Маршалл Воррен Ніренберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маршалл Воррен Ніренберг
Marshall Warren Nirenberg
англ. Marshall Warren Nirenberg
Marshall Nirenberg.jpg
Народився 10 квітня 1927(1927-04-10)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 15 січня 2010(2010-01-15) (82 роки)
Нью-Йорк
·злоякісна пухлина
Громадянство Flag of the United States.svg США
Місце проживання США
Діяльність генетик, хімік
Відомий завдяки Біохімія, генетика
Alma mater Мічиганський університет
Заклад Національний інститут охорони здоров'я США
Членство Леопольдина, Папська академія наук[1], Національна академія наук США, Європейська академія наук і мистецтв[d], Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[2]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1968)

Ма́ршалл Во́ррен Ні́ренберг (англ. Marshall Warren Nirenberg; нар. 10 квітня 1927, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США — 15 січня 2010, Нью-Йорк) — американський біохімік і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року (спільно з Робертом Голлі і Гаром Хорана) «за розшифровку генетичного коду і його ролі в синтезі білків».

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Маршалл Воррен Ніренберг народився 10 квітня 1927 року в Нью-Йорку. У 1939 році його сім'я переїхала в Орландо, штат Флорида. Ніренберг почав цікавитися наукою з ранніх років, в 1948 році він отримав ступінь бакалавра наук, а в 1952 році — ступінь магістра зоології.

Під час навчання в університеті молодий учений зацікавився біохімією, і в 1957 отримав ступінь доктора наук на факультеті біохімії в університеті Мічигану.

У 1961 році учений одружувався на Перолі Зальцман, яка займалася вивченням хімії в Бразильському університеті.

Станом на кінець 1950-х років за результатами експериментів Евері-Маклеода-Маккартні, Херші-Чейза, Мезельсона-Сталя і встановлення структури ДНК було відомо, що ДНК є носієм генетичної інформації, проте не був відомий зв'язок між ДНК і білками та роль РНК у цьому зв'язку. Ніренберг, разом з Джоном Генріхом Маттеєм, для відповіді на це питання поставив Експеримент Ніренберга-Маттея, у якому в крітинному есктракті, позбавленому ДНК та зі штучною РНК із відомою послідовністю, вдалося синтезувати білок, первинна структура якого залежала від послідовності РНК. Зокрема, в першій роботі на основі ланцюжка урацилів був синтезований ланцюжок фенілаланінів. Пізніше експеримант був повторений з іншими послідовностіми, а потім модифікований (Експеримет Ніренберга-Ледера) для встановлення всіх кодонів стандартного коду.

У ході досліджень, що проводяться в 1960-х роках, Ніренбергу вдалося розшифрувати генетичний код — ідентифікувати комбінації нуклеотідов A, T, G і C, які визначають синтез різних амінокислот. У 1968 році учений, разом з своїми колегами Робертом Голлі і Гобіндом Хораною отримав Нобелівську премію за розшифровку генетичного коду і встановлення механізму білкового синтезу. Зроблені ними відкриття відкрили принципово нові можливості в області вивчення спадкових захворювань, а також пошуку методів їхнього лікування.

Пізніше Ніренберг займався нейробіологією, розвитком нервової системи та генами гомеобоксу.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/nirenberg.html
  2. NNDB — 2002.