Матвієнков Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матвієнков Сергій Анатолійович
Photo SAM.jpg
Народився 16 листопада 1957(1957-11-16) (59 років)
Маріуполь
Громадянство/підданство СРСР і Україна
Діяльність політик
Alma mater Маріупольський металургійний інститут
Партія Партія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Матвієнков Сергій Анатолійович (16 листопада 1957(19571116)) — український політик. Депутат ВР України, член фракції Партії регіонів (з грудня 2012), секретар Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики (з грудня 2012).

Народився 16 листопада 1957 (місто Маріуполь, Донецька область); росіянин; батько Анатолій Якович (1936—1991) — металург, начальник дільниці Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча; мати Надія Йосипівна (1937) — машиніст крана Маріупольського метал. комбінату ім. Ілліча, пенс.; дружина Ірина Павлівна (1958) — музичний працівник дитячого комбінату № 84 міста Маріуполя; син Олексій (1978); дочка Надія (1983).

Освіта: Маріупольський металургійний інститут, механіко-металургійний факультет (1975—1980), інженер-механік.

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012, виборчій округ № 57, Донецька область, від Партії регіонів. «За» 60,50 %, 7 суперників. На час виборів: перший заступник генерального директора — головний інженер ПАТ «ММК імені Ілліча», безпартійний.

Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від СПУ, № 13 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від СПУ, № 25 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції СПУ (з квітня 2006), заступник голови (з липня 2006). Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 55, Донецька область, висунутий Блоком «За єдину Україну!». «За» 68.02 %, 6 суперників. На час виборів: нар. деп. України, безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — жовтень 2002), позафракційний (1 — 15 жовтня 2002), член групи «Європейський вибір» (жовтень 2002 — листопад 2003), член фракції «Регіони України» (листопад 2003 — вересень 2005), уповноважений представник фракції Партії «Регіони України» (вересень 2005), позафракційний (вересень — грудень 2005), член фракції СПУ (з грудня 2005), голова підкомітету з питань гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості Комітету з питань промислової політики та підприємництва (з червня 2002).

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчій округ № 55, Донецька область. На час виборів: заступник генерального директора Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Член фракції НДП (травень 1998 лютий 1999), член групи «Відродження регіонів» (лютий 1999 — березень 2001), член групи «Регіони України» (березень — листопад 2001), член фракції «Регіони України» (з листопада 2001). Голова підкомітету з питань гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості Комітету з питань промислової політики (з липня 1998).

  • 11.1980-03.1982 — майстер цеху № 1 Феодосійського механічного заводу.
  • 03.1982-1984 — начальник зміни, начальник дільниці ремонтно-механічного цеху № 2 металургійного комбінат ім. Ілліча.
  • 1984—1988 — інструктор парткому комбінату, інструктор райкому, 1988—1990 — заступник секретаря парткому Іллічівського райкому КПУ міста Маріуполя.
  • 08.1990-10.1992 — начальник бюра, заступник начальника відділу управління головного механіка, 10.1992-04.1998 — заступник генерального директора з побуту і загальних питань Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
  • Потім — перший заступник генерального директора — головний інженер ПАТ «ММК ім. Ілліча».
  • 1994—1998 — депутат Маріупольської міськради.

Довірена особа кандидата на пост Президента України В.Януковича в ТВО № 55 (2004—2005).

Орден «За заслуги» III ступеня (серпня 2001). Почесна грамота Верховної Ради України.

Посилання[ред.ред. код]