Вулиця Нижанківського (Львів): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:
|фото = Nyzhankivskoho Street, Lviv (2).jpg
|фото = Nyzhankivskoho Street, Lviv (2).jpg
|розмір_фото = 200пкс
|розмір_фото = 200пкс
|підпис =
|підпис = вул. Нижанківського
|назва на честь = [[Нижанківський Остап Йосипович|Остапа Нижанківського]]
|назва на честь = [[Нижанківський Остап Йосипович|Остапа Нижанківського]]
|колишні назви = Крива Сліпа, Крива, Круммеґассе, Крива; Бурлярда, Гандельштрассе, Бурлярда, Бойка
|колишні назви = Крива Сліпа, Крива, Круммеґассе, Крива; Бурлярда, Гандельштрассе, Бурлярда, Бойка
Рядок 17: Рядок 17:
|радянська назва рос = Кривая, Бурлярда, Бойко
|радянська назва рос = Кривая, Бурлярда, Бойко
|протяжність = 290 м
|протяжність = 290 м
|координати п = {{Coord|49|50|20.5|N|24|01|52.7|E|type:landmark_region:UA_scale:6000}}
|координати п = {{Coord|49|50|20.5|N|24|01|52.7|E|scale:6000|display=inline,title}}
|координати к = {{Coord|49|50|14.2|N|24|01|59.6|E|type:landmark_region:UA_scale:6000}}
|координати к = {{Coord|49|50|14.2|N|24|01|59.6|E|scale:6000}}
|покриття = бруківка
|покриття = [[бруківка]]
|рух = односторонній
|рух = односторонній
|індекс = 79005
|індекс = 79005<ref name="пошта5"/>
|телефони =
|телефони =
|метро =
|метро =
Рядок 32: Рядок 32:
|зупинки =
|зупинки =
|будівлі =
|будівлі =
|архітектурні пам'ятки = кам'яниця №&nbsp;5
|архітектурні пам'ятки = №&nbsp;5<ref name="пам'ятки"/>
|пам'ятники = пам'ятна таблиця С. Людкевичу
|пам'ятники = пам'ятна таблиця С.&nbsp;Людкевичу
|храми =
|храми =
|державні установи =
|державні установи =
|навчальні заклади = Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка, Львівський коледж культури і мистецтв
|навчальні заклади = [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка]], Львівський коледж культури і мистецтв
|заклади культури =
|заклади культури =
|медичні заклади =
|медичні заклади =
|аптеки =
|аптеки =
|пошта = ВПЗ №&nbsp;5 ([[Вулиця Мартовича (Львів)|вул. Мартовича]], 2)<ref name="пошта5"/>
|пошта =
|комерція =
|комерція =
|забудова = класицизм, історизм, сецесія, конструктивізм
|забудова = [[класицизм]], [[історизм]], [[віденська сецесія]], [[конструктивізм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=128}}
|підприємства =
|підприємства =
|організації =
|організації =
Рядок 53: Рядок 53:


== Історія ==
== Історія ==
Ця вузька вуличка була відома ще з початку XIX&nbsp;ст., у 1828&nbsp;р. зафіксовано її першу офіційну назву&nbsp;— ''Крива Сліпа'' ({{lang-pl|Krzywa ślepa}}), під час масового перейменування львівських вулиць 1871&nbsp;р. вулиця стала називатися ''Кривою'' ({{lang-pl|Krzywa}}). Під час німецької окупації перейменована на ''Круммеґассе'' ({{lang-de|Krummegasse}}). У липні 1944&nbsp;р. повернуто довоєнну назву.
Ця вузька вуличка була відома ще з початку XIX століття, у 1828 році зафіксовано її першу офіційну назву&nbsp;— ''Крива Сліпа'', під час масового перейменування львівських вулиць 1871 року, вулиця стала називатися ''Кривою''. Під час німецької окупації перейменована на ''Круммеґассе''. У липні 1944 року повернена довоєнна назва вулиці{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|с=43}}.


