталяцію на апаратурі в спецлабораторії[1]

Не вказується і шкідливість від застосування гіпнозу проти здоров'я беззахисних громадян, як піддослідних для «обкатки» нових розробок держави, але однобічно в інтересах спецслужб та силових структур вже є статистика: близько 96 % людей піддаються гіпнозу, 25 % — особливо добре, діти гіпнабельні найкраще в 9-15 років й піддаються гіпнозу практично на 100 %[10].

Набуття техніки силового гіпнозу в спец-лабораторії[ред. | ред. код]

  • Установлення здібностей до «силового гіпнозу» відбувається в закритих спецлабораторіях науково-дослідних інститутів виключно для державних службовців силових структур і спецпідрозділів (один з відомих перших носіїв цієї техніки став Алєксєй Кадочніков) на обладнаному апараті-кріслі із застосуванням уколу психотропної речовини для диверсійної діяльності під-час інсталяції силового гіпнозу кандидатові (що вперше було публічно продемонстровано в документальному фільмі «Поклик безодні»). У спецлабораторії йдуть в обхід моральної зрілості носія техніки гіпнозу — умовою інсталяції такої техніки гіпнозу не є моральна зрілість державного службовця. Володар такої техніки гіпнозу підкорюється тому, хто отримав ідентичну інсталяцію з особливістю «керівника» (політичний лідер, керівник спецпідрозділів): здатність підкорювати пси-агента та пси-оператора, тримати під контролем спецздібності інших, для дисципліни в нутрі спецпідрозділу. В ієрархії, вище спецпідрозділу в даній психотехнології — це «політичний лідер».

Інсталяція відбувається протягом півроку з 3-7 включенням на апараті в спецлабораторії. Апарат інсталяції такої техніки гіпнозу, телепатії, ясновидіння тощо має чіп нанотехнології з відкриттям коду психіки та перепрограмування психіки кандидата, вправи з виділенням «енергетичного двійника» особи: псі-оператора, псі-агента, або сліпера тощо. За даними закритих дослідних інститутів є чітка періодичність щодо віку особи, кому встановлюють таку техніку гіпнозу й коли її знімати (нейтралізувати), для уникнення шкідливості для здоров'я її носія. Незалежна ідентифікація носія такої техніки гіпнозу можлива з допомогою компактного переносного приладу демонтованого з такого апарату спецлабораторії. Що дає зображення голограми біоенергетичного поля людини (аура): світло-червона крапка (дистанційна фіксація зображення гіпофізу) — це означає звичайний громадянин, а голограма форми анатомічного тіла (випромінення трохи більше за границі розмірів фізичного тіла) — вказує на псі-агента (псі-оператора), носія і володаря «спецздібностей» силових структур, «спецзасобу» спецслужби. Апарат-крісло — нова модель для спецлабораторії, апарат-ліжко — стара модель апарату для інсталяції техніки гіпнозу в людину. Дана психотехнологія залежить від періодичності повторення включень на апараті протягом півроку, кількість включень, хімічного складу психотропної речовини для ін'єкцій залежить інсталяція

