Список активних сепаратистських рухів у Європі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нижче представлений список чинних (станом на 2019 рік) сепаратистських рухів у Європі. Визначення сепаратизм включає в себе як рух за відокремлення частини території від держави і отримання повної незалежності, так і отримання широкої автономії (сецесіонізм і автономізм). Рухи в цьому списку відповідають наступним критеріям:

  • Вони є чинними рухами з активними учасниками.
  • Вони вимагають надання широкої автономії або самовизначення для географічного регіону.

Для кожного регіону перераховано один або декілька пунктів:

  • Де-факто держава: регіон зі спірним міжнародно-правовим статусом, фактично має незалежність; держава з обмеженим дипломатичним визнанням.
  • Запропонована держава: рух за створення нової держави шляхом відокремлення частини території від існуючої держави і створення нової незалежної суверенної держави.
  • Запропонована автономія: рух за надання регіону широкої автономії у складі держави, а не повної незалежності.
    • Уряд у вигнанні: уряд, що знаходиться за межами регіону, на території якого проголошує себе законною владою.
    • Політичні партії: партії, що підтримують надання регіону незалежності або автономії.
    • Військові (терористичні організації: військові формування, що не є частиною державних сил.
    • Підтримуючі групи: не військові і не політичні об'єднання сепаратистів.

Деякі політичні партії в країнах Європейського Союзу, які представляють інтереси національних меншин і/або домагаються автономії чи суверенітету для свого регіону входять у Європейський вільний альянс. У деяких випадках група прагне до возз'єднання із сусідньою країною (іредентизм).

Азербайджан[ред. | ред. код]

  • Азербайджанський Талистан
    • Запропонований автономний регіон: Талиш-Муганська Автономна Республіка

Бельгія[ред. | ред. код]

  • Фландрія[3]
    • Запропонована держава: Фландрія
      • Політичні партії: Новий фламандський альянс (дан. Nieuw-Vlaamse Alliantie) (член ЕСА), Фламандський інтерес (дан. Vlaams Belang).

Боснія та Герцеговина[ред. | ред. код]

  • Герцег-Босна
    • Запропонована держава:  Хорватська республіка Герцег-Босна
      • Політичні партії: Хорватська демократична співдружність Боснії і Герцеговини (хорв. Hrvatska demokratska zajednica Bosne i Hercegovine), Хорватський демократичний союз 1990 (хорв. Hrvatska demokratska zajednica 1990), Хорватська християнський демократичний союз (хорв. Hrvatska kršćanska demokratska unija).

Велика Британія[ред. | ред. код]

Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, коронні володіння і Республіка Ірландія
Кельтська Ліга
  • Корнуолл
    • Запропонована держава: Корнуолл
      • Політичні партії: Корнуольська націоналістична партія (англ. Cornish Nationalist Party).
      • Військові організації: Корнуольська народно-визвольна армія (англ. Cornish National Liberation Army).
    • Запропонований автономний регіон: Корнуолл
  • Англія
    • Запропонована держава: Англія
      • Політичні партії: Одна Англія (англ. One England), Англійська Радикальний Альянс (англ. English Radical Alliance), Перша Англійська Партія (англ. England First Party)[8].
      • Підтримуюча група: Англійська народно-визвольна асоціація (англ. English National Liberation Association)[9].
    • Запропонований автономний регіон: Англія


  • Уельс
    • Запропонована держава: Уельс[25]
      • Політичні партії: Партія Уельсу (валл. Plaid Cymru) (член ЕСА), Валлійська Партія Зелених (валл. Plaid Werdd Cymru), Голос Гвинеда (валл. Llais Gwynedd), Незалежна партія Уельсу (валл. Cymru Annibynnol).
      • Військові організації: Вільна Валлійська Армія (валл. Byddin Rhyddid Cymru), Рух за захист Уельсу (валл. Mudiad Amddiffyn Cymru), Сини Глиндура (валл. Meibion Glyndŵr).
      • Підтримують групи: Спільнота (валл. Cymuned), Валлійське мовне суспільство (валл. Cymdeithas yr Iaith Gymraeg), Кельтська Ліга (валл. Undeb Celtaidd).
  • Вессекс
    • Запропонований автономний регіон: Вессекс
      • Політичні партії: Вессекська Регіоналістична Партія (англ. Wessex Regionalist Party)[26].
      • Підтримуюча група: Вессекська Конституційна Конвенція (англ. Wessex Constitutional Convention).
  • Йоркшир
    • Запропонований автономний регіон: Йоркшир
      • Підтримуюча група: Співтовариство Йоркширських Райдінгів (англ. Yorkshire Ridings Society)[27]

