Національний музей «Чорнобиль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний музей «Чорнобиль»
Національний музей «Чорнобиль»
50°27′58″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.46636100002777425° пн. ш. 30.517514000027777143° сх. д. / 50.46636100002777425; 30.517514000027777143Координати: 50°27′58″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д. / 50.46636100002777425° пн. ш. 30.517514000027777143° сх. д. / 50.46636100002777425; 30.517514000027777143
Тип музей
Тема Чорнобильська катастрофа
Країна  Україна
Адреса Provulok Khoryva, 1, Kyiv, Ukraine
Засновано 25 квітня 1992
Відкрито 25 квітня 1992
Директор Мартиновська Віталіна Вікторівна
Сайт chornobyl-museum.kyiv.ua
Національний музей «Чорнобиль». Карта розташування: Київ
Національний музей «Чорнобиль»
Національний музей «Чорнобиль» (Київ)
Мапа

CMNS: Національний музей «Чорнобиль» у Вікісховищі

Національний музей «Чорнобиль» — музей у Києві, присвячений Чорнобильській катастрофі 1986 року.

Пожежне депо, Київ, Хорива пров., 1

Історія створення[ред. | ред. код]

Музей відкрито 25 квітня (на офіційному сайті музею вказана дата 26 квітня) 1992 року за ініціативою Міністерства внутрішніх справ України у спеціально реконструйованому історичному будинку Пожежної каланчі — пам'ятнику архітектури початку XX ст., в якому пізніше розміщувалось Подільське пожежне депо (тут та у сусідньому будинку у 1980-х роках розміщувалося Київське обласне управління пожежної охорони, яке взяло на себе основний удар з гасіння пожежі на ЧАЕС). 1996 року музею надано статус Національного.

Пожежне депо, Київ, Хорива пров., 1

Експозиція[ред. | ред. код]

Назви зниклих населених пунктів Чорнобильської зони.

Експозиція налічує близько семи тисяч експонатів — розсекречені документи, карти, фотографії, пам'ятки народної архітектури Полісся, зібрані експедиціями музею у Чорнобильській зоні відчуження. Експозиція розповідає про героїчну, самовіддану працю людей багатьох професій — цивільних і військових — по ліквідації наслідків найбільшої техногенної та радіоекологічної катастрофи сучасності — ядерної аварії на Чорнобильській АЕС; зображує постчорнобильську екологічну ситуацію в Україні, міжнародне співробітництво з питань обмеження наслідків Чорнобильської катастрофи. Оснащена експозиція сучасними аудіовізуальними та інформаційно-довідковими технічними засобами, макетами у дії, які розширюють хронологічні та тематичні рамки музею, підсилюють правдивість діючої експозиції, а електронна «Книга пам'яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» дає можливість ширше осягнути масштаби трагедії через долі тисяч людей.

Тут можна побачити унікальні відеоматеріали про катастрофу і її наслідки, трифазову діораму у дії «Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії», макет енергоблоку ЧАЕС у дії, які розширюють хронологічні та тематичні межі музею, підсилюють правдивість експозиції. Розсекречені документи, карти, фото, особисті речі, історичні реліквії, що зберігаються в музеї, є результатом науково-дослідної та пошукової роботи науковців музею, спеціальних експедицій у Чорнобильську зону відчуження, у постраждалі від радіаційного забруднення регіони України. Чимало представлених у музеї документів оприлюдненні вперше. Девіз музею «Est dolendi modus, non est timendi» («Є межа у печалі, тривога не має межі»). Щорічно музей відвідують десятки тисяч екскурсантів, представники 82-х країн світу залишили свої враження у Книзі відгуків. Музей підтримує зв'язки з багатьма установами та громадськими організаціями в Україні та за кордоном, проводить численні тематичні виставки, серед них і міжнародні, пов'язані з відлунням Чорнобиля у світі, проводить не тільки екскурсії, а й уроки пам'яті, зустрічі, конференції, диспути, музично-поетичні вечори, конкурси, екологічні свята, кінолекторії. За роки існування музей став музеєм національної трагедії, музеєм-пам'яттю, музеєм-надією, музеєм — символом нездоланності українського народу в найстрашніших випробуваннях. Незвичайність, силу емоційного впливу та філософський зміст його експозиції відмічають відвідувачі та преса багатьох країн світу.

Поруч з музеєм встановлено скульптурну композицію «Надія на майбутнє».

Колишній директор музею — Гладуш Іван Дмитрович, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]