Гіршфельд Анатолій Мусійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Мусійович Гіршфельд
НДУ 8 Гіршфельд Анатолій Мусійович.jpg
Народився 7 серпня 1957(1957-08-07) (65 років)
м. Дніпропетровськ
Громадянство Україна Україна
Національність єврей
Діяльність політик
Alma mater Харківський національний університет радіоелектроніки
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України
Партія Партія регіонів і Воля народу[3]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
12 грудня 2012

Картка на сайті Верховної Ради України

Гіршфельд Анатолій Мусійович — український політик, народний депутат України.

Освіта[ред. | ред. код]

1980 р. — закінчив Харківський інститут радіоелектроніки

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

1980 р. — інженер у Харківському центральному конструкторсько-технологічному бюро

1985 р. — старший науковий співробітник лабораторії агрофізики, старший інженер лабораторії біофізики в Українському науково-дослідному інституті овочівництва і баштанництва

1988 р. — старший інженер групи агрофізики ґрунтів Кримського науково-виробничого об'єднання

1990 р. — керівник виробничого кооперативу «Ельф»

1992 р. — директор виробництва виробничо-комерційного підприємства «Акцептор ЛТД»

1995 р. — обраний генеральним директором, потім — президентом АТ «УПЕК»

2002 р. — народний депутат і почесний президент АТ «УПЕК», член Народної партії

2006 р. — президент індустріальної групи «Українська промислова енергетична компанія»

З жовтня 2008 р. — голова ради Об'єднання організацій роботодавців Харківської області та голова правління Харківської обласної організації роботодавців «Граніт»

З листопада 2010 р. — заступник голови Ради Федерації роботодавців України

З 2010 р. член робочої групи «Технологічна модернізація економіки і розвиток інфраструктури» Харківського регіонального Комітету з економічних реформ Харківської облдержадміністрації

З лютого 2011 р. ввійшов до складу робочої групи з підготовки проекту Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 р.

У червні 2011 р. — обраний членом-кореспондентом Інженерної академії України

На парламентських виборах 2012 р. висунутий кандидатом у депутати Верховної Ради України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 179. За результатами голосування отримав перемогу набравши 45,16 % голосів виборців.[4]

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій.[5]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (2 вересня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток підприємництва та ринкової інфраструктури в Україні, значні досягнення у професійній діяльності та з нагоди Дня підприємця[6]
  • Орден «За заслуги» III ст. (21 січня 2005) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]