Ульянов Дмитро Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Ілліч Ульянов
Дмитрий Ильич Ульянов.jpg
Народився 4 (16) серпня 1874(1874-08-16)
Симбірськ, Російська імперія
Помер 6 липня 1943(1943-07-06) (68 років)
Горки Ленінські, Московська область, РРФСР
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1937–1954).svg РРФСР
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність лікар, революціонер, журналіст, мемуарист
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова
Володіє мовами російська
Партія ВКП(б)
Батько Ілля Миколайович Ульянов[d]
Мати Марія Олександровна Ульянова (Бланк)[d]
Брати, сестри
Діти Ульянова Ольга Дмитрівна[d]

Дмитро Ілліч Ульянов (рос. Дмитрий Ильич Ульянов; 4 (16) серпня 1874(18740816), Симбірськ, Російська імперія6 липня 1943, Горки Ленінські, Московська область, Російська РФСР) — діяч російського революційного руху; член Комуністичної партії з 1903 року, в революційному русі з 1894 року; молодший брат В. І. Леніна.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 (16 серпня) 1874 року в Симбірську.

У 1893 році закінчив Самарську гімназію і вступив на медичний факультет Московського університету. Був членом марксистських гуртків, московського «Робочого союзу».

У 1897 арештований, з 1898 року жив під гласним наглядом поліції в Подольську.

З 1900 року агент «Іскри».

У 1901 році закінчив медичний факультет Юр'ївського (Тартуського) університету.

З 1902 року працював лікарем на півдні Росії.

У 1903 році вів революційну роботу в Тулі, делегат 2-го з'їзду РСДРП, потім агент ЦК РСДРП в Києві. Неодноразово піддавався арештам.

У роки Революції 1905–1907 років працював лікарем у Симбірську і був членом комітету РСДРП, потім у Серпуховському повіті, Феодосії.

З жовтня 1903 р. до 2 січня 1904 р. й у листопаді 1904 по січень 1905 р. проживав у м. Києві, квартирі № 4 у будинку по вул. Пушкінська, 32-А Прибув у Київ у серпні 1903 за дорученням ЦК РСДРП. Спочатку жив на сучасній вул. Богдана Хмельницького, 80. Офіційно займався медичною практикою у клініці М. Жука на вул. Саксаганського, 122. Нелегально брав участь у діяльності Російського бюро ЦК РСДРП, один з трьох членів якого Г. Кржижановський жив на сусідній вул. Терещенківській, 11. 2 січня 1904 р. Д. Ульянов був заарештований, до 22 листопада утримувався в Лук'янівській в'язниці. Звільнений за браком доказів. 10 січня 1905 р. виїхав з Києва.

У період з 1911 по 1914 роки проживав у двоповерховій будівлі на території колишньої дачі Броневського С. М. у Феодосії. Саме тут у квітні — травні 1913 року у нього гостювали мати — Марія Олександрівна Ульянова та молодша сестра Ганна Іллівна Єлізарова-Ульянова. Під час першої світової війни 1914–1918 мобілізований в армію, служив військовим лікарем у Севастополі, Одесі, сануправлінні Румунського фронту, вів революційну роботу. Учасник боротьби за Радянську владу в Криму.

З грудня 1917 року член Таврійського комітету РСДРП (б). У 19181919 роках у партійному підпіллі Криму.

У 1919 році член Євпаторійського комітету РКП (б), Ревкому, заступник голови Кримського РНК.

У 1920-1921 роки член Кримського обкому РКП (б) і Ревкому. З 1921 року в Москві в Наркомздоров'я, Комуністичному університеті ім. Я. М. Свердлова. З 1933 року в науковому секторі поліклініки Сануправління Кремля. Одночасно з лікарською діяльністю вів роботу в Центральному музеї В. І. Леніна.

У 1941-1942 жив в рідному Ульяновську, потім в Москві. Делегат 16, 17-го з'їздів партії. Помер 6 липня 1943 року в Ленінських Горках. Похований в Москві на Новодівочому кладовищі.

Пам'ять[ред. | ред. код]

погруддя у Сімферополі

30 квітня 1971 року в Сімферополі в сквері на вулиці Желябова Дмитру Ульянову встановлене погруддя. В Маріуполі на вулиці Куїнджі, 48, на будку де він перебував у квітні 1920 року, за радянських часів була встановлена меморіальна дошка.

Будівля у Феодосії, де проживали Ульянови

На будівлі у Феодосії, де проживали Ульянови, по вул. Генерала Горбачова, 5, на території Феодосійського військового клінічного санаторію встановлена пам'ятна дошка. Також у місті одна з вулиць носить ім'я Дмитра Ульянова.[1]

Пам'ятна дошка на будівлі у Феодосії, де проживали Ульянови

У Севастополі біля школи №34 іменем Ульянова названо вулицю і встановлено погруддя.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ленин В. И., Письма к родным. 1893–1922, Полн. собр. соч., 5 изд., т. 55;
  • Переписка семьи Ульяновых. 1883–1917, М., 1969;
  • Вольфсон Б. М., Д. И. Ульянов, «Вопросы истории КПСС», 1964, № 9;
  • Хигеров Р., Младший брат, в кн.: Партия шагает в революцию, 2 изд., М., 1969.

Примітки[ред. | ред. код]