Бондаренко Олена Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олена Анатоліївна Бондаренко
Elenabondarenko.jpg
Народилася 26 травня 1974(1974-05-26) (43 роки)
м. Макіївка
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст і політик
Alma mater Донецький національний університет
Донецький державний університет управління
Партія Партія регіонів
Конфесія православ'я
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Оле́на Анато́ліївна Бондаре́нко (уроджена Коваленко; 26 травня 1974, Макіївка, УРСР, СРСР) — українська журналістка, політик і громадський діяч, народний депутат України 5-го, 6-го та 7-го скликань, 1-й заступник голови Комітету ВР України з питань свободи слова та інформації; голова підкомітету з питань телебачення та радіомовлення Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. Член фракції Партії регіонів з травня 2006 року.

Біографія[ред.ред. код]

Народилась 26 травня 1974 у Макіївці.

Освіта[ред.ред. код]

У 1991—1996 рр. навчалася у Донецькому державному університеті, спеціальність: «історія; журналістика»; кваліфікація: «історик, викладач історії». У 2002—2003 рр. навчалася у Донецькій державній академії управління, отримала диплом з відзнакою, спеціальність: «адміністративний менеджмент»; кваліфікація: «магістр ділового адміністрування».[1]

Трудовий шлях[ред.ред. код]

1994—1995 — кореспондент, тижневик «Донецкие новости».

1995—1998 — редактор інформаційної служби ТРК «Україна».

1998 — журналіст, ТРК «Інтер-сеал», Донецьке представництво телеканалу «Інтер».

1998—2001 — редактор інформаційної служби, ТРК «Новий Донбас».

Член Національної спілки журналістів України.

З 26 вересня 2014 року «Український медіа холдинг» (UMH) призначив главою спостережної ради.[2]

Сім'я[ред.ред. код]

Одружена. Чоловік — Бондаренко Андрій Юрійович, нар. 12 жовтня 1969 р. у м. Горлівці Донецької області; донька — Бондаренко Поліна Андріївна, нар. 14 лютого 1999 р.; син — Бондаренко Михайло Андрійович, нар. 25 липня 2010 р.[3]

Політична діяльність[ред.ред. код]

У 2001—2002 рр. — помічник голови Донецької обласної ради, 2002—2006 рр. — керівник прес-служби Донецької обласної ради, 2005—2006 рр. — помічник-консультант народного депутата України на громадських засадах.[4]

Входила до складу тимчасових слідчих комісій Верховної Ради з розслідування загибелі Георгія Гонгадзе та перевірки фактів корупції, зловживань службовим становищем з боку окремих посадових осіб МВС.[5]

Народний депутат України 5-го скликання з 04.2006 від Партії регіонів, № 125 в списку. На час виборів: керівник прес-служби Донецької обласної ради, б/п.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обрана за списками Партії регіонів.

З грудня 2012-го — депутат Верховної Ради VII скликання від Партії регіонів (№ 47 у списку). Перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації.[6]

Законотворча[ред.ред. код]

Як народний депутат України, має відношення до законодавчих ініціатив в сфері, культури, інформації й соціального фактору. Основні законодавчі ініціативи стосуються базових законів — закону про рекламу, закону про телебачення і радіомовлення, закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.[7]

  • Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо забезпечення доступу до публічної інформації), реєстраційний № 7321, внесений народними депутатами України Оленою Бондаренко, Володимиром Ландіком та Юрієм Стецем (проект презентований як альтернатива Партії регіонів до законопроекту депутата Андрія Шевченка про доступ до публічної інформації, тому частина позицій подана у порівнянні).
  • Автор проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)[8], що скасовує норму, згідно з якою музичні твори українських авторів та виконавців мають становити не менше 50 % загального обсягу мовлення[9].У пояснювалній записці зазначається, що «квоти на поширення музичних творів українських авторів чи виконавців, встановлені в чинній редакції Закону України „Про телебачення і радіомовлення“, не враховують кількості таких творів, що реально існують на сьогоднішній день. Тому дотримання цих квот телерадіоорганізаціями призводить до того, що їх програми практично не відрізняються одна від одної, тобто аудиторія не отримує різноманітної інформації.»[10]
  • 5 червня 2012 р. голосувала за проект Закону України «Про засади державної мовної політики.[11].