Греція[ред. | ред. код]

Данія[ред. | ред. код]

  • Фарери
    • Запропонована держава: Фарери
      • Політичні партії: Республіка (фар. Tjóðveldi), Фарерські Народна Партія (фар. Hin føroyski fólkaflokkurin), Центральна партія (фар. Miðflokkurin), Незалежна партія (фар. Sjálvstýrisflokkurin).

Іспанія[ред. | ред. код]

Сепаратистські рухи в Іспанії 1. Галісія 2. Астурія 3. Леон 4. Кантабрія 5. Країна Басків 6. Арагон 7. Каталонія, Валенсія і Балеарські Острови 8. Кастилія 9. Андалусія 10. Канарські острови

Італія[ред. | ред. код]

Голоси віддані за Лігу Півночі на виборах 2009 року в Італії
  • Валле-д'аоста
    • Політичні партії: Союз Валле-д'аости (італ. Union Valdôtaine), Едельвейс Валле-д'аоста (італ. Stella Alpina Valle d'Aosta), Автономістська федерація (італ. Fédération Autonomiste), Оновлення Валле-д'аости (італ. Renouveau Valdôtain), Ліга Півночі Валле-д'аости (італ. Lega Nord Valle d'Aosta).
  • П'ємонт
    • Політичні партії: Ліга Півночі — П'ємонт (італ. Lega Nord Piemont).
  • Ломбардія
    • Політичні партії: Ліга Ломбардії (італ. Lega Lombarda), Альянс Ломбардської Ліги (італ. Lega Alleanza Lombarda), Незалежний фронт Ломбардії (італ. Fronte Indipendentista Lombardia).
  • Інсубрія
    • Підтримуюча група: «Тільки ми» (італ. Domà Nunch)[29]
  • Тренто
    • Політичні партії: Союз заради Тренто (італ. Unione per il Trentino), Ліга Півночі — Тренто (італ. Lega Nord Trentino), Тирольська партія автономії для Тренто (італ. Partito Autonomista Trentino Tirolese), Автономісти Тренто (італ. Trentino Autonomista), Союз автономістів Ладена (італ. Union Autonomista Ladina), Сполучені долини (італ. Valli Unite), Народний рух за автономію (італ. Movimento Autonomia Popolare), Фасса (італ. Fassa).
  • Південний Тіроль
    • Політичні партії: Південнотірольська народна партія (італ. Partito Popolare Sudtirolese і нім. Südtiroler Volkspartei), Союз Південного Тіролю (нім. Union für Südtirol), Лібертаріанці (нім. Die Freiheitlichen), Свободу Південному Тіролю (нім. Süd-Tiroler Freiheit), Ладенський політичний рух (ладин. Moviment Politich Ladins), Демократична партія Південного Тіролю (нім. Demokratische Partei Südtirol), Ліга Півночі — Південний Тіроль (італ. Lega Nord Sud Tirolo).
    • Військові організації: Комітет визволення Південного Тіролю (нім. Befreiungsausschuss Südtirol).
  • Венеція
    • Політичні партії: Ліга Півночі — Венето (італ. Liga Veneta), Північно-Східний проект (італ. Progetto NordEst), Венеціанська Республіканська Ліга (італ. Liga Veneta Repubblica), Венеціанська Національна Партія (італ. Partito Nasional Veneto), Венеціанський Народний Союз (італ. Unita Popolare Veneta), Держава Венеція (італ. Veneto Stato).
  • Лігурія
    • Політичні партії: Ліга Півночі — Лігурія (італ. Lega Nord Liguria), Лігурійський рух за незалежність (італ. Movimento Indipendentista Ligure).
  • Емілія
    • Політичні партії: Ліга Півночі — Емілія (італ. Lega Nord Emilia).
  • Тоскана
    • Політичні партії: Ліга Півночі — Тоскана (італ. Lega Nord Toscana).
  • Сардинія
    • Політичні партії: Сардинська нація (італ. Sardigna Natzione), Сардинська активна партія (італ. Partito Sardo d'Azione), Незалежна Республіка Сардинія (італ. Indipendèntzia Repùbrica de Sardigna), Ліворуч до незалежності (італ. A Manca pro s'Indipendentzia).
  • Сицилія
    • Політичні партії: Рух за незалежність Сицилії (італ. Movimento per l'Indipendenza della Sicilia), Сицилійський Альянс (італ. Alleanza Siciliana), Сицилійська Народна Партія (італ. Partito popolare Siciliano), Сицилійський Національний Фронт (італ. Fronte Nazionale Siciliano).
  • Південна Італія
    • Політичні партії: Рух за Автономію (італ. Movimento per le Autonomie), Федералістичний Альянс (італ. Alleanza Federalista), Ліга Південної Аузонії (італ. Lega Sud Ausonia), Південна Діюча Ліга (італ. Lega d'Azione Meridionale).

