Молоток Ігор Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Федорович Молоток
Молоток Ігор Федорович VADIM CHUPRINA.jpg
Народився 4 червня 1967(1967-06-04) (52 роки)
м. Шостка Сумської області
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Народний депутат України 8-го скликання
Alma mater Сумський державний університет
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Член депутатської групи «Воля народу»
Сторінка в Інтернеті molotok.sumy.ua

І́гор Фе́дорович Молото́к (*нар. 4 червня 1967 р., м.Шостка Сумської області;) — народний депутат України.

Освіта[ред. | ред. код]

1995 р. — закінчив Сумський державний університет, спеціальність — промислова електроніка

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

1985 — 1989 рр. — електромонтер Шосткинського заводу «Зірка»

1989 — 1993 рр. — електрик в управлінні будівельного тресту «Шостхімстрой»

1993 — 1997 рр. — заступник директора ТОВ «Вибір» м. Шостка

1995 — 2005 рр. — заступник директора ТОВ «ВІСТ» м. Шостка

2000 — 2003 рр. — заступник директора, директор ТОВ «НЕКС ЛТД», м. Шостка

2003 — 2012 рр. — генеральний директор ТОВ «Вант» ЛТД

2006 — 2012 рр. — голова наглядової ради Шосткинської ТЕЦ

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

  • На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 160. За результатами голосування отримав перемогу набравши 31,50 % голосів виборців[2].

2012 — 2014 рр. — народний депутат України, VII скликання

2014 р. На позачергових виборах до Верховної Ради вдруге обраний народним депутатом України VIII скликання по виборчому округу № 160 (Сумська область).

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[3].

12 квітня 2019 разом з став одним з ініціаторів проекту закону про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо фінансування забезпечення окремих програм та закладів охорони здоров'я, який пропонує, щоб зміни програми «гроші за пацієнтом» не зачипали медзаклади Державного управління справами та Національної академії медичних наук — щоб вони і надалі фінансувалася за окремою статтею видатків бюджету й надавали медичні послуги лише для певній категорії громадян.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]