  1. різновиду гіпнозу (естрадний, ментальний, колективний, диверсійний, клінічний, силовий, політичний й т.д.);
  2. телепатії (техніка «зняти інформацію»[11] з людей та предметів так зване «когніціо»), що використовують в комплексі з силовим гіпнозом; ясновидіння (огляд минулого та прогноз майбутнього так зване «ретрокогніціо-прекогніціо»);
  3. кодування психіки жертви (відрізняється від психотерапевтичного «методу Довженко» щодо реципієнта)[12];
  4. зомбування (реалізація ідей створення Ґолема та універсального солдата — штучне створення злочинця з жертви злочину; продемонстровано в кіносеріалі «Каменська»[13]: епізод — раніше закодована гіпнотизером на певну модель поведінки психіка людини під числовими кодами перебуває в «законсервованому стані» як жертва злочину, під час кодування їй показували фотографію «об'єкта» в кого стріляти та визнати себе вбивцею, далі агент спецслужби на місці злочину вербально «включає» жертву називаючи йому число на маршруті пересування об'єкту злочину, дає закодованій жертві вогнепальну зброю, потім жертва діє у відповідності раніше закладеної в її психіку «програми», після злочину ця особа опиняється на місці злочину у стані фрустрації, відбитки пальців закодованої особи лишаються на пістолеті для правоохоронців, в результаті організатор та координатор злочину не підпадають під дію кримінального кодексу), надає масштабні можливості спотвореним фантазіям кримінальним елементам на держслужбі під штучним терміном «моделювання ситуацій»;
  5. дистанційного впливу для інсценування «самогубства», «автокатастрофи» й т.п. (напр., чиниться «підлаштування»[14] психіки на пілота чи водія, йому нав'язуються «галюціонування» або «параліч аналізаторів психіки та сили волі», встановлення візуальних образів потрібних для штучної ілюзії на реалізацію мети — дії пілота чи водія на самознищення);
  6. непомітними проходити повз охоронців на охоронюваних об'єктах (відома демонстрація цього Вольфом Мессінгом, сторінки з опублікованої книги його спогадів цензурою були вилучені, оскільки він у них вказав методики які викладав спецслужбі НКВС-КДБ);
  7. примус підписати любий документ («моделювання ситуацій» в політиці та бізнесі) і вистрілити з власної зброї в себе (не лишаючи для криміналістів відбитків пальців справжнього злочинця);
  8. «моделювання ситуації» маріонетково керуючи групою людьми (відома демонстрація цього «колективного гіпнозу» в «Гіпноз-шоу» Дмитра Домбровського)[10], одна із розробок в СРСР за принципом «влада — заради влади», без огляду на правові та моральні аспекти;
  9. придушення сили волі і критичного мислення жертви;
  10. техніка гіпнозу «витирання пам'яті» повністю чи блокування окремих фрагментів у пам'яті (наприклад, звільняє злочинця на держслужбі від природної здібності свідків напам'ять свідчити в суді проти криміналу держслужбовців, або деформувати повноту та ємність свідчення з метою отримання іншого прогнозованого результату судово-слідчих органів тощо);
  11. блокування аналізування ситуації і т. д. в «оперативній роботі». І т.д., тощо[15].

В силових структурах СРСР існувала Інструкція заборони носіям таких здібностей брати участь з приватною корисною метою в розіграшах лотереї, в іграх в казино, впливати на суддів та свідків в судових процесах й т.п.. Активно ці здібності використовуються при допитах, аналізу місця злочину навіть при відсутності доказового матеріалу для криміналістів, при пошуках злочинців та речових доказів тощо. Наприклад, «свідок» у словнику пси-операторів, сліперів та пси-агентів, крім живих істот, є також неживі матеріальні предмети, «знімати інформацію» як «альтернативне джерело інформації» (вказувати на географічній карті розташування секретних військових об'єктів противника, віднайти загублену людину, місце-знаходження прихованого документу тощо). Ці техніки (спецздібності) та кожен носій такого (його обличчя, його ім'я, перелік інстальованих йому здібностей «спецтехніки» чи «спецзасобів») — є державною таємницею.

В Україні та інших країнах світу, в Інтерполі цим псі-агентам присвоюється агентурний номер, їхні звіти підписують без імен. Структура їх організації не має окремого кабінету, кожен з них служить в різних підрозділах і міністерствах; є і такі що, мають офіційну роботу в бізнесі, але паралельно рахуються в штаті спецслужби. Документований облік тих, кому встановлено такі здібності контролюється часто кримінально свавільною спецслужбою без попередження беззахисної громадськості, що той чи інший суб'єкт володіє цим. А під параваном «державних інтересів» задовольняють особисті забаганки. Громадськість не навчена способів захисту від цього, в навчальних закладах не навчають методам протидії цьому, дезінформують та не визнають факт існування даного феномену. Ініціатива «колишніх» співробітників спецслужби Російської Федерації затвердження проекту закону «про екологію душі» на захист громадян від свавілля гіпнотизерів і екстрасенсів спецслужб не отримала державної та парламентської підтримки, не створила прецедент. Адже авторське право в цій галузі — у Росії, і як державна таємниця Росії.