Інша частина вулиці виникла на початку XX&nbsp;ст. та від 1908&nbsp;р. мала назву вулиця ''Бурлярда'' ({{lang-pl|Bourlarda}}), на честь Віктора Бурлярда&nbsp;— засновника притулку для бідних, що знаходився на цій вулиці. Під час німецької окупації, від листопада 1941&nbsp;р. ця вулиця називалася ''Гандельштрассе'' ({{lang-de|Handelstrasse}}). У липні 1944&nbsp;р. повернуто довоєнну назву. У 1950&nbsp;р. її перейменували на вулицю ''Бойка'', на честь [[Бойко Іван Никифорович|Івана Бойка]]&nbsp;— радянського офіцера-танкіста, двічі Героя Радянського Союзу.
Інша частина вулиці виникла на початку XX століття та від 1908 року мала назву вулиця ''Бурлярда'', на честь Віктора Бурлярда&nbsp;— засновника притулку для бідних, що знаходився на цій вулиці. Під час німецької окупації, від листопада 1941 року ця вулиця називалася ''Гандельштрассе''. У липні 1944 року повернена довоєнна назва вулиці. У 1950 році її перейменували на вулицю ''Бойка'', на честь [[Бойко Іван Никифорович|Івана Бойка]]&nbsp;— радянського офіцера-танкіста, двічі Героя Радянського Союзу{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|с=42}}.


У 1963&nbsp;р. до вулиці Бойка приєднали вуличку Криву&nbsp;— ділянку сучасної вулиці Нижанківського від колишнього провулку Бордуляка до [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]]. У 1992&nbsp;р. вулиця Бойка перейменована на вулицю ''Нижанківського'', на честь українського композитора, громадського діяча [[Нижанківський Остап Йосипович|Остапа Нижанківського]].
У 1963 року до вулиці Бойка приєднали вуличку Криву&nbsp;— ділянку сучасної вулиці Нижанківського від колишнього провулку Бордуляка до [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]]{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|с=42}}. У 1992 році вулиця Бойка перейменована на вулицю ''Нижанківського'', на честь українського композитора, громадського діяча [[Нижанківський Остап Йосипович|Остапа Нижанківського]]<ref>{{книга|автор = Громов С.|частина = |посилання частина = |заголовок = Імена видатних людей у вулицях Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = НВФ «Українські технології»|рік = 2001|том = |сторінки = 90|сторінок = |серія = |isbn = 978-617-629-077-3|тираж = |ref = }}</ref>.


== Забудова ==
== Забудова ==
[[Файл:5 Nyzhankivskoho Street, Lviv (01).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Будинок №&nbsp;5]]
[[Файл:5 Nyzhankivskoho Street, Lviv (01).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Будівля Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка<br/>(вул. Нижанківського, 5)]]
Більшість будівель на вулиці Нижанківського приписані до сусідніх вулиць&nbsp;— [[Вулиця Князя Романа (Львів)|Князя Романа]], [[Проспект Шевченка (Львів)|проспекту Шевченка]], [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]], а на саму вулицю виходять лише їх тильні фасади.
В архітектурному ансамблі вулиці Нижанківського переважають [[класицизм]], [[історизм]], [[віденська сецесія]] та [[конструктивізм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=128}}. Більшість будівель, що розташовані вулиці Нижанківського приписані до сусідніх вулиць&nbsp;— [[Вулиця Князя Романа (Львів)|Князя Романа]], [[Проспект Шевченка (Львів)|проспекту Шевченка]], [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]], а на саму вулицю виходять лише їх тильні фасади. На вулиці є лише одна пам'ятка архітектури місцевого значення&nbsp;— [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка]]<ref name="пам'ятки"/>.


