Ільюк Артем Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільюк Артем Олександрович
Ільюк Артем.jpg
Народився 17 квітня 1979(1979-04-17) (40 років)
Миколаїв
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Партія «Відродження»
Україна Народний депутат України
7-го скликання
фракція Партії регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
фракція Відродження 27 листопада 2014

Ільюк Артем Олександрович на сайті Верховної Ради України

Артем Олександрович Ільюк (нар. 17 квітня 1979, Миколаїв) — народний депутат України 7-го і 8-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 квітня 1979 року в м. Миколаєві, нині Україна (за радянським адмінподілом — УРСР, СССР).

У 2002 році закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, спеціальність інженер-кораблебудівник.

У 2012 отримав другу вищу освіту у Національному університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова за спеціальністю економіка і підприємництво.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 2001—2002 рр. — комерційний директор ПКО «ВЛАРТ».
  • 2002—2006 рр. — директор ТОВ «Гротан-Миколаїв».
  • 02.2006 — 04.2006 рр. — директор ТОВ «Білоусівський елеватор».
  • 2006—2010 рр. — директор ТОВ «Продторг-Юг».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Після обрання до Верховної Ради України 7-го скликання, одним із перших законопроектів Артема Ільюка стала пропозиція внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лекових автомобілів, придбаних багатодітними сім'ями (законопроект №2025а). Пропонувалося зменшити податки для купівлі автомобілів багатодітними сім'ями в Україні[2].

За менше ніж двохрічний період роботи у парламенті 7-го скликання загалом зареєстрував 9 законопроектів переважно соціального спрямування[3].

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[4].

Ільюк згодом повідомив, що підписав подання через те, що попередня стаття Кримінального кодексу України про незаконне збагачення не працювала - за нею не відбулось жодної судової справи. На його думку, Конституційний суд України ухвалив конституційне рішення. Він також готував власну нову версію статті про незаконне збагачення, однак його випередив президент України та вніс відповідний законопроект[5].

Протягом роботи у Верховній Раді України 8-го скликання потрапляв до переліку найвідповідальніших народних депутатів. У 2015 році за даними письмової реєстрації у всіх без винятку пленарних засіданнях узяли участь лише 11 народних депутатів України, серед них і Артем Ільюк[6]. У цілому, за період каденції прогуляв найменшу кількість засідань (23) і подав найбільшу кількість правок до законопроектів (133)[7]. Подав 52 законопроекти[8].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]