Фрегат: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
м шаблон
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Фрегат (птах)}}
{{Otheruses|Фрегат (значення)}}
[[Файл:Het’manSahaidachny1994.jpg|міні|праворуч|250пкс|Флагман [[Військово-Морські Сили Збройних Сил України|українських ВМС]] фрегат [[Гетьман Сагайдачний (фрегат)|«Гетьман Сагайдачний»]]. [[1994]] рік.]]
[[Файл:Het’manSahaidachny1994.jpg|міні|праворуч|250пкс|Флагман [[Військово-Морські Сили Збройних Сил України|українських ВМС]] фрегат [[Гетьман Сагайдачний (фрегат)|«Гетьман Сагайдачний»]]. [[1994]] рік.]]



Версія за 19:19, 28 листопада 2017

Флагман українських ВМС фрегат «Гетьман Сагайдачний». 1994 рік.


Фрега́т (від італ. fregata) — тип або клас військових кораблів, відповідно до чинного розуміння — найменші за класом військові кораблі, які спроможні самостійно здійснювати операції у відкритому морі. Фрегати також можуть виконувати роль ескорту як додаткова допомога в бойових з'єднаннях військових кораблів. Наприклад, мати функції протичовнової боротьби, захисту авіаносців або інших великих кораблів.

Слово «фрегат» походить від італійського «fregata» і вперше згадується у літературі в Декамероні (1350 р.). Подальша його етимологія повністю не з'ясована[1] Деякі дослідники ведуть історію поняття від лат. «navis fabricata», що означає «збудований корабель»[2]. У 16 ст. в Європі ця назва поширилась на різноманітні типи відносно невеликих швидких військових суден.

Вітрильні фрегати

У XIII-XVI століттях назву фрегат мали вітрильно-гребні посильні судна при галерах. Фрегати мали 4—5 пар весел і косе вітрило. В далеких походах фрегати зазвичай буксирувалися флагманською галерою.

Французький фрегат La Boudeuse. Середина XVIII століття.

Приблизно з XVII століття, фрегатами називали найбільш великі вітрильно-гребні судна шхерного флоту. Крім звичайного вітрильного озброєння фрегати мали 12—18 пар весел. Артилерійське озброєння сягало до 38 гармат на одній гарматній палубі. Найбільш відомими були дюнкеркські фрегати маневренні і швидкохідні судна дюнкеркських піратів, які здійснювали на них напади на кораблі Об'єднаних провінцій.

З XVIII століття термін «фрегат» почав трактуватися ширше, означаючи, фактично, будь-який легкий швидкохідний корабель, здатний до самостійних дій. Класичні фрегати епохи вітрильного флоту були створені у Франції в середині XVIII століття. Це були трищоглові кораблі середнього розміру тоннажем близько 1000 тонн, на двох палубах яких розташовувалось до 62 гармат. Фрегати призначалися для крейсерування на морських комунікаціях і дальньої розвідки. Найбільші фрегати включалися в бойову лінію. Такі фрегати називалися лінійними фрегатами.

З середини XIX століття на фрегати почали ставити парові машини і гребні колеса, а потім — гребні гвинти. Такі кораблі іменувалися пароплавофрегатами. З 1860 року пароплавофрегати з броньованим корпусом називалися броненосними фрегатами. Подальша еволюція броненосних фрегатів призвела до появи нового класу кораблів — крейсерів.

Сучасні фрегати

Англійський фрегат Loch Fada. 1944 рік.

Вдруге у світовій історії, класифікаційний термін фрегат, був введений напередодні Другої світової війни у ВМС Великої Британії для виділення класу середніх ескортних кораблів, що перевершують за водотоннажністю і озброєння кораблі класу корвет, але більш легких, ніж есмінець. В Британських ВМС, фрегати призначалися, головним чином, для боротьби з підводними човнами противника і супроводу конвоїв. Фрегати мали на озброєнні 122-мм гармати, 20-мм і 76-мм автомати, торпедні апарати, бомбомети. Поступаючись есмінцям за швидкістю, озброєнням і розмірами, вони були дешевші, тому могли закладатися в достатніх кількостях, на верфях непристосованих до будівництва кораблів класу есмінець. В системі класифікації ВМФ СРСР ці кораблі прирівнювалися до класу «сторожовий корабель» (СКР).

В післявоєнний час, внаслідок розвитку корабельних систем озброєння, головним чином радіоелектронних засобів та керованої ракетної зброї (КРЗ), і внаслідок занепаду епохи великих артилерійських кораблів, клас «фрегат», за прикладом англійців, був виділений в новий самостійний клас у ВМС більшості морських держав. З 1975 року у ВМС США кораблі водотоннажністю від 3000 до 6000 тонн з керованою ракетною зброєю, призначені для протиповітряної і протичовнової оборони виділені в самостійний клас фрегати і отримали літерні позначення підкласів: FF (фрегат) і FFG (фрегат КРЗ).

Фрегат ВМС США Simpson (FFG 56)

Сучасні фрегати — основний клас ескортних бойових кораблів. Призначені для пошуку і знищення підводних човнів, протиповітряної і протиракетної оборони кораблів і транспортів при діях в складі корабельних ударних угруповань або ордерів авіаносних з'єднань, десантних загонів чи конвоїв. Повна водотоннажність фрегатів сягає 4—5 тисяч тонн, швидкість ходу 30—35 вузлів. На озброєнні маються протикорабельні, протичовнові крилаті ракети, зенітні ракети і артилерія, торпеди і міни. Можуть нести один-два палубних вертольоти.

У флотах світу нараховується близько 350 фрегатів. На озброєнні ВМС України стоїть один фрегат «Гетьман Сагайдачний» (U130) проекту 1135П. З озброєння зняті старі фрегати «Севастополь» (U132), «Миколаїв» (U133) і «Дніпропетровськ» (U134) проекту 1135М.

Див. також

Примітки

  1. Anatoly Liberman. The undiscovered origin of frigate — The Oxford Etymologist, 2011
  2. W. Pehlgrimm: Ein Streifzug durch die Geschichte der Seemannssprache. — in: Die Seekiste № 4/1952, S. 275—277.

Література

  • Морський енциклопедичний довідник = Морской энциклопедический справочник (рос.). — Під ред. акад. М. М. Ісакіна. — Ленінград : «Судостороение», 1987. — Т. 2 (О-Я). — С. 392.
  • Військово-морський словник = Военно-морской словарь (рос.). — Під. ред. маршала М. В. Огаркова. — Москва : «Воениздат», 1990. — С. 786.
  • Доценко В. Флоти XX сторіччя // Історія військово-морського мистецтва = История военно-морского искусства (рос.). — Під. ред. В. І. Куроєдова. — Москва : ЭКСМО, 2003. — Т. 2. — 825 с. — ISBN 5-699-04857-X.

Посилання