=== Будинки ===
'''№&nbsp;2/4.''' Будинок (інша адреса&nbsp;— вулиця Князя Романа, 30), зведений у 1908&nbsp;р. у стилі пізньої сецесії за проектом архітектора [[Обмінський Тадеуш|Тадеуша Обмінського]], для благодійного закладу Віктора Бурлярда&nbsp;— притулку для бідних Святого Лазаря. За Польщі тут також містилися Музей гігієни, Львівська фабрика картонних коробок, палітурний цех, книгарня Клеппера та Іґеля. У 1880—1893&nbsp;рр. у цьому будинку містилося перше приміщення редакції газети [[Діло (газета)|«Діло»]], засновником і першим редактором якої був [[Барвінський Володимир Григорович|Володимир Барвінський]]{{sfn|Галицьке передмістя...|с=21}}. У 2009&nbsp;р. проведено реконструкцію будинку {{sfn|Галицьке передмістя...|с=140}}. Під ''№&nbsp;2'' нині знаходиться Львівський коледж культури та мистецтв.
'''№&nbsp;2/4'''&nbsp;— будинок (інша адреса&nbsp;— вулиця Князя Романа, 30), зведений 1908 року у стилі пізньої сецесії за проєктом архітектора [[Обмінський Тадеуш|Тадеуша Обмінського]], для благодійного закладу Віктора Бурлярда&nbsp;— притулку для бідних Святого Лазаря. За Польщі тут також містилися Музей гігієни, Львівська фабрика картонних коробок, палітурний цех, книгарня Клеппера та Іґеля. У 1880—1893 роках у цьому будинку містилося перше приміщення редакції газети [[Діло (газета)|«Діло»]], засновником і першим редактором якої був [[Барвінський Володимир Григорович|Володимир Барвінський]]{{sfn|І. Мельник Галицьке передмістя|2012|с=21}}. У 2009 році проведено реконструкцію будинку{{sfn|І. Мельник Галицьке передмістя|2012|с=140}}. В будинку під ''№&nbsp;2'' нині міститься Львівський коледж культури та мистецтв.


'''№&nbsp;3.''' За Польщі містилися Центральна друкарня і магазин електротехнічних товарів Подсонського.
'''№&nbsp;3'''&nbsp;— за Польщі містилися Центральна друкарня і магазин електротехнічних товарів Подсонського.


⚫
'''№&nbsp;5'''&nbsp;— будівля колишнього технологічного інституту, яка нині відома, як [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка]], збудована у 1907—1909 роках за проєктом архітектора Тадуеша Обмінського. Фасад будівлі виконаний у стилі сецесії та прикрашений бетонними скульптурами робітників роботи Войцеха Пшедвоєвського<ref name="Ниж_5"/>. Тильний фасад, що виходив на подвір'я, був менш оздоблений, але мав великий годинник (не зберігся). За Польщі там містилися Вища школа закордонної торгівлі, Центральна спілка польського фабричного промислу і Технологічний інститут, а за радянських часів, у [[1950-ті|1950-х]] роках&nbsp;— трирічна партійна школа при обкомі КПРС{{sfn|І. Мельник Галицьке передмістя|2012|с=119}}. На фасаді будівлі встановлено меморіальну таблицю українському композитору, музикознавцю, фольклористу, педагогу [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіславові Людкевичу]], що працював у львівській консерваторії у 1962—1979 роках. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;729-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;5.'''<br/>
<small>Пам'ятка архітектури місцевого значення №&nbsp;729</small><br/>
⚫
Будівля технологічного інституту, яка нині відома, як [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка]], збудована у 1907—1909&nbsp;рр. за проектом архітектора Тадуеша Обмінського. Фасад будівлі виконаний у стилі сецесії та прикрашений бетонними скульптурами робітників роботи Войцеха Пшедвоєвського. Тильний фасад, що виходив на подвір'я, був менш оздоблений, але мав великий годинник (не зберігся). За Польщі там містилися Вища школа закордонної торгівлі, Центральна спілка польського фабричного промислу і Технологічний інститут, а за радянських часів, у [[1950-ті|1950-х]]&nbsp;рр.&nbsp;— трирічна партійна школа при обкомі КПРС{{sfn|Галицьке передмістя...|с=119}}. На фасаді будівлі встановлено меморіальну таблицю українському композитору, музикознавцю, фольклористу, педагогу [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіславові Людкевичу]], що працював у львівській консерваторії у 1962-1979&nbsp;рр..


