Раґнарок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Раґнарьок

Раґнарок (Ragnarok, Ragnarøkkr, Ragnarøk, «доля богів»1) — у скандинавській міфології — битва в кінці світу, розпочнеться коли Хеймдаль, бог що охороняє міст Біфрьост, єдиний вхід в Асґард що також поєднує його із підземним світом, затрубить в свій ріг. Ця битва завершить пророцтво, що визначає долю скандинавських богів: у останній битві боги зійдуться із силами зла, своїми одвічними ворогами: монстрами та гігантами (Йотунами), а також люди проти людей та мерців.

Унікальною особливістю Раґнарока як кінця світу, армаґеддону, є те, що пророцтво вже відоме богам, вони знають коли воно сповниться, хто загине від чиєї руки тощо. Вони навіть усвідомлюють те, що вони безсилі відвернути Раґнарок. Але вони мужньо та покірно готові зустріти свою долю.

Попередні події[ред.ред. код]

  1. Народження трьох найбільш злих та могутніх істот — дітей Локі та гігантеси Анґербоди: морського змія Йормунґанда, вовка Фенріра та богині підземного світу Хель; їх ув'язнення богами.
  2. Смерть Бальдура та ув'язнення Локі.

Передумови[ред.ред. код]

Перед Раґнароком наступить трирічна Велика Зима. Буде голод, конфлікти та ворожнеча вибухнуть поміж всіма людьми, а мораль зникне.

Вовки Сколь та його брат Гаті після пожиттєвого переслідування нарешті пожруть Соль та її брата Мані. Зірки зникнуть із неба, залишивши землю вкритою темрявою.

Стануться жахливі землетруси, так що дерева будуть вирвані із корінням, гори впадуть на землю, всі пути будуть скинуті, внаслідок чого буде звільнено Локі та його сина, вовка Фенріра. Цей жахливий вовк роззявить свою пащу від землі до неба, вогонь бушуватиме у його очах, а з його ніздрів валуватиме полум'я.

Червоний півень Ф'ялар своїм криком підніме гігантів, золотий півень Ґуллінкамбі підніме богів, третій, червоний півень, підніме мертвих в Хельґарді.

Йормунґанд, Змій Мідґарду, інша дитина Локі, здійме страшні хвилі, котрі затоплять землю. З кожним своїм подихом, змій випльовуватиме отруту на небо та землю.

Зі сходу на жахному кораблі Наґльфар, звільненому цунамі та потопами, припливе армія Йотунів на чолі із Химіром, що полишать свою домівку в Йотунхейм, та рушать на місце битви Віґрід.

З півночі до Віґріду припливе Локі зі своєю армією мертвих, щоб стати на чолі армії зла.

З півдня до Віґріду прибуде армія вогняних гігантів, на чолі із Суртром. Вони роздеруть небо, Біфрьост буде кришитись та руйнуватись відразу по їх проході, за ними не залишиться нічого живого, тільки випалена земля. Ґарм, пекельна гінча собака прив'язана перед воротами пекла, буде також звільнений та приєднається до армії вогняних гігантів.

Армія зла буде така величезна, що вона заповнить поле шириною та довжиною 120 ліг.

Хеймдаль буде першим, хто побачить прихід ворожої армії, та затрубить в свій ріг Ґіалар, його звук буде чути у дев'яти світах. Боги зберуться на раду, після чого Одін осідлає Сліпніра та помчить до джерела Міміра щоб порадитись щодо подальших дій богів та людей.

Іґґдрасиль, світовий ясен, струсонеться від кореня до вершини. Все на землі, на небі та в пеклі тремтітиме. Всі боги та герої одягнуть свої бойові обладунки та рушать із Одіном на чолі, озброєним Ґунґніром, до Віґрід.

