Клімов Леонід Михайлович

Леонід Михайлович Клімов
	світлина 2009 р.
Народився	31 березня 1953 (69 років); Макіївка, Сталінська область, Українська РСР
Країна	Україна
Діяльність	політик
Відомий завдяки	олігарх, народний депутат
Alma mater	Одеський національний економічний університет
Посада	народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України і народний депутат України
Партія	Партія регіонів і Відродження
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клімов.

Леонід Михайлович Клімов (нар. 31.03.1953) — колишній нардеп України, член групи «Економічний розвиток» (з лютого 2014), голова підкомітету з питань грошово-кредитної політики, валютного регулювання та взаємодії з Національним банком України Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з грудня 2012); член Політради Партії регіонів, голова Одеської обласної організації Партії регіонів (з березня 2005).

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта, ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 31 березня 1953 (Макіївка, Донецька область).

Одеський інститут народного господарства (1979), економіст, «Товарознавство та організація торгівлі продовольчими товарами».

1970—1971 — пожежник протипожежної частини, Макіївка
1971—1973 — служба в армії
1973—1976 — водій Одеського відділення Радіотелеграфного агентства України при РМ УРСР (РАТАУ), водій Одеського заводу будівельно-обробних машин, водій облтубдиспансеру.
1974—1979 — студент Одеського інституту народного господарства.
1976 — завідувач магазину № 11 Одеської обласної контори Українського республіканського об'єднання «Спорттовари».
1976—1979 — завідувач організаційно-інструкторського відділу Центрального РК ЛКСМУ Одеси.
1979—1980 — інструктор оргвідділу виконкому Одеської міськради.

Робота[ред. | ред. код]

1980—1982 — в.о. заступника начальника ВРП, начальник торговельно-виробничого сектору Одеської залізниці.
1982—1989 — заступник директора, директор Приморського продторгу Одеського управління торгівлі.
1989 — заступник начальника управління торгівлі Одеського облвиконкому.
1989—1990 — начальник служби, генеральний директор дорожнього об'єднання, начальник відділу робітничого постачання Одеської залізниці.
1990—1991 — директор МП «Прогрес», Одеса.
1991—1995 — президент СП "Торговий дім «Примор'я ЛТД», Одеса.
1995—2001 — президент ЗАТ "Фінансова група «Примор'я», Одеса.
2001—2002 — президент ЗАТ "Футбольний клуб «Чорноморець».

Імексбанк[ред. | ред. код]

Клімов — колишній власник Імексбанку. У січні 2021 року Одеський апеляційний суд ухвалив стягнути з Клімова 309 млн грн на користь НБУ для погашення заборгованості банку за наданим раніше стабілізаційним кредитом^[5].

Політика[ред. | ред. код]

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012, виборчій округ № 137, Одеська область, від Партії регіонів. «За» 48,46 %, 6 суперників. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (грудень 2012 — лютий 2014).
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Партії регіонів, № 38 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007).
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 39 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Член Комітету з питань фінансів i банківської діяльності (з липня 2006).
Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, в.о. № 143, Одеська область, «За єдину Україну». «За» 30.35 %, 10 суперників. На час виборів: президент Одеського банківського союзу, член ПР. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), уповноважений представник фракції «Регіони України» (червень 2002 — вересень 2005), уповноважений представник фракції партії «Регіони України» (з вересня 2005). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з червня 2002).

Радник Президента України Віктора Януковича (поза штатом) (до лютого 2014)^[6]^[7].

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден «За заслуги» I ст. (27 червня 2013)^[8]
Орден «За заслуги» II ст. (1 грудня 2011) — від Федерації футболу України^[9]
Орден «За заслуги» III ст. (14 квітня 2003)^[10]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Тетяна Юріївна (1962) — домогосподарка. Діти:

Дарія (1983), Олексій (1994), Анастасія (1997).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=5423
↑ НБУ виграв суд проти екс-власника Імексбанку на 300 млн гривень. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
↑ Указ Президента України від 24 червня 2010 року № 720/2010 «Про призначення Л. Клімова Радником Президента України»
↑ Указ Президента України від 24 лютого 2014 року № 123/2014 «Про увільнення Л. Клімова від виконання обов'язків Радника Президента України»
↑ Указ Президента України № 355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 30 червня 2013.
↑ Указ Президента України № 1096/2011 від 1 грудня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 30 червня 2013.
↑ Указ Президента України № 328/2003 від 14 квітня 2003 року «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 30 червня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

сайт ВРУ
Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.]

Біографії Україна Одещина Політологія

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=5423_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=5423]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=5423

[5] НБУ виграв суд проти екс-власника Імексбанку на 300 млн гривень. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.

[6] Указ Президента України від 24 червня 2010 року № 720/2010 «Про призначення Л. Клімова Радником Президента України»

[7] Указ Президента України від 24 лютого 2014 року № 123/2014 «Про увільнення Л. Клімова від виконання обов'язків Радника Президента України»

[8] Указ Президента України № 355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 30 червня 2013.

[9] Указ Президента України № 1096/2011 від 1 грудня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 30 червня 2013.

[10] Указ Президента України № 328/2003 від 14 квітня 2003 року «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 30 червня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]