Вулиця Таманська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Котлярська
Львів
Вигляд на Таманську від Шпитальної
Вигляд на Таманську від Шпитальної
Вигляд на Таманську від Шпитальної
Місцевість Історичний центр Львова
Район Шевченківський
Назва на честь півострова Тамань
Колишні назви
Алембеків, Алембекґассе, Алембеків
польського періоду (польською) Alembeków
радянського періоду (українською) Алембеків
радянського періоду (російською) Алембеков
Загальні відомості
Протяжність 170 м.
Координати початку 49°50′42″ пн. ш. 24°01′15″ сх. д. / 49.8451083° пн. ш. 24.0209500° сх. д. / 49.8451083; 24.0209500Координати: 49°50′42″ пн. ш. 24°01′15″ сх. д. / 49.8451083° пн. ш. 24.0209500° сх. д. / 49.8451083; 24.0209500
Координати кінця 49°50′44″ пн. ш. 24°01′21″ сх. д. / 49.8456194° пн. ш. 24.0227333° сх. д. / 49.8456194; 24.0227333
поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 11[2]
Навчальні заклади Львівський технологічний ліцей
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова віденський класицизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Таманська у Вікісховищі

Ву́лиця Тама́нська — вулиця в Шевченківському районі Львова, в історичному центрі Львова. Сполучає вулиці Шпитальну та Котлярську. Прилучається вулиця Ляйнберга.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Вулиця прокладена на початку 1890-х років. Назву отримала 1895 року на честь заслуженої для міста львівської родини патриціїв Алембеків. Сучасну назву — Таманська, вулиця отримала 1946 року, на честь півострова Тамань, на якому у 1792 році висадилися українські козаки Чорноморського війська на чолі з Антіном Головатим для поселення на землях вздовж річки Кубані.

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця забудована переважно триповерховими (є одна чотириповерхова) кам'яницями кінця ХІХ — початку ХХ століть в стилі віденського класицизму[3].

Під № 3 у міжвоєнний період містилася синагога «Лікитай шаймес — Хаверім коль Ісраель».

З північного боку вулиці, під № 11 розташована монументальна триповерхова будівля — колишня Єврейська промислова школа та державна школа імені Тадеуша Чацького[4], споруджена 1891 року за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського у стилі історизму. На часі листопадових боїв 1918 року будівля школи була осередком опору українського війська в цій околиці. Тут розташовувалась пробоєва сотня, якою командував хорунжий Михайло Мінчак. Сотня забезпечувала оборону центру міста з північно-західного боку та здійснювала наступальні дії у напрямку на Кортумову гору та Клепарів[5]. За радянських часів тут була середня школа № 11, від 1978 року — міжшкільний навчально-виробничий комбінат, а з 1990 року — навчально-технологічний центр учнівської молоді. Від 5 липня 2007 року — НВК «Школа комп'ютерних технологій — Львівський технологічний ліцей»[6]. На чільному фасаді збереглися три картуші із архітектурними зображенням гербів Львова австрійського періоду. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1036-м[2].

В кам'яницях Алембеків, що під № 10 мешкав громадський діяч, адвокат, публіцист доктор Гершон Циппер (1868—1941) та під № 14 мешкав відомий єврейський художник—імпресіоніст Ерно Ерб (1878—1942)[4].

В житловому будинку під № 12 за Польщі містився малярський заклад Штайна.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  2. а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  3. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 434.
  4. а б Єврейський Львів: сто адрес Карта Бориса Орача. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  5. Lwów stary i wczorajszy… — S. 326—331.
  6. Офіційна сторінка НВК «Школа комп'ютерних технологій — Львівський технологічний ліцей». lictechnol.at.ua. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]