Погляди[ред.ред. код]

Виступає за повернення права слухача „обирати ту музику, яка подобається йому, а не політикам“, вважаючи, що це є європейським принципом[12].

Критично висловлюється про стан журналістики: „Журналістика в Україні хвора тими ж пороками, що і політика. Вона так само продажна, так само суб'єктивна, так само непрофесійна… Свобода слова в Україні є. На жаль, вона йде рука об руку зі свободою брехні і повною безвідповідальністю за це брехню“.[13]

При намірі студентів перейменувати Донецький університет іменем Героя України та випускника цього вишу Василя Стуса, стала ініціатором[14][15]антикампанії з найменування закладу іменем комуністичного лідера Володимира Дегтярьова.

Критика[ред.ред. код]

Деякі ініціативи Олени Бондаренко розцінюються критиками як українофобські.[16][17][18]. Зокрема, нардеп від БЮТ Сергій Соболєв у 2011 р., коментучи проект Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», заявив: «Вершиною ідейного падіння Стретовича стало голосування за українофобський законопроект регіоналки Олени Бондаренко, яким український національний музичний продукт було позбавлено державної підтримки».[19]

Український політик і громадський діяч, нардеп від БЮТ Юрій Гнаткевич вважає:

« Олександр Зубчевський представляє іншу частину українства. Він і його колеги по парламенту із фракцій Комуністичної партії й Партії регіонів Левченко, Бондаренко, Симоненко, Колесніченко, Голуб та багато інших, носячи красиві українські прізвища, не лише показово та з мало прихованою злістю ігнорують усе українське: вони борються з усім українським. Вони в дикий спосіб прийняли закон, який уже звів до нуля офіційне використання української мови в багатьох регіонах України, заселених переважно етнічними українцями, та який легітимізував зросійщення українського інформаційного простору й відкрив зелене світло витісненню української мови з освіти..[20]  »

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[21]

Чутки про заборону в'їзду до США[ред.ред. код]

24 січня 2014, під час протестних акцій в Україні проти зовнішньої та внутрішньої політики Партії Регіонів, зі сторінки Мирослави Гонгадзе в соціальній мережі стало відомо про начебто заборону в'їзду до Сполучених Штатів Америки Олені Бондаренко разом з іншим депутатом Верховної Ради України від Партії Регіонів — Володимиром Олійником.[22]

Реакція на збройний розгін Євромайдану[ред.ред. код]

20 лютого 2014 року заявила інтерв'юеру з німецької газети «Der Spiegel», що правоохоронці діяли «недостатньо жорстко» при розстрілі захисників Майдану[23].

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ступеня.[24]
  • У 2007 р. опинилася на 39-му місці в ТОП-100 найвпливовіших жінок України, складеному журналом «Фокус», отримавши звання «відважна».[25]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Олена Анатоліївна Бондаренко
  2. UMH призначив Бондаренко головою спостережної ради. ukranews.com. 22 вересня 2014. 
  3. Олена Анатоліївна Бондаренко
  4. Олена Анатоліївна Бондаренко
  5. Бондаренко Олена Анатоліївна
  6. Олена Анатоліївна Бондаренко
  7. Бондаренко Елена Анатольевна
  8. Сайт ВР України: Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»
  9. Телекритика: «Громадськість виступає проти скасування квот на національний музичний продукт»
  10. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=37596
  11. Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу
  12. Комсомольська правда в Україні: Народный депутат Елена БОНДАРЕНКО: „Мы вернем радиослушателю право выбирать ту музыку, которая нравится ему, а не политикам. Это — по-европейски“
  13. Бондаренко Елена Анатольевна
  14. http://ngo.donetsk.ua/donsociety/4356
  15. http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/499311eba4942/
  16. http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1360
  17. Ігор Мірошниченко: „Регіоналка“ порівняла вм'ятини на своєму авто з пробитими головами понад пів сотні журналістів»
  18. «Майстри культури» хочуть вето
  19. БЮТ повідомив про вигнання з тіньового Кабміну нунсівця Стретовича
  20. Як варто було пані Фаріон обізвати товариша Зубчевського?
  21. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»
  22. http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011089/
  23. Бондаренко: розстріли були недостатньо жорсткими
  24. Олена Анатоліївна Бондаренко
  25. Бондаренко Олена Анатоліївна

Посилання[ред.ред. код]