Особливу цінність представляли секретні німецькі експерименти, які були виконані на в'язнях концтаборів. Міжнародними конвенціями такі жорстокі нелюдські дослідження на живих людях визначені як злочин проти людства. ...до війни і після вчені не мають права виконувати такі досліди над живими людьми. Тому всі німецькі дослідницькі матеріали сьогодні унікальні і для науки безцінні. - Один з методів нацистських вчених - так званий "м'який" гіпноз стали практикувати й наші спецслужби (СРСР-Росія). Наприклад, були розроблені методики дистанційного занурення людини у стан легкого трансу - такого, що вона навіть не здогадувалася, що на неї впливають. Але при цьому була загальмована підсвідомість, що дозволяло не тільки змінювати поведінку «об'єкта», а й зчитувати інформацію про її наміри. Подібним чином ми «влазили» в мізки тих відомих політиків, які були цікаві Федеральній службі охорони.

Оригінальний текст (рос.)
Особую ценность представляли секретные немецкие эксперименты, которые были выполнены на узниках концлагерей. Международными конвенциями такие жестокие бесчеловечные исследования на живых людях определены как преступление против человечества. ...до войны и после ученые не имеют права выполнять такие опыты над живыми людьми. Поэтому все немецкие исследовательские материалы сегодня уникальны и для науки бесценны. - Один из методов нацистских ученых - так называемый "мягкий" гипноз стали практиковать и наши спецслужбы. Например, были разработаны методики дистанционного погружения человека в состояние легкого транса - такого, что он даже не догадывался, что на него воздействуют. Но при этом было заторможено подсознание, что позволяло не только менять поведение «объекта», но и считывать информацию о его намерениях. Подобным образом мы «влезали» в мозги тех известных политиков, которые были интересны Федеральной службе охраны. ...помогали очень сильные экстрасенсы из числа офицеров госбезопасности. ...я собрал нескольких - самых одаренных - в небольшое подразделение. Они лежали на кушетках, настраивались на мозг нужного политика, пусть он даже находился за тысячи километров, вводили «объект» в состояние "мягкого" гипноза и «допрашивали». Интервьюируемым казалось, что они разговаривают сами с собой, а на самом деле давали сведения нашим спецслужбам. Если некий политик не хотел сам с собой разговаривать, включалась другая программа. К нему в мозг подключали голос или его оппонента, или его коллеги, или его друга (подруги), с которым он уже и затевал оживленный диспут. А наши операторы эту информацию считывали.
  • Вперше техніка силового гіпнозу була публічно продемонстрована як «безконтактний бій» у документальному фільмі «Поклик безодні».
  • Під назвою «безконтактний бій» присутня техніка силового гіпнозу в єдиноборстві «Російський стиль» (рос. Русский стиль).

Комплексна підготовка (з телепатією, ясновидінням, кодування тощо) дає можливість універсального застосування силового гіпнозу: перевірка інформації про особу-жертву щодо минулого (використання альтернативного джерела інформації «ясновидіння»), запобігання протидії-захисту жертви щодо дій у даний момент (телепатія), моделювання ситуації з точки зору «прогнозування майбутнього» на штучно заданий вектор розвитку подій із використанням техніки психокорекції жертви тощо.

