Яценко Антон Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анто́н Володи́мирович Яце́нко
Яценко.jpg
Народився 13 липня 1977(1977-07-13) (39 років)
м.Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Партія безпартійний
Україна Народний депутат України
6-го скликання
Блок Юлії Тимошенко 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
безпартійний 27 листопада 2014

Анто́н Володи́мирович Яце́нко (нар. 13 липня 1977, Київ) — український політичний діяч, народний депутат України 6-го, 7-го, 8-го скликань.

Освіта[ред.ред. код]

У 1998 році завершив навчання в Київському економічному інституті менеджменту за спеціальністю — менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства, кваліфікацією — менеджер-економіст.

У 2002 році завершив навчання в Київському національному економічному університеті за спеціальністю — правознавство, кваліфікацією — юрист.

Має науковий ступінь доктора економічних наук.[Джерело?] Вільно володіє російською, англійською мовами.[Джерело?]

Кар'єра[ред.ред. код]

1998 — 2001 рр. — помічник-консультант народного депутата України.

20022003 рр. — завідувач інформаційно-аналітичного відділу Управління з суспільно-політичних питань Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України.

2003 — 2004 рр. — помічник Першого віце-прем'єр-міністра України.

2004 — 2005 рр. — проректор Київського економічного інституту менеджменту.

2007 р. — в.о. старшого наукового співробітника наукового відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Депутатська діяльність[ред.ред. код]

З 2007 року по 2012 р. — народний депутат України VI скликання від Блоку Юлії Тимошенко, голова підкомітету з питань регулювання ринку державних закупівель, державного замовлення, конкурсів та діяльності державних підприємств Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

З 2011 по 2014 — член Партії регіонів.

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики».

На Парламентських виборах в Україні 2012 р. балотувався по одномандатному виборчому округу № 200 (Черкаська область) від Партії регіонів. Пройшов у парламент, набравши 29,9% голосів[1]. Голова підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності державних підприємств, операцій, пов'язаних з реалізацією окремих видів майна, діяльності рейтингових агентств Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності.

Яценко в залі ВРУ.

16 січня 2014, під час Євромайдану, голосував за пакет законів, які стали відомі як «Закони про диктатуру».[2]

Займає посаду голови підкомітету з питань законодавства про адміністративні правопорушення Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Також, він - член групи з міжпарламентських зв'язків з Французькою Республікою, член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Норвегія.

Критика[ред.ред. код]

Був неодноразово помічений в порушенні ст. 84 Конституції України щодо особистого голосування у Верховній Раді. [3][4]

Журналістські розслідування[ред.ред. код]

Антона Яценка впродовж значного часу називають «хрещеним батьком тендерної мафії» в Україні. Як з’ясували журналісти «Дзеркала тижня», Яценко через родичів та пов'язаних осіб контролював спілку громадських організацій «Тендерна палата України», яка мала виняткові повноваження з контролю над державними закупівлями[5].

Журналіст Тетяна Чорновіл опублікувала низку розслідувань, присвячених нібито причетності Яценка до корупційних схем[6][7][8][9].

Декілька разів (1 вересня і 12 жовтня 2012 р.) ЗМІ оголошували про причетність Яценка до ДТП, проте він спростовував ці повідомлення[10][11].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сайт ЦВК
  2. Яценко Антон Володимирович — Голосування народного депутата 16.01.2014 — Офіційний портал ВРУ. (Перевірено 14 жовтня 2014)
  3. Депутати в Раді влаштували "парад кнопкодавства". Українська Правда. 2014-05-13. Процитовано 2014-05-14. 
  4. "Піаніст" з "Відродження" голосував одразу за трьох. Українська Правда. 2016-11-03. Процитовано 2016-11-19. 
  5. Партія "Відродження": колишні регіонали на орбіті Коломойського // УП, 23 жовтня 2015
  6. Чорновіл Т. Красная мафия всех сильней? // УП, 12 травня 2010
  7. Чорновіл Т. Реінкарнація тендерної мафії // LB.ua, 11 квітня 2011
  8. Чорновол Т. Київ Яценка. Екскурсія маєтностями хрещеного батька тендерної мафії, кандидата в списки ПР // УП-Блоги, 27 липня 2012
  9. Чорновол Т. Київ Яценка ІІ. Екскурсія маєтностями хрещеного батька тендерної мафії // УП-Блоги, 27 липня 2012
  10. «Регіонал» Антон Яценко знову «засвітився» в ДТП // Gazeta.ua, 12 жовтня 2012
  11. «Регіонал» Яценко став фігурантом ДТП і каже, що його хотіли вбити // УП, 13 жовтня 2012

Джерела[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.