Очікує на перевірку

Браґі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Браґі
Божество вскандинавська міфологія
ЗаняттяСкальди
БатькоОдін[1]
Брати/сестриБальдр, Гьод, Гермод, Тор, Мейлі, Відар і Валі
Частина відскандинавська міфологія і Аси[2]
Персонаж творуМова поезії
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Браґі (давньосканд. Bragi; [ˈbrɑːɡi]) — син Одіна, бог поезії та красномовства у скандинавських міфах; чоловік Ідунн, берегині молодильних яблук.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Теонім Браґи, ймовірно, походить від іменника чоловічого роду bragr, який можна перекласти з давньоскандинавської мови як «поезія» (ісл. bragur «вірш, мелодія, мудрий») або як «перший, найшляхетніший» (поетичне давньоскандинавське bragnar «вожді, чоловіки», bragningr «король»). Неясно, чи теонім семантично походить від першого значення, чи від другого.[3]

Припускають також зв'язок із давньоскандинавським bragarfull — чашею, яку випивали в урочистих випадках під час складання обітниць. Зазвичай вважають, що це слово семантично походить від другого значення bragr («перший, найшляхетніший»). Зв'язок із давньоанглійським терміном brego («лорд, князь») залишається невизначеним.[3]

За легендою бог Одін, випивши за допомогою хитрості весь мед поезії, який охороняла донька Гуттунга велетунка Гуннлед, наповнив принесеним ним напоєм велику золоту посудину і віддав її своєму синові, богу поетів Браґі.

Карлики-цверги подарували божій дитині чарівну арфу і відправили до плавання на одному зі своїх дивовижних кораблів. У дорозі Брґгі співав зворушливу «Пісню життя», яке була почута на небесах і боги запросили його у свою господа Асгард.

Браґі зазвичай зображували бородатим старим з арфою, а його ім’ям скріплювали урочисті присяги, вимовні над так званою Чашею Браґі. На думку деяких учених, тут можливий зв’язок бога-скальда з історичним Браґі Боддасоном (IX століття).

У популярній культурі

[ред. | ред. код]

У грі Age of Mythology 2002 року від Ensemble Studios Браґі є одним з дев'яти другорядних богів, яким можуть поклонятися норвезькі гравці.[4][5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. ПетрушевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
  2. Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 23. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5
  3. а б Vries, Jan de (1977). Altnordisches Etymologisches Worterbuch (нім.). Brill Archive.
  4. IGN-GameGuides; IGN-Cheats; Abhijay; Moreupdated, +171 (27 березня 2012). The Minor Gods: Norse - Age of Mythology Guide. IGN (англ.). Процитовано 15 травня 2024.
  5. Age of Mythology.
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Молодша Едда. Перекладач Віталій Кривоніс. Видавництво Жупанського, 2024. 528 стор. Ілюстрації. Тверда і суперобкладинка. ISBN 9786177585892

Література

[ред. | ред. код]
  • DuBois, Thomas A. Nordic Religions in the Viking Age. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1999. ISBN 0-8122-1714-4
  • Dumézil, Georges. Gods of the Ancient Northmen. Berkeley: University of California Press, 1973. ISBN 0-520-02044-8
  • Lindow, John. Handbook of Norse mythology. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 2001. ISBN 1-57607-217-7
  • Munch, P. A. Norse Mythology: Legends of Gods and Heroes. London: H. Milford, Oxford University Press, 1926.
  • Orchard, Andy. Cassell's Dictionary of Norse Myth and Legend. London: Cassell, 2002. ISBN 0-304-36385-5
  • Turville-Petre, Gabriel. Myth and Religion of the North: The Religion of Ancient Scandinavia. New York: Holt, Rinehart and Winston, 1964.

Посилання

[ред. | ред. код]