Кіпр[ред. | ред. код]

Молдова[ред. | ред. код]

Нідерланди[ред. | ред. код]

  • Фрисландія
    • Політичні партії: Фризька Національна Партія (фриз. Frysk Nasjonale Partij і нід. Friese Nationale Partij) (член ЕСА).
    • Статус: Демократичний рух потребує широкої автономії для регіону, де мешкає фризькомовне населення Фрисландії.

Німеччина[ред. | ред. код]

Баварія


Лужичани


Норвегія[ред. | ред. код]

Польща[ред. | ред. код]

Демонстрація сілезців у Катовиці, 2010

Росія[ред. | ред. код]

Північний Кавказ[ред. | ред. код]

  • Чечня
    • Організації: Збройні формування Чеченської Республіки Ічкерія; але останнім часом Рамзан Кадиров, голова Чеченської Республіки, виступав із заявами на підтримку широкої автономії для Чечні.[32]
    • Де-факто держава: Чеченська Республіка Ічкерія Чеченська Республіка Ічкерія
  • Черкесія, Адигея, Кабарда
    • Рух: Черкеський Конгрес, Черкеська Молода Ініціатива
    • Запропонована держава: Черкесія, включаючи всі землі, що історично належали Черкесії та/або населені черкесами — Адигея, кабардинська (північна) частину Кабардино-Балкарії, черкеська (північна) частину Карачаєво-Черкесії, південні частини Краснодарського і Ставропольського країв (іредентські настрої близьких народів).

Інші регіони[ред. | ред. код]

Румунія[ред. | ред. код]

Сербія[ред. | ред. код]

Карта Сербії з запропонованими автономіями
  • Воєводина
    • Пропонується більш високий рівень автономії[38].
      • Політичні партії: Ліга соціал-демократів Воєводини (серб. Лига социјалдемократа Војводине, угор. Vajdasági Szociáldemokrata Liga).

Туреччина[ред. | ред. код]

Фінляндія[ред. | ред. код]

Франція[ред. | ред. код]

Деякі з проголошених народів і/або регіонів: 1. Бретань 2. Центральна Франція 3. Окситания 4. Лотарингія 5. Ельзас 6. Північна країна басків 7. Каталонія 8. Корсика
  • Корсика[42]
    • Політичні партії: Вільна Корсика (корс. Corsica Libera).
    • Військові організації: Фронт національного визволення Корсики (корс. Fronte di Liberazione Naziunale Corsu).
    • Запропонована держава: Корсика або Італія.
  • Савойя
    • Політичні партії: Рух регіону Савойя (фр. Mouvement Région Savoie).
  • Ельзас
    • Політичні партії: Ельзас (нім. Elsass), Національний форум Ельзас-Лотарингії (нім. Nationalforum Elsass-Lothringen), Наша країна (нім. Unser Land).
  • Нормандія
    • Політичні партії: Нормандський рух (фр. Le Mouvement Normand).
    • Запропонований автономний регіон: Нормандія (Об'єднані Верхня і Нижня Нормандія).
  • Окситанія
    • Політичні партії: Окситанська партія (окс. Partit Occitan), Партія Окситанського Народу (окс. Partit de la Nacion Occitana), Окситанська ініціатива (окс. Iniciativa per Occitània).