'''№&nbsp;8.''' В цій кам'яниці мешкав відомий польський краєзнавець і архівіст [[Шнайдер Антоні|Антоній Шнайдер]], автор першого путівника по Львову{{sfn|Галицьке передмістя...|с=21}}.
'''№&nbsp;8'''&nbsp;— у цій кам'яниці мешкав відомий польський краєзнавець і архівіст [[Шнайдер Антоні|Антоній Шнайдер]], автор першого путівника по Львову{{sfn|І. Мельник Галицьке передмістя|2012|с=21}}.


'''№&nbsp;11.''' За Польщі в цьому будинку містився магазин друкарських машин «Графіка» Заяця, а нині цієї адреси не існує.
'''№&nbsp;11'''&nbsp;— за Польщі в цьому будинку містився магазин друкарських машин «Графіка» Заяця, а нині цієї адреси не існує.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2|refs=
<ref name="пошта5">{{cite web |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000056374 |назва=Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-5|автор=|дата=|веб-сайт=ukrposhta.com|видавець=[[Укрпошта]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
<ref name="пам'ятки">{{cite web |url=https://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html |назва=Список будинків&nbsp;— пам'яток архітектури м.&nbsp;Львова|автор=|дата=|веб-сайт=pomichnyk.org|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
<ref name="Ниж_5">{{cite web |url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/nyzhankivskoho-5/|назва=Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Нижанківського, 5&nbsp;— Львівська державна музичнa академія ім.&nbsp;Лисенка|автор=Ігор Жук|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
}}


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 91: Рядок 94:
|Вікісховище = Category:Nyzhankivskoho Street, Lviv
|Вікісховище = Category:Nyzhankivskoho Street, Lviv
|Метавікі =
|Метавікі =
|Проект =
|Проєкт =
|Проект-зображення =
|Проект-зображення =
|Родовід =
|Родовід =
}}
}}
* {{книга |автор = Мельник&nbsp;Б.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = |посилання = http://alan.ucoz.lv/MELNIK/how_use.htm|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2001|том = |сторінки = 42,76,100,105,109,110 |сторінок =128 |серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж = }}
* {{книга |автор = Мельник Б.&nbsp;В.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки = 42—43, 76, 100, 105, 109, 110|сторінок = 128|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж = |ref = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}
* {{книга|автор= [[Ілько Лемко|Лемко&nbsp;І.]], Михалик В., Бегляров Г.|заголовок=1243 вулиці Львова (1939-2009) |посилання= |відповідальний= |місце= Львів|видавництво=Апріорі |рік=2009 |том= |сторінок=528|сторінки=128 |isbn=978-966-2154-24-5}}
* {{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик В., Бегляров Г.|частина = Нижанківського вул.|посилання частина = https://www.pslava.info/LvivM_NyzhankivskogoVul,220334.html|заголовок = 1243 вулиці Львова (1939—2009)|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2009|том = |сторінки = 128|сторінок = 528|серія = |isbn = 978-966-2154-24-5|тираж = |ref = 1243 вулиці Львова}}
* {{книга|автор=[[Мельник Ігор Володимирович|Мельник&nbsp;І.]] |частина= |посилання частина= |заголовок=Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=Львів |видавництво=Апріорі |рік=2012 |том= |сторінки=18-21, 119, 139-140 |сторінок=352 |серія=Львівські вулиці і кам'яниці |isbn=978-617-629-076-6 |тираж=1000 |ref =}}
* {{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2012|том = |сторінки = |сторінок = 352|серія = Львівські вулиці і кам'яниці |isbn = 978-617-629-076-6 |тираж = |ref = І. Мельник Галицьке передмістя}}


