Луцій Кальпурній Пізон Цезонін (консул 58 року до н.е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Кальпурній Пізон Цезонін
лат. L.Calpurnius L.f.L.n. Men. Piso Caesoninus
Народився невідомо
невідомо
Помер не раніше 43 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик
Знання мов латина
Суспільний стан шляхтич[d][1]
Посада цензор Стародавнього Риму, претор, давньоримський сенатор[d][2], консул[2], квестор, курульний едилd, Пропретор, проконсул, легат і легат
Рід Calpurnii Pisonesd
Батько Луцій Кальпурній Пізон Цезонін (квестор)[1][1]
Мати Calventiad[1][1]
У шлюбі з Rutiliad[3][1][1]
Діти Кальпурнія Пізоніс[1][1] і Луцій Кальпурній Пізон Понтифік

Лу́цій Кальпу́рній Пізо́н Цезоні́н (лат. Lucius Calpurnius Piso Caesoninus) (приблизно 101 — 43 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 58 року до н. е., цензор 50 року до н. е. Тесть Гая Юлія Цезаря.[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із впливового плебейського роду Кальпурніїв. Син Луція Кальпурнія Пізона Цезоніна, претора 90 року до н. е., та Кальвенції. Батько рано помер.

Точний рік народження Луція Кальпурнія невідомий, але в одній зі своїх промов Цицерон зазначив, що під час громадянських воєн між Суллою і маріанцями (88-82 роки до н. е.) Пізон ще був неповнолітнім.

У 70 році до н. е. обіймав посаду квестора, у 64 році до н. е. — едила, у 61 році до н. е. — претора.

Уклав політичний союз з Гаєм Юлієм Цезарем. Завдяки цьому у 58 році до н. е. Цезоніна обрано консулом разом з Авлом Габінієм. Надав активну підтримку народному трибуну Клодію, сприяв вигнанню Цицерона. Застосував заходи про єгипетські культи у Римі та знищив святилище Діани на Целійському пагорбі. За законом Клодія Луцій Кальпурній отримав як провінцію Македонію, якою керував з 57 до 55 року до н. е., під час цього спочатку з успіхом воював проти фракійців, втім зрештою зазнав тяжкої поразки. Це стало основою для позбавлення Пізона провінції.

У 50 році до н. е. його обрано цензором разом з Аппієм Клавдієм Пульхром. На цій посаді на відміну від колеги виявив поблажливість до сенаторів.

З початком громадянської війни поміж Гаєм Юлієм Цезарем і Гнеєм Помпеєм Великим Цезонін намагався відігравати роль посередника, але без успіху. Він не підтримав Цезаря, але й не приєднався до Помпея. Після вбивства Цезаря виступив за оголошення його заповіту та похорони за державний рахунок, чим йому й доручено керувати. Згодом захищав Марка Антонія, намагався припинити війну поміж сенатом й Антонієм. Навіть після провалу перших перемовин Пізон продовжував намагатися досягти миру.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Рутілія

Діти:

2. Дружина (ім'я невідоме).

Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fast. Cap. Degrassi 56 f. (лат.)
  • App. BC II 14; 54—61; 135—136; 143; III 54—63 (лат.)
  • Iris Hofmann-Löbl, Die Calpurnii. Politisches Wirken und familiäre Kontinuität. Verlag Peter Lang, Frankfurt am Main u. a. 1996, ISBN 3-631-49668-0, S. 157—186 (нім.)