Ільюк Артем Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільюк Артем Олександрович
ArtemIliukNewPhoto.jpg
Народився 17 квітня 1979(1979-04-17) (41 рік)
Миколаїв
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Посада Народний депутат України
У шлюбі з Олена Олександрівна
Діти Софія, Уляна

Артем Олександрович Ільюк (нар. 17 квітня 1979, Миколаїв) — миколаївський політик, підприємець та громадський діяч; колишній народний депутат України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 квітня 1979 року в м. Миколаїв, нині Україна (за радянським адмінподілом — УРСР, СССР) у родині кораблебудівників.

У вересні 1986 року пішов до першого класу Миколаївської гімназії №2, де навчався до 1994 року. У період 1994-1996 років навчався в Школі гардемаринів при Українському державному морському технічному університеті (на даний час Морський ліцей).

Має дві вищі освіти. У 2002 році закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, спеціальність «Інженер-кораблебудівник». У 2012 отримав другу вищу освіту у Національному університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова за спеціальністю «Економіка і підприємництво»[1].

Одружений. Разом з дружиною Оленою виховує двох доньок — Софію та Уляну.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 2001 - 2002 рр. — комерційний директор ПКО «ВЛАРТ».
  • 2002 - 2006 рр. — директор ТОВ «Гротан-Миколаїв».
  • 02.2006 - 04.2006 рр. — директор ТОВ «Білоусівський елеватор».
  • 2006 - 2010 рр. — директор ТОВ «Продторг-Юг».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Після обрання до Верховної Ради України 7-го скликання, одним із перших законопроектів Артема Ільюка стала пропозиція внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лекових автомобілів, придбаних багатодітними сім'ями (законопроект №2025а). Пропонувалося зменшити податки для купівлі автомобілів багатодітними сім'ями в Україні[2].

За менше ніж двохрічний період роботи у парламенті 7-го скликання загалом зареєстрував 9 законопроектів переважно соціального спрямування[3].

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[4].

Ільюк згодом повідомив, що підписав подання через те, що попередня стаття Кримінального кодексу України про незаконне збагачення не працювала - за нею не відбулось жодної судової справи. На його думку, Конституційний суд України ухвалив конституційне рішення. Він також готував власну нову версію статті про незаконне збагачення, однак його випередив президент України та вніс відповідний законопроект[5].

Протягом роботи у Верховній Раді України 8-го скликання потрапляв до переліку найвідповідальніших народних депутатів. У 2015 році за даними письмової реєстрації у всіх без винятку пленарних засіданнях узяли участь лише 11 народних депутатів України, серед них і Артем Ільюк[6]. У цілому, за період каденції прогуляв найменшу кількість засідань (23) і подав найбільшу кількість правок до законопроектів (133)[7]. Подав 52 законопроекти[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ИЛЬЮК Артем Александрович. http://www.logos.biz.ua (Русский язык). Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. 2012. 
  2. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-24. 
  3. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-24. 
  4. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 03.03.2019. 
  5. Старая статья не работала, ее нужно заменить, – Ильюк об обращении в КСУ по отмене незаконного обогащения. shipovnik.ua (ru). Процитовано 2019-07-23. 
  6. Найкраще відвідують засідання ВР депутати "Народного фронту", трохи гірша ситуація у "Самопомічі", "Блоку Порошенка", Радикальної партії і "Батьківщини". Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2019-07-24. 
  7. Хроніки мажоритарки: наскільки ефективно працювали депутати від Миколаївської області. Слово і Діло (uk). Процитовано 2019-07-24. 
  8. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-24. 

Посилання[ред. | ред. код]