Відомий факт, що зазначений комплекс «спеціальних здібностей» (спецздібностей) в комплекті зі силовим гіпнозом був інстальований групі військовослужбовців під назвою «батальйон 14». Члени яких іменувалися в документах як «оператори», «пси-оператори». Які брали участь у війнах СРСР та Росії: Афганістан, Нагорний Карабах, Чечня та інше. Частка з яких влаштувалася працювати в ГРУ ГШ Російської Федерації, що бере активну участь у Російсько-українській війні 2014—2105 років. Ця програма дій відбулася за державним проектом під назвою «Мережа» (рос. Сетка) (пізніші назви «Горизонт», «Ніч» та ін.),

Назва походить від ідеї накривання «сіткою» (немов павутиною) територію СРСР пошуком кандидатів на навчання спецздібностям: розділена територія була на шість зон 6 комісій відбору кандидатів на навчання. Відібрані учні в лабораторіях військових частин (в.ч.) спілкувалися тільки за допомогою «позивних» (псевдонімів). Лабораторія якої мала дислокацію також і в Ростовській області Росії (російський плацдарм терористів проти українського «АТО» — 2014 р.). Інші лабораторії тоді розміщувалися в м. Сєверодвінськ, у Ленінградській області (чисельністю 80 пси-операторів на момент початку афганської війни), на базі Чорноморського флоту на о. Первомайський коло м. Очаків. У конфліктах в нутрі даного колективу — могли проявляти агресивний пірокінез до опонента, доводити до смерті жертву без слідів для криміналістів (без доказів вбивства); особливу увагу приділяла розвідка відбору кандидатів з декількома здібностями, а найбільше — зі здібністю проскопії (т. зв. «сліпери»), телепатії (т. зв. «рідери»). — За свідченням члена згаданого «батальйону 14» пси-оператора Юрія Козлова — державний уряд СРСР та Росії боявся та боїться цього підрозділу, що перевищує своїми спецздібностями державну політичну структуру, та намагався та намагається тоді непередбачуваний наявний результат проекту «Сітка» використати для геополітики (при контакті з ними радянські та російські урядовці не хотіли оголювати свої думки перед їх телепатичними спецздібностями, а у разі небезпеки пси-операторам бути вбитими ними ж); адже «головне це не кулі зі зброєю солдата й офіцера, але керування їх волею й думками» (напр. дистанційно змушувати військовослужбовців противника безборонно здавати зброю, «зомбовано стріляти по своїм же вогневим точкам з власної зброї», змусити державних урядовців та депутатів противника до рішень вигідних воюючій стороні, «зняти інформацію» з дипломатів противника тощо)[26].

  • З одного боку державні службовці, крім вище вказаної дезінформації громадськості про буцімто «неіснування» цього явища, стало проводять дослідження зазначеного феномену та використовують цей феномен у військових науках, у розслідуваннях, в оперативній діяльності, в агентурній роботі[27][28][29][30].
  • А з другого боку вони захищають корпоративне свавілля державних службовців силових структур здавна узаконеної репресивної системи (без права доступу громадськості до архівів спецслужб щодо цього питання) — супроти безпомічності незахищених громадян, без інформування суспільства на самозахист[31] (див. «Репресивна психіатрія»):

Хворі з маренням фізичного впливу скаржаться на те, що хтось впливає на них за допомогою таємничих апаратів, променів, електрики і т.п. ...необхідне тривале примусове лікування. ... доводиться зустрічатися з їх посиланнями на амнезію (втрату пам'яті). ... підвищену сугестивність, тобто надмірна підкоряємість чужому впливові. ...можуть давати неправильні свідчення у формі самообмови або обмови інших. ...розщеплення психікі. ... перестають бути господарями своїх думок, бажань та вчинків. Вони часто скаржаться, що хтось керує їхніми вчинками, що у них чужі думки, що вони знаходяться під гіпнозом. ... що на них впливають особливими... отруюють газами, підсипають отруту в їжу і т.д .. Краще піддаються лікуванню... тривалого стаціонарного дослідження.

