Аркаллаєв Нуруліслам Гаджиєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аркалла́єв Нурулісла́м Гаджійович
Народився 19 січня 1961(1961-01-19) (60 років)
с. Кумух, Лакський район, Дагестан, РРФСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater ДонНУ
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Партія Партія регіонів

Аркалла́єв Нурулісла́м Гаджі́йович (Гаджиєвич) (19 січня 1961, с. Кумух, Лакський район, Дагестан, РРФСР, СРСР) — український політик, народний депутат України трьох скликань, член Партії регіонів, до квітня 2017 президент Федерації дзюдо України.[4]

Був одним з депутатів, що голосували за «Диктаторські закони» у січні 2014 року[5].

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина: Умамат Алілівна (1972);
  • брат: Роман Гаджиєвич (1965);
  • сини Арслан (1991), Мурат (1993), Рамзан (2001).

Освіта[ред. | ред. код]

З 1979 року по 1981 рік навчався у Донецькому технікумі фізкультури і спорту профтехосвіти СРСР за спеціальністю «Фізична культура», по закінченні якого присвоєно кваліфікацію «викладач фізичної культури». У 1985 році закінчив факультет громадських професій Донецького державного університету. Присвоєна громадська професія «громадський тренер з боротьби самбо, дзюдо». У 1988 році здобув кваліфікацію економіста за спеціальністю «Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності» в Донецькому державному університеті.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

3 жовтня 1999 року по березень 2001 року займав посаду заступника директора з зовнішньо-економічної діяльності спільного підприємства «Укр-Рос Інвест», яку залишив за особистим бажанням. З серпня 2004 року займав посаду заступника директора по зовнішньо-економічним зв'язкам ТОВ «Аквілон». У лютому 2005 року звільнився за власним бажанням. З квітня 2005 року по лютий 2006 року займав посаду голови спостережної ради ТОВ «Аквілон», яку теж залишив за особистим бажанням.

Підприємницька діяльність[ред. | ред. код]

Був співзасновником ТОВ "Екоойл" (разом з братом Романом та Сергієм Тронєм). В роки правління Януковича компанія мала мільярдні контракти на поставки дизельного палива Міністерству оборони та Укрзалізниці[6]. Ця діяльність була предметом журналістських та офіційних розслідувань, зокрема, пов'язаних з невиконанням зобов'язань та завищенням цін[7][8]. В серпні 2014 Укрзалізниця змогла розірвати контракти з Екоойл, підписані в кінці січня 2014 року[9].

Аркаллаєв був (разом з С.Тронєм) власником збанкротілого 2014 року CityCommerce Bank.

У 2018 році Тронь та Аркаллаєв увійшли до наглядової ради СП "УкрТВЗ", спільного підприємства з виробництва ядерного палива для українських АЕС, що супроводжувалося конфліктом з НАЕК «Енергоатом», ініційованою дерпідпідприємством процедурою банкрутства "УкрТВЗ" та журналістськими розслідуваннями щодо російських інтересів у цій справі[10][11].

Громадська і політична діяльність[ред. | ред. код]

3 початку 2003 року обраний президентом федерації дзюдо Донецької області.

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від Партії регіонів, № 72 в списку. На час виборів: голова спостережної ради ТОВ «Аквілон», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 05.2006). Член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму (з 07.2006).

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від Партії регіонів, № 71 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з 12.2007). Член фракції Партії регіонів (з 11.2007).

Народний депутат України 7-го скликання з 12.2012 від Партії регіонів, № 52 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 12.2012). Член Комітету з з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з 12.2012).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. Керівництво ФДУ
  5. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2021-05-14. 
  6. Залізниця віддала донецьким 2,6 мільярда за дизпаливо. НАШІ ГРОШІ (uk). Процитовано 2021-05-14. 
  7. Микола ГОЛОМША: «Ми змушені були починати розслідування з чистого аркуша» | Видавництво Юрінком-Інтер. web.archive.org. 2020-10-01. Процитовано 2021-05-14. 
  8. Прес-служба військової прокуратури Центрального регіону (22.09.2014). За втручання військової прокуратури Центрального регіону України до бюджету перераховано 2,4 млн грн (укр.). Процитовано 14.05.2021. 
  9. «Укрзалізниця» заощадила майже 2,2 млрд грн завдяки перегляду договорів з контрагентами. www.unian.ua (uk). Процитовано 2021-05-14. 
  10. Олег, Зінченко (16.06.2020). Сергій Тронь з партнерами вирішив влаштувати ядерний переділ в Україні. rbc.ua (укр). Процитовано 14.05.2021. 
  11. Скороход, Ольга (08.10.2018). Будівництво заводу з виробництва ядерного палива в Україні: чи варто боятися російського засилля?. "Цензор.НЕТ" (укр). Процитовано 14.05.2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]