Драугр
| Драугр Draugr | |
|---|---|
.jpg) Малюнок Теодора Кіттельсена, на якому зображено драугра | |
| Міфологія | скандинавська міфології |
| Частина від | скандинавська міфологія |
Дра́угр (давньоскан. Draugr, МФА: [ˈdrɑuɣr̩]; ісл. draugur, МФА: [ˈtrøyːɣʏr];, норв. draugen, фар. dreygur) — в скандинавській міфології мрець, що ожив, подібний до вампірів[1].
В фольклорі
Тіло драугра може розбухати до великих розмірів, ставати значно тяжчим, іноді не розкладаючись протягом багатьох років. Це й невгамовний апетит, який доходить до людожерства, зближує драугрів з фольклорним образом вампірів.[1]. Іноді зберігається й душа. Зовнішній вигляд драугрів залежить від виду їх смерті: з потопельника постійно стікає вода, а на тілі загиблого бійця наявні рани, що кровоточать. Шкіра може варіюватися за кольором від мертво-білої до трупно-синьої. Торольв у «Сазі про Людей з Піщаного Берега» «все ще не розклався й мав вигляд направду пекельний; він був чорний, як Гель, й величезний, як бик»[3].
Часто-густо про драугрів говорять як про охоронців скарбів могильних курганів[4]. В той самий час існуть легенди про драугрів, які полишають вночі свої гробівці, аби скакати та стрибати дахами будинків, жахаючи людей. Страх перед живими мерцями був у середньовічній Скандинавії та Ісландії доволі великим, про що свідчать численні охоронні замовляння, написані рунами на амулетах того часу. Також можна віднайти написи на могильних плитах, які мали утримувати мерця в його могилі. Крім того, про страх перед драуграми свідчить популярність цієї теми в ісландських сагах та оповідях. В «Оповіді про Торстейна Мерзла Шкіра» язичницька віра у драугрів суміщається з християнськими уявленнями про чорта[5].
Драуграм приписували надприродну силу та магічні вміння: передбачати майбутнє, погоду. Той, хто знає особливе замовляння, може підкорити їх собі. Також в сагах згадується, що вони здатні перетворюватися на різноманітних тварин[1], але при цьому в них залишаються людські очі та розум, який в них був у «людській» подобі. Іноді вони можуть проходити крізь землю[6].
Драугри можуть нападати на тварин та подорожніх, які залишилися на ніч в конюшні, але також можуть й прямо атакувати житло. В зв'язку з цим повір'ям в Ісландії виник звичай стукати тричі в нічний час (вважали, що привиди обмежуються одним)[1].
В мистецтві та поп-культурі
- Йонас Ліє в своїй містичній новелі «Еліас та драугр» (1902 р.) виводить цю істоту в ролі жахливого морського чудовиська, яке жорстоко повелося з бідним моряком, який вийшов у море.
- «Draugen» — одна з найвідоміших картин норвезького художника Теодора Кіттельсена.
- Драугри фігурують в комп'ютерних іграх Rune, TES III: Bloodmoon, TES V: Skyrim, The Battle for Wesnoth, The Witcher 2: Assassins of Kings, The Bard's Tale (2004) та Valheim.
- З'являються в новелі Олексія Пєхова «Пожирач душ».
- В серії книг «Морганвільські вампіри» драугри згадуються як істоти, яких бояться вампіри. Драугри складаються з води й підкоряються майстрові.
Примітки
- ↑ а б в г Christa Tuczay. Interactions with apparitions, ghosts, and revenants in ancient and medieval sources (англ.)
- ↑ Mitchell, Stephen A. (2011). Witchcraft and Magic in the Nordic Middle Ages. University of Pennsylvania Press. с. 22—23. ISBN 978-0-8122-4290-4.
- ↑ Сага о Людях с Песчаного Берега, LXIII (рос.)
- ↑ Ходячие мертвецы: драуг и аптганг в древнескандинавской литературе (рос.)
- ↑ Гуревич А. Я. «Эдда» и сага — Norroen Dyrd (рос.)
- ↑ Сага о людях из Лососьей Долины, XXIV (рос.)
Посилання
- Живые мертвые. Классификация нежити — «Мир фантастики» № 23; июль 2005 (рос.).
- Norwegian Folk Narrative in America Norwegian-American Studies (англ.).
- Draugr and Aptrgangr in Old Norse Literature (англ.).
- (англ.).
_from_Die_Helden_und_G%C3%B6tter_des_Nordens,_oder_Das_Buch_der_sagen.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |