Аркаллаєв Нуруліслам Гаджиєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аркаллаєв Нуруліслам Гаджиєвич
Народився 19 січня 1961(1961-01-19) (63 роки)
Кумух, Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність політик
Alma mater ДонНУ
Членство Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія Партія регіонів

Аркалла́єв Нурулісла́м Гаджі́йович (Гаджиєвич) (19 січня 1961, с. Кумух, Лакський район, Дагестан, РРФСР, СРСР) — український політик, народний депутат України трьох скликань, член Партії регіонів, до квітня 2017 президент Федерації дзюдо України.[4]

Був одним з депутатів, що голосували за «Диктаторські закони» у січні 2014 року[5].

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина: Умамат Алілівна (1972)[6];
  • брат: Роман Гаджиєвич (1965);
  • сини Арслан (1991), Мурат (1993), Рамзан (2001)[6].

Освіта[ред. | ред. код]

З 1979 року по 1981 рік навчався у Донецькому технікумі фізкультури і спорту профтехосвіти СРСР за спеціальністю «Фізична культура», по закінченні якого присвоєно кваліфікацію «викладач фізичної культури». У 1985 році закінчив факультет громадських професій Донецького державного університету. Присвоєна громадська професія «громадський тренер з боротьби самбо, дзюдо». У 1988 році здобув кваліфікацію економіста за спеціальністю «Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності» в Донецькому державному університеті[6].

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

3 жовтня 1999 року по березень 2001 року займав посаду заступника директора з зовнішньо-економічної діяльності спільного підприємства «Укр-Рос Інвест», яку залишив за особистим бажанням. З серпня 2004 року займав посаду заступника директора по зовнішньо-економічним зв'язкам ТОВ «Аквілон». У лютому 2005 року звільнився за власним бажанням. З квітня 2005 року по лютий 2006 року займав посаду голови спостережної ради ТОВ «Аквілон», яку теж залишив за особистим бажанням[6].

Підприємницька діяльність[ред. | ред. код]

Був співзасновником ТОВ «Екоойл» (разом з братом Романом та Сергієм Тронєм). В роки правління Януковича компанія мала мільярдні контракти на поставки дизельного палива Міністерству оборони та Укрзалізниці[7]. Ця діяльність була предметом журналістських та офіційних розслідувань, зокрема, пов'язаних з невиконанням зобов'язань та завищенням цін[8][9]. В серпні 2014 Укрзалізниця змогла розірвати контракти з Екоойл, підписані в кінці січня 2014 року[10].

Аркаллаєв був (разом з С.Тронєм) власником збанкротілого 2014 року CityCommerce Bank.

У 2018 році Тронь та Аркаллаєв увійшли до наглядової ради СП «УкрТВЗ», спільного підприємства з виробництва ядерного палива для українських АЕС, що супроводжувалося конфліктом з НАЕК «Енергоатом», ініційованою дерпідпідприємством процедурою банкрутства «УкрТВЗ» та журналістськими розслідуваннями щодо російських інтересів у цій справі[11][12].

Громадська і політична діяльність[ред. | ред. код]

3 початку 2003 року обраний президентом федерації дзюдо Донецької області.

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від Партії регіонів, № 72 в списку. На час виборів: голова спостережної ради ТОВ «Аквілон», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 05.2006). Член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму (з 07.2006)[6].

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від Партії регіонів, № 71 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з 12.2007). Член фракції Партії регіонів (з 11.2007)[6].

Народний депутат України 7-го скликання з 12.2012 від Партії регіонів, № 52 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 12.2012). Член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з 12.2012)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. ↑ Керівництво ФДУ. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 червня 2013.
  5. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 14 травня 2021.
  6. ↑ а б в г д е ж Довідка: Аркаллаєв Нуруліслам Гаджийович. dovidka.com.ua. Процитовано 1 червня 2023.
  7. ↑ Залізниця віддала донецьким 2,6 мільярда за дизпаливо. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 14 травня 2021.
  8. ↑ Микола ГОЛОМША: «Ми змушені були починати розслідування з чистого аркуша» | Видавництво Юрінком-Інтер. web.archive.org. 1 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 14 травня 2021.
  9. ↑ Прес-служба військової прокуратури Центрального регіону (22.09.2014). За втручання військової прокуратури Центрального регіону України до бюджету перераховано 2,4 млн грн (укр.) . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14.05.2021.
  10. ↑ «Укрзалізниця» заощадила майже 2,2 млрд грн завдяки перегляду договорів з контрагентами. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  11. ↑ Олег, Зінченко (16.06.2020). Сергій Тронь з партнерами вирішив влаштувати ядерний переділ в Україні. rbc.ua (укр) . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 14.05.2021.
  12. ↑ Скороход, Ольга (08.10.2018). Будівництво заводу з виробництва ядерного палива в Україні: чи варто боятися російського засилля?. "Цензор.НЕТ" (укр) . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14.05.2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аркаллаєв_Нуруліслам_Гаджиєвич&oldid=41748940