Єдін Олександр Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:06, 26 лютого 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 26 лютого 2022, заснована на цій версії.
Єдін Олександр Йосипович
Народився17 травня 1960(1960-05-17) (64 роки)
с. Топільниця Старосамбірського району Львівської області
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Alma materФакультет романо-германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченкаd
Науковий ступінькандидат економічних наук
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України[5]
ПартіяПартія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Єдін Олександр Йосипович (нар. 17 травня 1960, село Топільниця, Старосамбірський район, Львівська область) — народний депутат України, член Партії регіонів.

Особисте життя

Народився 17 травня 1960 в селі Топільниця на Стросамбірщині в родині Йосипа Івановича та Людмили Василівни Єдіних. Одружений — дружина Ірина Анатоліївна (1966) та двійко дітей — син Денис (1987) і дочка Дарина (1989).

Освіта

1982 р. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, романо-германський факультет, перекладач-референт, викладач іноземних мов.

1995 р. — Вища банківська школа Міжнародного центру ринкових відносин та підприємництва, економіст, менеджер банківської справи;

2002 р. — кандидатська дисертація «Економічні та організаційні засади транспортного забезпечення зовнішньоторговельних зв'язків України» (інститут проблем ринку та економіко-екол. досліджень НАНУ, .

Трудова діяльність

1982–1983 рр. — військова служба, в/ч 48402, м. Мари, Туркестан.

1983–1985 рр. — перекладач, в/ч 44708, м. Мапуту, Республіка Мозамбік. Виконував бойові вильоти на АН-12 над територією Мозамбіку, Анголи та Афганістану (бойовий наліт понад 1500 год.).

1986–1988 рр. — секретар комітету комсомолу, викладач іноземних мови, ПТУ № 34, м. Київ.

1988–1991 рр. — інструктор, завідувач сектору Київського міськкому ЛКСМУ.

1991–1993 рр. — директор ТОВ «Інтер-контакт», м. Київ.

З 1993 рр. — президент АТЗТ «Інтер-контакт».

1994 р. — співзасновник Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ).

1997 р. — ініціатор вступу до Асоціації міжнародних перевізників і експедиторів (FIATA).

З червня 1999 р. — травень 2000 р. — Був секретарем з міжнародних відносин, член політвиконкому Трудової партії України.

З травня 2000 р. — член політвиконкому партії «Трудова Україна».

Депутатська діяльність

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчій округ № 102, Кіровоградська область. З'явилось 74.5 %, «за» 52.3 %, 13 суперників. На час виборів: президент АТЗТ «Інтер-контакт». Член фракції НДП (травень 1998 — квітень 1999), член групи «Трудова Україна» (з квітня 1999). Голова підкомітету з питань залізничного та авіаційного транспорту Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку (з липня 1998).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 103, Кіровоградська область, висунутий Блоком «За єдину Україну!». «За» 40.45 %, 13 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Політичної партії «Трудова Україна». Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень — грудень 2004), уповноважений представник фракції партії «Єдина Україна» (грудень 2004 — лютий 2006), член фракції Блоку Юлії Тимошенко (з лютого 2006). Голова підкомітету з питань зв'язку, телекомунікацій та інформатизації комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Блоку Юлії Тимошенко, № 68 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Блоку Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 120 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.

5 червня 2012 з картки Олександра Єдіна подано голос за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[6], при цьому сам Єдін того дня не був присутній у сесійній залі[7].

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 р. від Партії регіонів. Одномандатний виборчий округ № 102, Кіровоградська область. Отримав перемогу набравши 29,10 % голосів виборців.[8]

Нагороди

1985 р. — Почесна грамота Головного військового радника в Республіки Мозамбік.

1999 р. — Орден «За заслуги» III ступеня[9].

2002 р. — Почесна грамота КМ України[10].

Інше

Знання мов Володіє англійською, іспанською, португальською та італійською мовами.

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  6. ↑ Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
  7. ↑ ГОЛОСУВАННЯ ЗА МОВНИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ — НЕ ДІЙСНЕ? — Українська правда
  8. ↑ Одномандатний виборчий округ №102. Результати виборів 2012р. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 13 лютого 2013.
  9. ↑ Указ Президента України від 15 лютого 1999 року № 172/99 «Про відзначення нагородами України активістів Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)»
  10. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 360 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єдін_Олександр_Йосипович&oldid=34734300