Чортківський район (1940—2020)
| Чортківський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Тернопільська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Тернопільська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6125500000 | ||||
| Утворений: | 17 січня 1939 | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 | ||||
| Населення: | 43 416 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 903 км² | ||||
| Густота: | 48.079734219269 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3552 | ||||
| Поштові індекси: | 48500—48580 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Чортків | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 43 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 54 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Шепета Віктор Михайлович | ||||
| Голова РДА: | Марчишак Арсен Романович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Чортківська РДА Чортківська райрада | ||||
| Адреса: | 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Шевченка, 23 | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Чорткі́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця в південній частині Тернопільської області. Межує з Борщівським, Гусятинським, Заліщицьким, Теребовлянським районами, а також Чемеровецьким районом Хмельницької області.
Площа району становила 903,4 км². Відстань від райцентру до обласного центру — 70 км.
До складу району входили: смт Заводське та 60 сіл. Районний центр — місто Чортків, не входило до складу району.
У Чортківському районі проживало 70065 тис. осіб[джерело?], у тому числі міського населення — 29,065 тис. осіб, сільського — 41 тис. осіб.
Географія[ред. | ред. код]
| Теребовлянський район | Гусятинський район | |
| Бучацький район | Хмельницька область (Чемеровецький район) | |
| Заліщицький район | Борщівський район |
Чортківський район лежав на Західно-Подільському плато в межах Тернопільської структурно-пластової рівнини на висоті 262 м над рівнем моря. Для рельєфу району (на формування його впливають карстові процеси) характерні хвилясті балочні рівнини, посічені ярами. Місто розташоване в кліматичному районі Тернопільщини, який називають «теплим Поділлям».
Природні ресурси[ред. | ред. код]
Корисні копалини району представлені будівельними матеріалами та сировиною для їх виробництва. Це поклади осадового походження, вапняки, пісковики, піски будівельні, глина, гравійно-глечникові матеріали, гіпс. Ліси займають 12 % території району, їх площа становить 10,8 тис. га, із запасом деревини 1780,4 тис. м³. На території Чортківського району переважають чорноземні та сірі опідзолені ґрунти. Висока родючість земель і сприятливі кліматичні умови сприяють розвитку вирощування сільськогосподарських культур.
Багатий тваринний світ лісів району. Тут зустрічалися: сарна, дикий кабан, заєць-русак, Водяться вивірки, ласка, ондатра, щур водяний, рідко - ящірка зелена. З птахів поширені були: жайворонок, куріпка, дятел, горлиця, зозуля, шпак, ворона сіра, грак, сойка, чиж, синиця, ластівка, горобець, лелека, дика качка. У водоймах водяться: короп, карась, лин, окунь, щука.
Ліси — дубово-грабові і грабові росли: дуб, ясен, бук, модрина, ялина, липа, клен, черешня, груша, сосна, береза, акація, плодово-ягідні чагарники — шипшина, глід, калина, терен, кизил.
Пам'ятки природи: Бичківський дуб. Межовий дуб с. Колиндяни
Історія[ред. | ред. код]
У 1838 році спалахнули великі селянські заворушення на Чортківщині: взяли участь представники 39 громад, тривали більше 2,5 місяців, були придушені військами.[2]
У зв'язку з тим, що м. Тернопіль було повністю знищене німецькими окупантами, обласний центр за дозволом РНК УРСР та ЦК КП(б)У був розміщений в м. Чортків. З огляду на брак місця частина обласних організацій була розміщена в Трембовлянському і Копичинському районах. Оскільки в Чорткові були ще й районні організації, то виконком облради і обком КП(б)У прийняли рішення про переміщення Чортківського району до містечка Ягольниці і перейменування його в Ягольницький район.
17 липня 2020 року район ліквідовано[3].
Епідемія коронавірусу[ред. | ред. код]
Перший випадок появи коронавірусної хвороби було виявлено на території Чортківщини 11 квітня 2020 року[4].
Економіка[ред. | ред. код]
Провідні галузі господарства: сільське господарство, (Ягільницький ферментаційний завод), харчова (смт. Заводське: цукровий завод, сирзавод, Пробіжнянський завод крохмалепродуктів), парфумерна СП «Глобал-Косметик» у Ягільниці. Всі підприємства Чорткова зруйновані (кондитерська, швейна фабрики, м'ясокомбінат, горілчаний завод, сільгоспкомунгосп, сільгосптехніка, сільгоспхімія, та інші підприємства). До 1991 року в м. Чорткові було 26 підприємств.
Транспорт[ред. | ред. код]
Територією району проходив автошлях E85.
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2017 | 2018 | ||||||||||||||
| 44 130[5] | 45 176 [6] | ||||||||||||||
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[7]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 37 095 | 7480 | 5739 | 11 145 | 8058 | 4520 | 153 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 43 763 | 7036 | 6671 | 10 875 | 9851 | 8672 | 658 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 78985 | 97,68% |
| росіяни | 1293 | 1,60% |
| поляки | 316 | 0,39% |
| білоруси | 68 | 0,08% |
| молдовани | 30 | 0,04% |
| інші | 169 | 0,21% |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 79465 | 98,27% |
| російська | 1234 | 1,53% |
| польська | 48 | 0,06% |
| білоруська | 25 | 0,03% |
| молдовська | 13 | 0,02% |
| інші | 76 | 0,09% |
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чортківського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 79,47 % (проголосували 28 933 із 36 409 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,98 % (17 064 виборців); Юлія Тимошенко — 19,17 % (5 547 виборців), Олег Ляшко — 11,34 % (3 282 виборців), Анатолій Гриценко — 4,82 % (1 395 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,48 %.[9]
Туристські об'єкти[ред. | ред. код]
Пам'ятка природи державного значення — печера Млинки.
Дерев'яні храми[ред. | ред. код]
| Населений пункт | Назва церкви | Рік побудови |
|---|---|---|
| Чортків | Успіння Пресвятої Богородиці | 1583 |
| Чортків | Вознесіння Христового | 1630 |
| Зелена | Івана Богослова | 1725 |
| Мухавка | св. Параскевії | 1860 |
| Стара Ягільниця | Введення в храм Пресвятої Богородиці | 1894 |
| Черкавщина | Покрови Пресвятої Богородиці | 1936 |
| Чорнокінецька Воля | Різдва Пресвятої Богородиці | XVIII ст. |
| Швайківці | Воздвиження Чесного Хреста Господнього | 1734 |
Див. також[ред. | ред. код]
- Пам'ятки археології Чортківського району
- Пам'ятки архітектури Чортківського району
- Пам'ятки історії Чортківського району
- Пам'ятки монументального мистецтва Чортківського району
- Список чортківців, які загинули в російсько-українській війні (з 2014)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 21 травня 2020 року № 334/2020-рп «Про призначення А.Марчишака головою Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області»
- ↑ Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль: Джура, 1998. — С. 7.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Квітнева хроніка протидії коронавірусу на Чортківщині [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2020. — 1 травня.
- ↑ Паспорт Чортківської громади
- ↑ Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 2 червня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дем'янова І., Івахів Г., Чорпіта Я. Чортківський район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 611—613. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Леонід Соневицький. Нарис історії Чортківщини // Студії з історії України [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — Париж — Ню Йорк — Сидней — Торонто, 1982. — С. 141—158.
|
| |||||||||||