Шпенов Дмитро Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпенов Дмитро Юрійович
Шпенов Дмитро Юрійович Вадим Чуприна © (cropped).jpg
Дмитро Шпенов
Народився 20 грудня 1978(1978-12-20) (43 роки)
Харків
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Галузь політик
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України і Народний депутат України
Партія Партія регіонів і Опозиційний блок[3]
Нагороди
Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Шпе́нов Дмитро́ Ю́рійович — український політик, народний депутат України VI та VII скликань. Ексчлен фракції Партії регіонів. Заступник голови Комітету ВРУ з питань верховенства права та правосуддя (з 25 грудня 2012 р.). Заслужений юрист України (з 7 жовтня 2010 р.).

Життєпис[ред. | ред. код]

Участь у виборних органах[ред. | ред. код]

Діяльність у Верховній Раді[ред. | ред. код]

У VII скликанні був обраний Заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя[5].

У VI скликанні працював у Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя, очолював підкомітет з питань судоустрою та статусу суддів[6].

З самого початку роботи у комітеті активно працював над питаннями удосконалення статусу суддів та судоустрою, зокрема, над розробкою та доопрацюванням Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010, законопроєктами, що регулюють питання діяльності третейських судів та оскарження та виконання третейських рішень.

Був автором Закону України «Про всеукраїнський референдум»[7], спрямованого на забезпечення реалізації народовладдя відповідно до Конституції України та виконання рішень, прийнятих на референдумі.

Є співавтором та брав участь у доопрацюванні законопроєктів, пов'язаних не тільки з судовою системою України — це і економічні, податкові питання, що хвилюють підприємців, і перерозподіл коштів екологічних фондів на користь місцевих бюджетів, і соціальні питання — законопроєкти, спрямовані на встановлення спеціального статусу міст, державне відзначення професії гірника тощо.

Був представником народних депутатів України у Конституційному Суді у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року N 2222-IV — справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України.

У березні 2013 року видавництво «Українська правда» повідомила про контракт одного з депутатів, а саме Дмитра Шпенова, укладений з американськими лобістськими компаніями Arnall Golden Gregory LLP та Tauzin Consultants LLC[8].

16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони[9].

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського сувернітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей[10].

У грудні 2018 року депутат від “Опозиційного блоку” Дмитро Шпенов та його благодійний фонд “Добра справа” роздавали продуктові набори пенсіонерам[11][12].

17 вересня 2019 року Шпенов взяв на поруки політиків Олександра Вілкула та Дмитра Колеснікова. Їх було заарештовано 6 вересня, звинувативши в незаконній діяльності на посадах голови Дніпропетровської ОДА та глави Агентства держмайна України відповідно[13].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • 7.10.2010 — Заслужений юрист України[14]

Освіта[ред. | ред. код]

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • З 1995 працював мотористом у приватній фірмі «СоюзІнтерАвто» (м. Харків).
  • З 2000 року — працював юрисконсультом в АКІБ «Укрсиббанк» (м. Харків).
  • У 2001 році — працював юрисконсультом в ТОВ «ДОПР» (м. Харків).
  • З 2004 року здійснював приватну підприємницьку діяльність.
  • З 2007 року — Генеральний директор ТОВ «Інститут стратегічних досліджень» (м. Київ).
  • Є Почесним Президентом Юридичної асоціації «Регіональна правова група», яка об'єднує юридичні фірми у Дніпропетровській, Харківській областях, м. Києві.

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, виховує трьох доньок та сина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=11096
  4. Результати голосування в одномандатному виборчому окрузі № 37. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 9 листопада 2012. 
  5. Склад і структура Комітету з питань верховенства права та правосуддя
  6. Сторінка народного депутата України Дмитра Шпенова на офіційному сайті Верховної Ради України
  7. Картка Проекту Закону України про всеукраїнський референдум
  8. Партія регіонів: закордонні лобісти про покращення та папєрєдніков. Українська правда (укр.). Процитовано 20 жовтня 2021. 
  9. КОМІТЕТ ВИБОРЦІВ УКРАЇНИ. 
  10. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  11. Нардепи роздають пенсіонерам продуктові набори, а дітям – подарунки. www.chesno.org (укр.). Процитовано 20 жовтня 2021. 
  12. ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  13. Вілкула та Колеснікова відпустили на поруки. РБК-Украина (рос.). Процитовано 17 вересня 2019. 
  14. Указ Президента України № 936/2010 від 7 жовтня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста». Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 28 вересня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]