== Посилання ==
* {{cite web |url=https://streets.lvivcenter.org/uk/Нижанківського-О./|назва=Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Нижанківського О.|автор=|дата= |веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}
{{Історичний центр Львова (місцевість)}}
{{Історичний центр Львова (місцевість)}}
{{DEFAULTSORT:Нижанківського вулиця (Львів)}}
{{DEFAULTSORT:Нижанківського вулиця (Львів)}}

Версія за 20:11, 13 травня 2021

Вулиця Нижанківського
Львів
вул. Нижанківського
вул. Нижанківського
вул. Нижанківського
Місцевість Центр
Район Галицький
Назва на честь Остапа Нижанківського
Колишні назви
Крива Сліпа, Крива, Круммеґассе, Крива; Бурлярда, Гандельштрассе, Бурлярда, Бойка
польського періоду (польською) Krzywa ślepa, Krzywa, Bourlarda
радянського періоду (українською) Крива, Бурлярда, Бойка
радянського періоду (російською) Кривая, Бурлярда, Бойко
Загальні відомості
Протяжність 290 м
Координати початку 49°50′20″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.839028° пн. ш. 24.031306° сх. д. / 49.839028; 24.031306Координати: 49°50′20″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.839028° пн. ш. 24.031306° сх. д. / 49.839028; 24.031306
Координати кінця 49°50′14″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 49.837278° пн. ш. 24.033222° сх. д. / 49.837278; 24.033222
поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 5[2]
Пам'ятники пам'ятна таблиця С. Людкевичу
Навчальні заклади Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Львівський коледж культури і мистецтв
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудова класицизм, історизм, віденська сецесія, конструктивізм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2630338
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Нижанківського у Вікісховищі

Вулиця Нижанківського — вулиця у Галицькому районі Львова, у межах історичного центру міста. Сполучає площу Галицьку та вулицю Князя Романа.

Вулиця Нижанківського — одна з найвужчих у Львові: її ширина у найвужчому місці становить 3,5 метри.

Історія

Ця вузька вуличка була відома ще з початку XIX століття, у 1828 році зафіксовано її першу офіційну назву — Крива Сліпа, під час масового перейменування львівських вулиць 1871 року, вулиця стала називатися Кривою. Під час німецької окупації перейменована на Круммеґассе. У липні 1944 року повернена довоєнна назва вулиці[4].

Інша частина вулиці виникла на початку XX століття та від 1908 року мала назву вулиця Бурлярда, на честь Віктора Бурлярда — засновника притулку для бідних, що знаходився на цій вулиці. Під час німецької окупації, від листопада 1941 року ця вулиця називалася Гандельштрассе. У липні 1944 року повернена довоєнна назва вулиці. У 1950 році її перейменували на вулицю Бойка, на честь Івана Бойка — радянського офіцера-танкіста, двічі Героя Радянського Союзу[5].

У 1963 року до вулиці Бойка приєднали вуличку Криву — ділянку сучасної вулиці Нижанківського від колишнього провулку Бордуляка до площі Галицької[5]. У 1992 році вулиця Бойка перейменована на вулицю Нижанківського, на честь українського композитора, громадського діяча Остапа Нижанківського[6].

Забудова

Будівля Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка
(вул. Нижанківського, 5)

В архітектурному ансамблі вулиці Нижанківського переважають класицизм, історизм, віденська сецесія та конструктивізм[3]. Більшість будівель, що розташовані вулиці Нижанківського приписані до сусідніх вулиць — Князя Романа, проспекту Шевченка, площі Галицької, а на саму вулицю виходять лише їх тильні фасади. На вулиці є лише одна пам'ятка архітектури місцевого значення — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка[2].

Будинки

№ 2/4 — будинок (інша адреса — вулиця Князя Романа, 30), зведений 1908 року у стилі пізньої сецесії за проєктом архітектора Тадеуша Обмінського, для благодійного закладу Віктора Бурлярда — притулку для бідних Святого Лазаря. За Польщі тут також містилися Музей гігієни, Львівська фабрика картонних коробок, палітурний цех, книгарня Клеппера та Іґеля. У 1880—1893 роках у цьому будинку містилося перше приміщення редакції газети «Діло», засновником і першим редактором якої був Володимир Барвінський[7]. У 2009 році проведено реконструкцію будинку[8]. В будинку під № 2 нині міститься Львівський коледж культури та мистецтв.