Остаточна битва[ред.ред. код]

Одін рушить відразу на Фенріра, Тор, що буде в битві поруч Одіна, не зможе йому допомогти, бо його атакує Йормунґанд, син Локі. Фрейр битиметься із Суртом, та буде першим із богів хто загине, оскільки він віддав свій меч своєму вассалові Скірніру. Тир вб'є Ґарма, але сам буде смертельно поранений. Хеймдаль зіткнеться із Локі, та обидва загинуть. Тор вб'є Змія своїм молотом Мйольнір, але сам загине від його отрути. Одін сміливо битиметься із Фенріром, але Фенрір після довгого бою пожере його за пророцтвом. Щоб помститися за смерть свого батька, Відар безстрашно нападе на огидного Фенріра, та притисне його нижню щепелепу до землі, кров хлине із вовка. На його нозі буде чобіт, котрий він робив із початку часу, що був зроблений з шкіри, що її чоловіки зрізають із задників та підошви свого взуття. Однією рукою він схопить верхню щелепу вовка та роздере того надвоє. Одін загине, але його героїзм і оспівана мудрість прославить весь його рід, та сини головного бога успадкують трон на новій землі. Локі помре, як і його нащадки. Врятується тільки одна донька, лишень завдяки союзу з королем.

Наслідки[ред.ред. код]

Після всесвітнього знищення, нова земля вирине із моря, зелена та родюча. Несіяні злаки ростимуть на полях. Луг Ідаволл, що в Асґарді, уникне загального знищення. Сонце з'явится знову, оскільки богиня Соль, до того як її проковтнув Сколль, народила дочку, настільки ж прекрасну як вона сама. Її дочка подорожуватиме в небі тією ж дорогою, що і її матір.

Тільки деякі боги уникнуть знищення: брат Одіна Вілі, його сини Відар та Валі, сини Тора Моді та Маґні, що успадкують магічний молот Мйольнір, та Хонір, що пророкуватиме майбутнє. Бальдур та його брат Ход, котрі померли ще до Раґнарьок, вийдуть із пекла, та житимуть в колишньому палаці Одіна, Валгаллі, на небесах. Зустрівшись на лузі Ідаволл, боги сядуть разом, та обговорюватимуть свої таємні знання, та говоритимуть про безліч речей що сталися. Серед високої трави Ідаволлу, що хвилюється наче море, вони знайдуть золоті шахівниці, що належали минулим богам, та дивитимуться на них із подивом. (Жодна із богинь не згадується серед тих, хто вижив після Раґнарок, але є припущення що Фрейя та Фріґґ виживуть.)

Двоє людей переживуть знищення світу, вони заховаються серед гілля Іґґдрасилю; дехто каже, що в Лісі Ходміміра, де меч Суртра втрачає свою руйнівну силу. Зватимуться вони Ліф та Ліфтразір. Вийшовши із свого сховку, вони споживатимуть ранкову росу, та населять землю. Вони молитимуться новим богам, із Бальдром на чолі.

Все ще буде багато палаців що надаватимуть притулок душам померлих. Відповідно до Старшої Едди, ще одне небо існує на південь та вище від Асґарду, що називається Андланґ, на третє небо, Відблейн, вище їх обох. Ці небеса захистять від вогню, що ним Суртр заллє світ. Згідно із обома Еддами, після Раґнарьок, найкращим місцем у світі буде Ґімлі, вкритий золотом палац на небі осяйніший за сонце. Боги житимуть тут в мирі між собою та із собою. Душі героїв житимуть та бенкетуватимуть в палацах Брімір, розташованому в Окольнір, та Сіндрі, в Нідафйоль («темних горах»).

В підземному світі, душі злочинців що зламали присягу, вбивці та бабії довічно житимуть в палаці Настрьонд: жоден промінь сонця його не сягатиме, всі його двері дивитимуться на північ, його стіни та покрівлю сплетено із змій, головами досередини, що випльовують стільки отрути, що душі злочинців змушені бродити в її ріках.

А в найжахнішому місці з усіх, Хверґельмір, Нідхьоґґ, що також переживе Раґнарьок, пожиратиме тіла та душі найгірших злочинців.

В кінці всього, в цьому новому світі, зло, злоба та нещастя більше не існуватимуть, а боги і люди житимуть разом в мирі та гармонії.

Зауваження[ред.ред. код]

  1. Раґнарьок не означає «Сутінки Богів»; ця фраза є перекладом Götterdämmerung, що, в свою чергу, є неправильним перекладом німецькою мовою слова Ragnarok, що повстав як наслідок плутанини із перекладом із староскандінавської слів rök («присуджений долею кінець», порівняй «рок») і rökr («сутінки»).