Крук Юрій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Борисович Крук
Kruk.jpg
Народився 2 червня 1941 (74 роки)
м.Херсон
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Партія безпартійний
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
2-го скликання
24 липня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
безпартійний 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
безпартійний (БЮТ) 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
ВО «Батьківщина» 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Крук Юрій Борисович (2 червня 1941 року, м. Херсон) — український політик, народний депутат Верховної Ради України II, III, IV, V, VI, VII скликань. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку, голова підкомітету з питань морського і річкового транспорту. Заслужений працівник транспорту України. Академік Транспортної академії України. Повний кавалер ордена України «За заслуги».

Біографія[ред.ред. код]

Юрій Борисович Крук народився 2 червня 1941 року в місті Херсон в сім’ї робітників.

• з 1956 по 1960 роки навчався в Херсонському судномеханічному технікумі за спеціальністю «судномеханік» .

• з 1960 по 1962 роки — моторист, майстер, судномеханік плавскладу, начальник цеху Одеського рибозаводу.

• з 1962 по 1966 роки служив у Військово-морському флоті СРСР.

• в 1972 році закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту за спеціальністю «інженер-механік».

• з 1972 по 1980 роки — директор Одеського рибозаводу.

• з 1980 по 1988 роки — начальник Іллічівського морського рибного порту.

• з 1988 по 1992 роки — заступник генерального директора Чорноморського виробничого об’єднання рибної промисловості «Антарктика».

• з лютого 1992 року — заступник начальника Головного планово-економічного управління Одеської облдержадміністрації.

• з травня 1992 року — заступник Голови Одеської облдержадміністрації з питань морегосподарського комплексу, транспорту і зв’язку.

• з травня 1993 року по червень 1995 року — заступник міністра транспорту України, директор Департаменту морського і річкового транспорту України.

• в липні 1994 року підприємствами транспортної галузі був висунутий кандидатом та обраний народним депутатом України по округу № 305 (Ізмаїльський виборчий округ Одеська область). У складі Верховної Ради України ІІ скликання (1994—1998 рр.) займав посаду заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку.

• з 1998 по 2002 роки — народний депутат України ІІІ скликання, обраний по округу № 139 (Ізмаїльський виборчий округ Одеська область). У складі Верховної Ради України ІІІ скликання очолював Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв’язку.

• з травня 1998 року по липень 2000 року — член Комісії з питань морської політики при Президентові України. Академік Академії транспорту України.

• з 2002 по 2006 роки — народний депутат України IV скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку.

• з квітня 2006 року — народний депутат України V скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, ЖКГ, транспорту і зв’язку. Склав депутатські повноваження в червні 2007 року.

• з 2007 по 2012 роки — народний депутат України VI скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку, голова підкомітету з питань морського і річкового транспорту України.

• з грудня 2012 по цей час — народний депутат України VII скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку, голова підкомітету з питань морського і річкового транспорту України.

У парламенті України Юрій Борисович Крук постійно працює в профільному транспортному комітеті. За цей час за ініціативи та безпосередньої участі Крука Ю.Б., як досвідченого професіонала, було прийнято більше 40 законів України, в тому числі Кодекс торговельного мореплавства, Закони України «Про транспорт», «Про транзит вантажів», «Про автомобільний транспорт» (нова редакція), «Про автомобільні дороги», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», «Про спеціальну економічну зону Рені»,«Про спеціальну економічну зону Порто-Франко на території Одеського морського торговельного порту» тощо, ратифіковано більше 30 міжнародних конвенцій та договорів України. Також йому належить авторство законопроектів «Про морські порти України», «Про судноплавство на внутрішніх водних шляхах» тощо.

Юрій Борисович постійно займається актуальними проблемами транспортної галузі. Зокрема, за його активної участі Україну було прийнято до Міжнародної морської організації (ІМО) та затверджено активним членом цієї організації, було знято ембарго на перевезення вантажів по Дунаю, звільнено морські порти та залізницю від сплати ПДВ на перевезення транзитних вантажів, запроваджено програму будівництва флоту для Українського Дунайського пароплавства. За його безпосереднього сприяння було розпочато процес розробки проекту будівництва глибоководного судноплавного ходу «Дунай-Чорне море», а в подальшому, його спорудження та розвитку.

Нагороди[ред.ред. код]

Ордени[ред.ред. код]

• Орден «За заслуги» всіх ступенів (ІІІ — 1998, ІІ — 2002, І — 2012) та «Зірка ордена».

• Орден Богдана Хмельницького.

• Кавалер Міжнародного ордена Миколи Чудотворця «За примноження добра на землі».

• Орден Перемоги.

• Заслужений працівник транспорту України (08.1999)

Медалі[ред.ред. код]

• «За доблесну працю».

• «Ветеран праці».

• «20 років Перемоги над фашистською Німеччиною».

• «Захисник Вітчизни».

• «Ветеран бойових дій».

• «За трудову доблесть в СРСР».

• «20 років Державній прикордонній службі України» тощо.

Ордени Української православної церкви – за заслуги перед церквою[ред.ред. код]

• Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира ІІ, ІІІ ступеня

• Орден святого князя Київського Ярослава Мудрого

• Орден преподобного Нестора Літописця ІІ, ІІІ ступеня

• Орден преподобного Агапіта Печерського ІІІ ступеня

• Орден великомученика Георгія Переможця

• Орден «Різдво Христове» тощо.

Інші нагороди[ред.ред. код]

• Почесна грамота Верховної Ради України.

• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (02.2004).

• Грамота Президіуму Верховної Ради УРСР.

• Почесний громадянин міста Ізмаїл (2000).

• Почесний громадянин міста Рені (2005).

Всього 59 орденів і медалей, почесних відзнак.

Сім’я[ред.ред. код]

• Борис Миронович (1888 — 1961 ) — батько. • Раїса Кирилівна (1908 — 1971 ) — мати. • Валентина Тимофіївна (1947) — дружина.  • Вячеслав Юрійович (1962) — син. • Вячеслав Юрійович (1968) — син. • Борис Юрійович (1972) — син. • Юрій Юрійович (1978) — син. 

Має 14 внуків. 

Майстер спорту СРСР. 

Кримінальне переслідування Бориса Юрійовича Крука[ред.ред. код]

23 червня 2016 року правоохоронці затримали сина колишнього депутата Верховної Ради України Юрія Крука Бориса в рамках кримінального провадження за підозрою екс-генерального прокурора України Віктора Пшонки у відмиванні державних коштів[1]. 24 червня 2016 року Печерський районний суд Києва заарештував підозрюваного в пособництві при відмиванні коштів колишнім генеральним прокурором Віктором Пшонкою Бориса Крука на 60 днів[2]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]