Джеймс Вотсон Кронін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Джеймс Кронін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джеймс Вотсон Кронін
James Watson Cronin
Американський фізик, лауреат Нобелівської премії
Американський фізик, лауреат Нобелівської премії
Американський фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився29 вересня 1931(1931-09-29)
Чикаго, США
Помер25 серпня 2016(2016-08-25) (84 роки)
Сент-Пол, Міннесота, США
КраїнаСША США
Діяльністьфізик, фізик-ядерник, викладач університету
Alma materЧиказький університет
Галузьядерна фізика[1]
ЗакладЧиказький університет, Принстонський університет
Науковий керівникСемюель Кінг Еллісон
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія дей-Лінчей
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Американське фізичне товариство[2]
Всесвітня академія наук[3]
Словенська академія наук та мистецтв
Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Artid
Відомий завдяки:відкриття порушень фундаментальних принципів симетрії у розпаді нейтральних K-мезонів
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1980)
Національна наукова медаль США (1999)

Джеймс Вотсон Кронін (англ. James Watson Cronin; 29 вересня 1931, Чикаго, США — 25 серпня 2016) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1980 рік, спільно з Валом Логсденом Фітчем, «за відкриття порушень фундаментальних принципів симетрії у розпаді нейтральних K-мезонів».

Біографія

[ред. | ред. код]

Кронін закінчив у 1951 Південний методистський університет і продовжив освіту в Чиказькому університеті, де в 1955 отримав ступінь доктора філософії. Після цього він працював у Брукхевенській національній лабораторії. З 1958 по 1971 працював у Принстонському університеті, після чого став професором в університеті Чикаго.

Кронін працював над розпадом гіперонів і виробництвом мюонів. Він визначив повний ефективний перетин розсіювання півоній на протонах і вдосконалив іскрову камеру, яку він першим з фізиків став застосовувати для реєстрації частинок за фотографіями іскор.

Працював у галузі фізики елементарних частинок над ефектом Кроніна.

У 1980 отримав, спільно з Валом Фітчем, Нобелівську премію з фізики.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]