Оригінальний текст (рос.)
Больные с бредом физического воздействия жалуються на то, что кто-то воздействует на них с помощью таинственных аппаратов, лучей, электричества и т.д. ...нуждаються в длительном принудительном лечении. ...приходиться встречаться со ссылками на амнезию. ...повышенная внушаемость, т.е. чрезмерная подчиняемость чужому вдлиянию. ...могут давать неправильные показания в форме самооговора или оговора других. ...расщепление психики. ...перестают быть хозяевами своих мыслей, желаний и поступков. Они часто жалуються, что кто-то руковдит их поступками, что у них чужие мысли, что они находяться под гипнозом. ...что на них воздействуют особыми... отравляют газами, подсыпают яд в пищу и т.д.. Лучше поддаються лечению... длительного стационарного испытания.

Набуття техніки силового гіпнозу у східному єдиноборстві[ред. | ред. код]

Релігійний погляд на феномен[ред. | ред. код]

До прикладу християнство опинилося в ситуації, коли «чудо» реально є, підтверджує біблійні події та пояснює їх, але вийшло з-під контролю інквізиції. Отримання надприродних здібностей людиною стало не обов'язковим через шлях аскетичного вишколу, практикування релігії; тобто спочатку мала би бути моральна зрілість побожної особи, а вже потім — отримання володіння надприродною здібністю як «чудом» (дар Божий) за Волею Бога Творця, а не за корисним вибором грішної людини. Тобто в обхід набуття моральної зрілості людина може користолюбно отримувати владу над іншими собі подібними людьми застосовуючи гіпноз. Що ще раз доказує універсальність моральної теології незалежно від конфесії й актуальність християнського віровчення щодо інтелектуального смирення (представник його є Тома Аквінський).

Адже православний християнин Бехтерєв Володимир Михайлович у своїм творі досліджуючи феномен гіпнозу[33], застерігав щодо небезпеки віроломного вторгнення в психіку іншої людини та зламу моральної структури в ядрі її свідомості, підчинення її під волю гіпнотизера з моральним уродством так, що благопристойна особа ставши жертвою гіпнозу може скоїти вчинок без честі та сорому проти власної волі:[34]:

...не завжди дія гіпнозу (гіпнотизера) стикається з тою чи іншою протидією зі сторони піддослідної особи. Це спостерігається найчастіше в тих гіпнотичних навіюваннях, що стосуються моральної сфери піддослідної особи або ж суперечать усталеним відносинам даної особи до тих явищ, які служать предметом навіювання (гіпнолога); у більшості випадків (гіпнотичне) навіювання вторгається у психічну сферу без жодного опору з боку піддослідної особи, нерідко воно проникає в її психічну сферу абсолютно непомітно для неї самої, не зважаючи навіть на те, що діє (це) в стані неспання (жертви гіпнозу).

Оригінальний текст (рос.)
...не всегда внушение встречается с тем или другим сопротивлением со стороны личности внушаемого лица. Это наблюдается чаще всего в тех гипнотических внушениях, которые касаются нравственной сферы внушаемого лица или же противоречат установившимся отношениям данного лица к тем явлениям, которые служат предметом внушения; в большинстве же других случаев внушение входит в психическую сферу без всякого сопротивления со стороны внушаемого лица, нередко оно проникает в его психическую сферу совершенно незаметно для него самого, не смотря даже на то, что действует в бодрственном состоянии. ...это случается с лицами, которым внушают произвести поступок, противоречащий их наиболее сокровенным нравственным убеждениям. ...по степени сопротивления лица, которому производятся внушения, противоречащие общепринятым нравственным понятиям, находили возможным даже определять нравственность данного субъекта. ...также и некоторые из внушений, производимых в гипнозе, иногда встречаются с известным противодействием со стороны гипнотизируемого лица. Особенно части это случается с лицами, которым внушают произвести поступок, противоречащий их нравственным убеждениям.

Антоній Падуанський дав розуміння механізмів даного явища через вияснення «анатомії души», котру має кожна людина:

  1. лат. mens, ментальний рівень, ум, розум, духовна субстанція — це вища безсмертна частина людської душі, що не пов'язана з функціями управління фізичним тілом;
  2. лат. anima (potentia) vegetativa — відповідає за харчування та ріст, рослинну здібність (мають всі живі істоти на Землі);
  3. лат. anima (potentia) sensitiva — відповідає за рух та відчуття (мають всі одушевлені предмети на Землі)[35].

