Частота події

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

З кожною подією стохастичного експерименту пов'язана величина , яку називають частотою.

Нехай ми провели експеримент разів, в результаті яких подія сталася разів.

Тоді ,

де — це відносна частота події в серії з експериментів.

Для будь-якої події А її частота є числом з відрізка [0; 1], тобто: .

Форма запису частоти[ред. | ред. код]

Слід зазначити, що до результату, одержаного після підстановки чисел і у формулу , звичайні арифметичні дії (скорочення дробу, вираження звичайного дробу через десятковий), не застосовуються, оскільки важливою є не лише величина частоти, а й кількість випробувань у досліді, за якої одержана ця величина частоти.

Наприклад,

  • вираз означає, що було проведено два досліди і один з них завершився з потрібним результатом,
  • а вираз означає, що було проведено 1000 дослідів і 500 з них завершилися з потрібним результатом.

Властивості частоти[ред. | ред. код]

  • Невід'ємність .
  • Адитивність , якщо та  — несумісні події.
  • Нормованість , де  — увесь простір елементарних подій.
  • з нормованості випливає, що сума частот будь-якої події і протилежної до неї події дорівнює одиниці:

Стійкість частоти[ред. | ред. код]

  • За невеликої кількості випробувань (дослідів) частота подій значною мірою має випадковий характер і може помітно змінюватися від однієї групи дослідів до іншої. Однак, зі збільшенням кількості дослідів частота події все більше втрачає свій випадковий характер. Якщо за певних умов зміна частоти починає коливатися в досить вузьких межах, то про такі випадкові події кажуть, що вони мають стійку частоту.
  • За нескінченної кількості випробувань частота події прямує до ймовірності події: .

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]