Кордовський халіфат
| خلافة قرطبة Кордовський халіфат | |||||||||||
| |||||||||||
|
Прапор | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Кордова | ||||||||||
| Мови | арабська, мосарабська | ||||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||||
| Халіф Кóрдови | |||||||||||
| - 929-961 | Абд ар-Рахман III | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | 929 | ||||||||||
| - Ліквідовано | 1031 | ||||||||||
| Площа | |||||||||||
| - 1000 рік | 600 000 км2 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Кордовський халіфат (араб. خلافة قرطبة, ісп. Califato de Córdoba, кат. Califat de Còrdova) — держава на Іберійському півострові, що існувала між 929 та 1031 роками.
Кордовський халіфат було засновано 929 року, коли Абдаррахман III прийняв титул халіфа. Столицею халіфату було місто Кордова. Після 1031 року халіфат розколовся на кілька еміратів, найзначнішим з яких був Гранадський емірат, яким мусульманські володарі керували до 1492 року.
Період розквіту Кордовського халіфату припадає на X ст. Абдаррахман III не лише об'єднав Аль-Андалус, але й взяв під свій контроль християнські королівства на півночі Іберійського півострова. Абд-ар-Рахман ІІІ також зупинив просування Фатімідів у Марокко та на Іберійському півострові. У цей період посилилися дипломатичні стосунки з північноафриканськими племенами, північноіберійськими християнськими королівствами, з Францією, Німеччиною та Константинополем. Після смерті Абд-ар-Рахмана ІІІ 961 року халіфом став його син, 47-річний Аль-Хакам ІІ, який продовжив політику свого батька.
Смерть Аль-Хакама II 976 року стала початком кінця Кордовського халіфату. Перед своєю смертю Аль-Хакам ІІ зробив офіційним спадкоємцем свого 14-річного сина Гішама II (976–1008) Насправді замість Хішама ІІ державою керував радник Аль-Хакама ібн-Абі Амір.
Титул халіфа став символічним. У халіфаті розпочалися заворушення, з'явилося багато нелегітимних претендентів на престол. Останнім халіфом був Гішам III (1027–1031). Остаточно халіфат розпався на незалежні королівства (тайфи) 1031 року.
Слов'яни у складі халіфату
Важливим фактом є те, що високі державні пости в Кордовському халіфаті займали ас-сакаліба, слов'яни, вихідці зі слов'янських земель і зокрема земель сучасної України, які служили в арміях або були продані в неволю в Ромейській імперії і які переходили на бік арабів-мусульман, часто при цьому приймаючи іслам.
Див. також
Джерела
- Ирмияева Т. Ю. История мусульманского мира от Халифата до Блистательной Порты
- Мишин Д. Е. Сакалиба (славяне) в исламском мире в раннее средневековье. М., 2002
| ||||||||||||||
|