№ 3 — за Польщі містилися Центральна друкарня і магазин електротехнічних товарів Подсонського.

№ 5 — будівля колишнього технологічного інституту, яка нині відома, як Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, збудована у 1907—1909 роках за проєктом архітектора Тадуеша Обмінського. Фасад будівлі виконаний у стилі сецесії та прикрашений бетонними скульптурами робітників роботи Войцеха Пшедвоєвського[9]. Тильний фасад, що виходив на подвір'я, був менш оздоблений, але мав великий годинник (не зберігся). За Польщі там містилися Вища школа закордонної торгівлі, Центральна спілка польського фабричного промислу і Технологічний інститут, а за радянських часів, у 1950-х роках — трирічна партійна школа при обкомі КПРС[10]. На фасаді будівлі встановлено меморіальну таблицю українському композитору, музикознавцю, фольклористу, педагогу Станіславові Людкевичу, що працював у львівській консерваторії у 1962—1979 роках. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 729-м[2].

№ 8 — у цій кам'яниці мешкав відомий польський краєзнавець і архівіст Антоній Шнайдер, автор першого путівника по Львову[7].

№ 11 — за Польщі в цьому будинку містився магазин друкарських машин «Графіка» Заяця, а нині цієї адреси не існує.

Примітки

  1. ↑ а б Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-5. ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 13 травня 2021.
  2. ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 13 травня 2021.
  3. ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 128.
  4. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 43.
  5. ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 42.
  6. ↑ Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 90. — ISBN 978-617-629-077-3.
  7. ↑ а б І. Мельник Галицьке передмістя, 2012, с. 21.
  8. ↑ І. Мельник Галицьке передмістя, 2012, с. 140.
  9. ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Нижанківського, 5 — Львівська державна музичнa академія ім. Лисенка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 травня 2021.
  10. ↑ І. Мельник Галицьке передмістя, 2012, с. 119.

Джерела

Вулиця Нижанківського
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Львів»
CMNS: Вулиця Нижанківського у Вікісховищі?

Посилання

Вулиці
Головні
Площі
Другорядні
Арсенальська • Архівна • Балабана • Банківська • П. Беринди • Біласа • Білозіра • Богомольця • Братів Рогатинців • Вагова • Вакарчука • Валова • Весела • Вірменська • Вічева • Волошина • Волощака • Вороного • Вугільна • Гавришкевича • Газова • Галицька • Гоголя • Гребінки • Грецька • Григоровича • Гулака-Артемівського • Гуцульська • Данилишина • Детька • Донцова • Дрогобича • Друкарська • Дудаєва • Жижки • Захисників України • Зернова • Каменярів • Князя Мстислава Удатного • Кобилянської • Ковжуна • Корнякта • Костюшка • Котлярська • Кравецька • Краківська • Курбаса • Крива Липа • Крушельницької • Лазнева • Леонтовича • Лепкого • Лесі Українки • Ліста • Лукіяновича • Льва • Людкевича • Люльки • Ляйнберга • Мартовича • Матейка • Медова • Менделєєва • Менцинського • Михальчука • Мосяжна • Мукачівська • Мулярська • Мурави • Наливайка • Нижанківського • Низький Замок • Новаківського • Огієнка • Пильникарська • Підмурна • Піша • Поповича • Просвіти • Рибна • Римлянина • Руданського • Руська • Сербська • Мирослава Скорика • Смерекова • Сніжна • Ставропігійська • Стара • Староєврейська • Староміська • Стецька • Судова • Сянська • Таманська • Театральна • Технічна • Тиктора • Тиха • Томашівського • Ужгородська • Устияновича • Федорова • Фредра • Фурманська • Цехова • Чорноморська • Шевська • Шопена • Шпитальна • Шухевича • Щепкіна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Нижанківського_(Львів)&oldid=31662829