Пізніше цьому стала відповідати визнана в медицині присутність в кожній людині підсвідомості, свідомості й надсвідомості (останнє — актуальне для даної теми). І відповідні їм в психології сигнальні системи: перша сигнальна система, друга сигнальна система та третя сигнальна система[36][37][38] (останнє — актуальне для даної теми).

Критика[ред. | ред. код]

Згідно Інструкції заборонено тим, кому встановлені спецздібності з силовим гіпнозом включно в силових структурах і спецслужбі, публічно застосовувати ці здібності і розкривати державну таємницю існування даного явища. Відомі методи дезінформації — напр. так званий «вброс» інформаційний. Так є дезінформація щодо Вольфа Месінга, хоча він був викладачем офіцерів НКВС-КДБ щодо практичного гіпнозу і телепатії; вилучено цензурою сторінки з опублікованого його російськомовного мемуару, де була їм вказана його ж методика телепатії і гіпнозу. Існує і дезінформація щодо Бехтерева Володимира Михайловича, але збереглося відео, де він застосовував гіпноз до співробітників НКВС СРСР, котрі сиділи в залі перед ним, після його досвіду в лабораторії із застосування гіпнозу на тваринах. Часто може з'являтися дезінформація на кшталт «Безконтактні єдиноборства: черговий міф»[39]. Де один борець «грає в піддавки» з іншим, нарочито дискредитуючи володаря «силового гіпнозу» (рос. русского стиля). А того, хто програв нав'язують вважати носієм умінь «безконтактного бою», при цьому не вказано як визначити носія умінь «безконтактного бою», щоб вважати правдивою дану інформацію, що розраховано на неосвічених невігласів; і це негативна сторона авторів таких публікацій (видає хвилювання їх фраза в тому тексті «ЗМІ беруть участь у розкручуванні інформації про існування енергетичного безконтактного єдиноборства»[39]). Вище сказано про спец-лабораторію і голограму на апараті для визначення осіб без документів, які володіють зазначеними спецздібностями. Крім того, варто додати — їм видають документи про це, ведеться відповідний реєстр, ретельний облік; є і конкретні НДІ в РФ що продають такі прилади з установки вказаних спецздібностей і для замовників поза РФ. Так само їм надають документи з часом про зняття даної спец.здібності для прикріплення до особової справи. З такими надзвичайними здібностями вони не народжуються і поступатися вони заради законності, моралі, прав беззахисних громадян не будуть як показує досвід.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кандыба, 2002, с. 730-736.
  2. а б в г Кандыба Д. В.,. «Силовой гипноз» (Секретная техника силового СК) // СК. Универсальная техника гипноза / Кандыба Дмитрий Викторович. — МАНМ ЮНЕСКО. — СПб., 1994. — С. 5, 376. — ISBN 5-85991-001-0. (рос.)
  3. Psycho Ecology (англ.)
  4. Зелинский С. А., (2010). «Мыслеобразные психотехники», Методы воздействия при гипнозе (Современные психотехнологии манипулирования). "Psyfactor". Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  5. а б в г д Зелинский С. А.,. «3. Психоанализ и общество», // Управление психикой посредством манипулятивного воздействия. Сублиминальные механизмы манипулятивного воздействия на психику индивида и масс с целью программирования на совершение заданных действий,. — СПб. : Издательско-Торговый Дом «Скифия», 2009. — 528 с. — ISBN 978-5-903463-11-4. Архівовано з джерела 6 червня 2016 (рос.)
  6. Кандиба Д. В.,. «Техника мысленного гипноза». — Киев, 1995. Архівовано з джерела 6 червня 2016 (рос.)
