Матвієнков Сергій Анатолійович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Матвієнков Сергій Анатолійович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
16 листопада 1957 (60 років) Жданов, Сталінська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Громадянство (підданство) |
 СРСР Україна | ||
| Діяльність | політик | ||
| Alma mater | Маріупольський металургійний інститут | ||
| Посада | Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України[4] і Народний депутат України | ||
| Партія | Партія регіонів і Опозиційний блок[5] | ||
| Нагороди |
| ||
| |||
Матвієнков Сергій Анатолійович (16 листопада 1957) — український політик. Депутат ВР України, колишній член Партії регіонів (з грудня 2012), згодом — Опозиційного блоку. Один з тих, хто голосував за Диктаторські закони 16 січня 2014 року.
Секретар Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики (з грудня 2012).
Зміст
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 16 листопада 1957 (Жданов Сталінської області); росіянин.
Освіта[ред. | ред. код]
Ждановський металургійний інститут, механіко-металургійний факультет (1975—1980), інженер-механік.
Політика[ред. | ред. код]
- Народний депутат України VII-го скликання з грудня 2012, ВО № 57, Донецька область від Партії регіонів. На час виборів: перший заступник генерального директора — головний інженер ПАТ «ММК імені Ілліча», безпартійний.
- Вересень 2007 — кандидат в нардепи від СПУ, № 13 в списку. На час виборів: нардеп, безпартійний.
- Народний депутат України V-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від СПУ, № 25 в списку, член фракції СПУ (з квітня 2006), заступник голови (з липня 2006). Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006).
- Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, ВО № 55, Донецька область, висунутий Блоком «За єдину Україну!». Член фракції «Єдина Україна» (травень — жовтень 2002), позафракційний (1 — 15 жовтня 2002), член групи «Європейський вибір» (жовтень 2002 — листопад 2003), член фракції «Регіони України» (листопад 2003 — вересень 2005), представник фракції «Регіони України» (вересень 2005), позафракційний (вересень — грудень 2005), член фракції СПУ (з грудня 2005), голова підкомітету з питань гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості Комітету з питань промислової політики та підприємництва (з червня 2002).
- Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, ВО № 55, Донецька область. На час виборів: заступник генерального директора Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Член фракції НДП (травень 1998 лютий 1999), член групи «Відродження регіонів» (лютий 1999 — березень 2001), член групи «Регіони України» (березень — листопад 2001), член фракції «Регіони України» (з листопада 2001). Голова підкомітету з питань гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості Комітету з питань промислової політики (з липня 1998).
Робота[ред. | ред. код]
- 11.1980-03.1982 — майстер цеху № 1 Феодосійського механічного заводу.
- 03.1982-1984 — начальник зміни, начальник дільниці ремонтно-механічного цеху № 2 металургійного комбінат ім. Ілліча.
- 1984—1988 — інструктор парткому комбінату, інструктор райкому, 1988—1990 — заступник секретаря парткому Іллічівського райкому КПУ міста Маріуполя.
- 08.1990-10.1992 — начальник бюра, заступник начальника відділу управління головного механіка, 10.1992-04.1998 — заступник генерального директора з побуту і загальних питань Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
- Потім — перший заступник генерального директора — головний інженер ПАТ «ММК ім. Ілліча».
- 1994—1998 — депутат Маріупольської міськради.
Довірена особа кандидата на пост Президента Януковича в ТВО № 55 (2004—2005).
18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського сувернітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[6]
Статки[ред. | ред. код]
- У березні 2018 року придбав у ФК «Іллічівець» нежитлове приміщення у Маріуполі за 2 млн грн.[7]
- 2017 — серед нерухомого майна вказано автомобіль Audi Q7 і ВАЗ 21093.[8]
- Співвласник компанії ТОВ SIA «L.I.S.Group». На рахунках задекларував 392 тис. $ і 1,1 млн грн, готівкою зберігає 285 тис. $, 80 тис. євро та 1,75 млн грн.[8]
Сім'я[ред. | ред. код]
- батько Анатолій Якович (1936—1991) — металург, начальник дільниці Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча;
- мати Надія Йосипівна (1937) — машиніст крана Маріупольського метал. комбінату ім. Ілліча, пенсіонерка;
- дружина Ірина Павлівна (1958) — музичний працівник дитячого комбінату № 84 міста Маріуполя;
- син Олексій (1978);
- донька Надія (1983).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ступеня (серпня 2001).
- Почесна грамота Верховної Ради України.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть покращити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=2356
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2018-01-21.
- ↑ Перегляд декларації | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (en). Процитовано 2018-04-11.
- ↑ а б Народний депутат Матвієнков придбав нерухомість за понад 2 мільйони гривень – #Точно. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-04-11.
Категорії:
- Народились 16 листопада
- Народились 1957
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені почесною грамотою ВРУ
- Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня
- Народні депутати України 8-го скликання
- Члени Партії регіонів
- Народні депутати України 3-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Уродженці Маріуполя
