Матвієнков Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матвієнков Сергій Анатолійович
Photo SAM.jpg
Народився 16 листопада 1957(1957-11-16) (59 років)
Маріуполь
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Маріупольський металургійний інститут
Партія Партія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України

Медіафайли у Вікісховищі?

Матвієнков Сергій Анатолійович (16 листопада 1957(19571116)) — український політик. Депутат ВР України, член фракції Партії регіонів (з грудня 2012), секретар Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики (з грудня 2012).

Народився 16 листопада 1957 (місто Маріуполь, Донецька область); росіянин; батько Анатолій Якович (1936—1991) — металург, начальник дільниці Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча; мати Надія Йосипівна (1937) — машиніст крана Маріупольського метал. комбінату ім. Ілліча, пенс.; дружина Ірина Павлівна (1958) — музичний працівник дитячого комбінату № 84 міста Маріуполя; син Олексій (1978); дочка Надія (1983).

Освіта: Маріупольський металургійний інститут, механіко-металургійний факультет (1975—1980), інженер-механік.

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012, виборчій округ № 57, Донецька область, від Партії регіонів. «За» 60,50 %, 7 суперників. На час виборів: перший заступник генерального директора — головний інженер ПАТ «ММК імені Ілліча», безпартійний.

Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від СПУ, № 13 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від СПУ, № 25 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції СПУ (з квітня 2006), заступник голови (з липня 2006). Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 55, Донецька область, висунутий Блоком «За єдину Україну!». «За» 68.02 %, 6 суперників. На час виборів: нар. деп. України, безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — жовтень 2002), позафракційний (1 — 15 жовтня 2002), член групи «Європейський вибір» (жовтень 2002 — листопад 2003), член фракції «Регіони України» (листопад 2003 — вересень 2005), уповноважений представник фракції Партії «Регіони України» (вересень 2005), позафракційний (вересень — грудень 2005), член фракції СПУ (з грудня 2005), голова підкомітету з питань гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості Комітету з питань промислової політики та підприємництва (з червня 2002).

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчій округ № 55, Донецька область. На час виборів: заступник генерального директора Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Член фракції НДП (травень 1998 лютий 1999), член групи «Відродження регіонів» (лютий 1999 — березень 2001), член групи «Регіони України» (березень — листопад 2001), член фракції «Регіони України» (з листопада 2001). Голова підкомітету з питань гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості Комітету з питань промислової політики (з липня 1998).

  • 11.1980-03.1982 — майстер цеху № 1 Феодосійського механічного заводу.
  • 03.1982-1984 — начальник зміни, начальник дільниці ремонтно-механічного цеху № 2 металургійного комбінат ім. Ілліча.
  • 1984—1988 — інструктор парткому комбінату, інструктор райкому, 1988—1990 — заступник секретаря парткому Іллічівського райкому КПУ міста Маріуполя.
  • 08.1990-10.1992 — начальник бюра, заступник начальника відділу управління головного механіка, 10.1992-04.1998 — заступник генерального директора з побуту і загальних питань Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
  • Потім — перший заступник генерального директора — головний інженер ПАТ «ММК ім. Ілліча».
  • 1994—1998 — депутат Маріупольської міськради.

Довірена особа кандидата на пост Президента України В.Януковича в ТВО № 55 (2004—2005).

Орден «За заслуги» III ступеня (серпня 2001). Почесна грамота Верховної Ради України.

Посилання[ред.ред. код]