Бертрам Брокгауз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бертрам Брокгауз
Bertram Brockhouse
Видатний учений-фізик, лауреат Нобелівської премії
Видатний учений-фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився 15 липня 1918(1918-07-15)[1][2][3]
Летбридж, Канада
Помер 13 жовтня 2003(2003-10-13)[1][2][3] (85 років)
Гамільтон, Канада
Громадянство Канада Канада
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Університет Британської Колумбії і Торонтський університет
Сфера інтересів фізика
Заклад Макмастерський університет
Аспіранти, докторанти P. K. Iyengar[d]
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Королівське товариство Канади і Американське фізичне товариство[4]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1994)

Бертрам Невілл Брокгауз (англ. Bertram Neville Brockhouse; 15 липня 1918, Летбридж, Канада — 13 жовтня 2003, Гамільтон, Канада) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1994 році «за створення нейтронної спектроскопії» (спільно з Кліффордом Шаллом).

Життєпис[ред. | ред. код]

Бертрам Брокгауз був другим із чотирьох дітей в сім'ї Ізраеля Бертрама та Мейбл Емілі Брокгауз (ур. Невілл). Наприкінці 1926 року сім'я переїхала до Ванкувера, де в 1935 Бертрам Брокгауз закінчив школу ім. Короля Георга. Незабаром після цього сім'я, через бідність під час депресії, переїхала в Чикаго, де Брокгауз працював асистентом у лабораторії й займався ремонтом радіоприймачів. Оскільки ситуація в сім'ї після переїзду в Чикаго не покращилася, в 1938 родина повернулась до Ванкувера. Після початку Другої світової війни Брокгауз пішов добровольцем на флот і служив там до закінчення війни. На службі займався в основному експлуатацією обладнання ASDIC — попередника сонарів.

Після закінчення війни він вступив наприкінці 1945 року за допомогою департаменту підтримки ветеранів до Університету Британської Колумбії. Вивчав фізику і математику. У 1947 отримав ступінь бакалавра в лабораторії низьких температур. Після цього він перевівся до Університету Торонто і через 8 місяців отримав там ступінь магістра. Після захисту дисертації в 1950 Брокгауз отримав місце в лабораторії Чок-Рівер — канадській установі з ядерної енергії. З 1960 очолював там відділення нейтронної фізики.

У 1962 році Брокгауз став професором в /Університеті Макмастера в Канаді, де й працював до пенсії у 1984.

У 1994 році нагороджений, спільно з Кліффордом Шаллом, Нобелівською премією з фізики. У 1982 йому присвоєно звання кавалера ордена Канади, а в 1995 посвячено у компаньйони.

У жовтні 2005 року в рамках святкування 75-річчя університету Макмастера, Університетська авеню в місті Гамільтон перейменована на честь Брокгауза на Брокгауз-Вей.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]