  7. Грейгъ Ольга,. «Экстрасенсы и маги в спецслужбах мира». — ООО «Издательство Алгоритм», 2012. Архівовано з джерела 6 червня 2016 (рос.)
  8. Жарова Валерия, (07 вересня 2014). «Михаил Виноградов: Путина в школе КГБ учили на экстрасенса». ИД «Собеседник». №34 '14. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. (рос.)
  9. Горго Ю. П., «Психофізіологія» (прикладні аспекти), МАУП, Навчальний посібник, К., 1999 р. — С. 105. — ISBN 966-7312-55-0.
  10. а б Синкина Елена, (17 листопада 2008). «Дмитрий Домбровский — обман или гипноз?». "DELFI ИНФО". "МК Эстония". Архів оригіналу за 7 червня 2016. (рос.)
  11. Почепцов Георгій, (4 грудня 2011). «Дистанционное считывание информации спецслужбами и военными». "MediaSapiens". Архів оригіналу за 7 червня 2016. (рос.)
  12. «Жертва гипноза» // «Интересная газета». — 2013. — № 3. — С. А-2. (рос.)
  13. (рос.)Каменская 1 сезон: Не мешайте палачу на YouTube
  14. «Воздействие мысленного гипноза на человека». "Управление судьбой". 2014. Архів оригіналу за 7 червня 2016. гипноз можно навести силовым методом...методом подстановки (рос.)
  15. Генерал-лейтенант ФСБ Олег Леонов, Анна ВЕЛИГЖАНИНА, (03.02.2011). «Экстрасенс Сафонов искал убийц по заданию КГБ», Комитет госбезопасности привлекал для работы экстрасенсов,. magier.ru. Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  16. Юрий Воробьевский: «Рейх. Туле, Аненербе, Мистика Фашизма». Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  17. «Особый архив СССР, что мы знаем о нём?». «Фонтанка.Ру». 2011. Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  18. «Kenigsberg 13», Тайная лаборатория. Неправительственный совет национальной безопасности России. 2011. Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  19. Огнивцев А. Г., (2009). «Тайны лаборатории Кенигсберг 13». НСНБР: Откровение Черного монаха. Неправительственный совет национальной безопасности России. Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  20. Лаборатория Кенигсберг-13. "Глоболис". "Известия.Ру". Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  21. Відео: Лаборатория Кёнигсберг 13. вКонтакте. 2005. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка) (рос.)
  22. Карелов Константин,. «Кёнигсберг-13». Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  23. Бовал Валерий, (2013). «Кёнигсберг-13» - центр загадок и мистики. "Военное обозрение". Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  24. Огнивцев Александр Георгиевич,. Глава 11 // Гипноз. Из истории спецслужб: ЦРУ и контроль за разумом. Джон Маркс. Гипноз. — «НСНБР: Ключ реализации.Koenigsberg13». Архівовано з джерела 6 червня 2016 (рос.)
  25. Кузина Светлана, (16 Августа 2007). «Психотронная прослушка». "Комсомольская правда". Архів оригіналу за 6 червня 2016. (рос.)
  26. український документальний фільм «Код унікальності», прем'єра ICTV 03.12.2014 р. (20.25-21.10), тривалість 45 хв. (рос.)
  27. «Применение гипноза при расследовании преступлений в США», Бюллетень МВД Литовской ССР, изд. РИО МВД ЛССР, г. Вильнюс, 1982 г. (рос.)
  28. Гладкий В. М. // «Гипноз и возможность его использования в оперативной розыскной деятельности» (Проблемы оперативно-розыскной психологии), Межвузовый сборник научных трудов, изд. КВШ МВД СССР, г. Киев, 1991 г. (рос.)
  29. Сервецкий И. В. // «Некоторые психологические вопросы использования внушения в агентурной работе, Проблемы оперативно-розыскной психологии», Межвузовый сборник научных трудов, изд. КВШ МВД СССР, г. Киев, 1991 г. (рос.)