Чорногорія[ред. | ред. код]

Чехія[ред. | ред. код]

Швейцарія[ред. | ред. код]

  • Юра[45]
    • Політична партія: Юраський рух за незалежність (фр. Mouvement Indépendantiste Jurassien)[46], Юраський рух за автономію фр. Mouvement Autonomiste Jurassien).

Швеція[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. НАГОРНО-КАРАБАХСКАЯ РЕСПУБЛИКА: ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОСТЬ. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  2. Азербайджанская община Нагорного Карабаха. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 19 травня 2016.
  3. Belgium sets standard for separatist contagion in Europe. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  4. В случае отделения Косово от Сербии Республика Сербская выйдет из состава Боснии и Герцеговины. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  5. «Босняки и хорваты были бы рады, если бы нас вообще не было». Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  6. Сербский лидер призывает к референдуму. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  7. Радован Караджич: «Фундаменталисты хотели создать из Боснии и Герцеговины исламское государство». Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 19 травня 2016.
  8. Brief Manifesto. Архів оригіналу за 25 січня 2011. Процитовано 19 травня 2016.
  9. English repiblicans. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 19 травня 2016.
  10. RESTORING BRITISHNESS: UKIP POLICY. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 19 травня 2016.
  11. Guernsey to discuss severing link with UK. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  12. Через фінансові питання від Британії може відокремитися острів Джерсі. tsn.ua. 29.06.12. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  13. ULSTER NATIONALIST. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 19 травня 2016.
  14. В Белфасте всю ночь дрались за независимость Северной Ирландии (видео). Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  15. Северная Ирландия: Вместо ИРА создается новая организация[недоступне посилання з жовтня 2019]
  16. Irish Republican Army (IRA). Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 19 травня 2016.
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 19 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. Northumbria. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 10 березня 2019.
  19. North East Party. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
  20. Отделение Шотландии от Великобритании и образовани. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  21. Шотландия собирается отделиться от Британии. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  22. Шотландия запустила процесс отделения от Британии. Архів оригіналу за 27 жовтня 2011. Процитовано 19 травня 2016.
  23. Scottish National Party. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 19 травня 2016.
  24. The Spvereign State of Forvik. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  25. Welsh firmly back Britain's Union. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  26. Wessex Regionalists. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  27. Yorkshire Ridings Society. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  28. Умберто Босси стал отцом нового государства. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  29. El Dragh Bloeu — Portal per la promozion de l'Insubria. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 21 лютого 2022.
  30. Декларация о независимости ПМССР 25 августа 1991 года. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  31. RUCH AUTONOMII ŚLĄSKA. Архів оригіналу за 6 серпня 2010. Процитовано 19 травня 2016.
  32. The Kremlin's renegade puppet in Chechnya. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 19 травня 2016.
  33. Націоналісти з прапором Кубані. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  34. Призывы к сепаратизму могут стоить высоких должностей
  35. Очаги сепаратизма в современной Европе. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  36. Full text: Kosovo declaration. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 19 травня 2016.
  37. Kosovo declares independence. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  38. Воєводинський сепаратизм, підкреслений жовтим кольором. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  39. Kurdistan Workers' Party (PKK). Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 19 травня 2016.
  40. Zubiaga, M. (et al.): Towards a Basque State. Nation-building and institutions [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.], Bilbo: UEU, 2012 ISBN 978-84-8438-421-9.
  41. Европейский сепаратизм: Бретань. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 19 травня 2016.
  42. Европейский сепаратизм: Корсика. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 19 травня 2016.
  43. Zukorlić: Autonomija Sandžaka sve izvesnija. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 19 травня 2016.
  44. Rise and Fall of Moravian Regionalist Parties. Архів оригіналу за 18 грудня 2007. Процитовано 19 травня 2016.
  45. Radical ethnic movements in contemporary Europe (страница 192). Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  46. MIJ. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 19 травня 2016.

Література[ред. | ред. код]