  30. Кандыба Дмитрий Викторович, Секретная техника силового гипноза СК, военно-прикладная техника, политическая техника и т.д. // «СК Универсальная техника гипноза», изд. под эгидой ЮНЕСКО, г. Санкт-Петербург, 1994 г., — С.376. — ISBN 5-85991-001-0 (рос.)
  31. «Настольная книга следователя» под общ. ред. Ген. Прокурора СССР Г. Н. Сафонова, изд. «Государственное издательство юридической литературы», г. Москва, 1949 г. — 867 с. — С.465-469 (рос.)
  32. «Кэмпо — традиция воинских искусств», Долин А. А. и др., изд. «Наука», г. Москва, 1991 г. (рос.)
  33. Бехтерев В. М., «Гипноз. Внушение. Телепатия», изд. «Мысль», г. Москва, 1994 г. (рос.)
  34. Бехтерев В. М., «Роль внушения в общественной жизни». Издание К. Л. Риккера, г. СПб., 1898 г. — С.2. (рос.)
  35. святой Антоний Падуанский, «Пропооведи», серия «Францисканское наследие», под ред. В. Л. Задворного, изд. «Францисканцев — Братьев Меньших Конвентуальных», г. Москва, 1997 г., Том II, С. 389—390 (Глоссарий) (рос.)
  36. Steven E. Petersen, Michael I. Posner, «The Attention System of the Human Brain: 20 Years After», National Center for Biotechnology Information, U.S. National Library of Medicine, 2012 Apr 12. (англ.)
  37. Павел Сергеевич Лачёв, 2.5.1. Сигнальные системы // «Основы русской семантики», монография, 10.01.2015.(рос.)
  38. Игорь Шмелев, «Третья сигнальная система / The Third Signal System». Пер. с англ. И Иванова, серия «Золотое сечение», изд. «Иван Федоров», 2006 г. — 348 с. — ISBN 5-85952-016-6.(рос.)
  39. а б Безконтактні єдиноборства: черговий міф. «Військова панорама». 18 квітня 2013. Архів оригіналу за 7 червня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кандыба Д. В.,. «Силовой гипноз» (Секретная техника силового СК) // СК. Универсальная техника гипноза / Кандыба Дмитрий Викторович. — МАНМ ЮНЕСКО. — м. Санкт-Петербург, 1994. — С. 5, 376. — 30000 прим. — ISBN 5-85991-001-0. (рос.)
  • Кандыба Д. В.,. «Силовой гипноз». — 1993. (рос.)
  • Кандыба Д. В.,. «Техника силового мысленного гипноза». — 1991. (рос.)
  • Кандыба В. М.,. «Силовой гипноз или магическое СК» // СК – метод развития человека. — Санкт-Петербург : "Лань", 2002. — С. 730-736. — ISBN 5-8114-0418-2. (рос.)
  • «Применение гипноза при расследовании преступлений в США». — Бюллетень МВД Литовской ССР. — г. Вильнюс : РИО МВД ЛССР, 1982. (рос.)
  • Гладкий В. М.,. «Гипноз и возможность его использования в оперативной розыскной деятельности». — Проблемы оперативно-розыскной психологии. Межвузовый сборник научных трудов. — г. Киев : изд. КВШ МВД СССР, 1991. (рос.)
  • Сервецкий И. В.,. «Некоторые психологические вопросы использования внушения в агентурной работе». — Проблемы оперативно-розыскной психологии. Межвузовый сборник научных трудов. — г. Киев : изд. КВШ МВД СССР, 1991. (рос.)
  • Долин А. А. и др.,. «Кэмпо — традиция воинских искусств». — г. Москва : изд. "Наука", 1991. (рос.)
  • «Ясновидящие невидимого фронта» // газета "Всеукраинские ведомости". — Вип. 31 августа 1995. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Відео

Категорія:Парапсихологія Категорія:Бойові мистецтва Категорія:Спецслужби Категорія:Секретна інформація Категорія:Державна таємниця Категорія:Військова медицина в Росії Категорія:Збройні сили СРСР Категорія:Військова розвідка Категорія:Репресивна психіатрія Категорія:Гіпноз