Руська трійця: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Літературне |
{{Картка:Літературне угрупування |
||
|назва = «Руська трійця» |
|назва = «Руська трійця» |
||
|абревіатура = |
|абревіатура = |
Версія за 05:47, 23 травня 2019
Шаблон:Картка:Літературне угрупування «Руська трійця» (1833—1837 роки) — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження[1][2][3].
Характеристика
Породжене в добу романтизму, воно мало виразний слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».
Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Гуртківці бачили свою мету в збиранні фольклору, поширенні освіти, доступних науково-популярних праць, написанні та виданні близьких народові творів. Усе це робилося задля високої ідеї національного відродження в Галичині. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися на Закарпатті.
Навколо «Руської трійці» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угруповання твердили, що русини Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову та культуру.
Діяльність «Руської трійці», викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів, переступила межі вузького культурництва. Особливу пошану членів літературного угруповання мала поема «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.
Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових слов'янських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833).
У 1834 році «Руська трійця» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.
Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (Будин (зараз Будапешт, 1837 р.), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністровая», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Руської трійці». Вплив на постання «Руської трійці» мав і чеський славіст Ян Ковбек.
«Русалку Дністровую» австрійський уряд заборонив. Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.
Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.
Вшанування пам'яті
- 1 січня 2012 року в Івано-Франківську відкрили перший в світі пам'ятник Руській Трійці, скульптором якого був Володимир Довбенюк.[4]
- 30 липня 2015 року в тому ж Івано-Франківську сквер, де стоїть цей пам'ятник, перейменували на Сквер імені Руської Трійці.
- У тому ж місті Івано-Франківськ також є Вулиця Маркіяна Шашкевича і Вулиця Івана Вагилевича.
Див. також
Джерела та література
- Ф. І. Стеблій. Руська трійця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 395. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. / І. Франко. — Львів: Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1910. — V, 444 c.
- Маркіян Шашкевич на Заході / упоряд., ред. і вступ Я. Розумний. — Вінніпег: Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, 2007. — 383 с.
- Шах С. О. Маркіян Шашкевич і гал. відродження. — Париж-Мюнхен, 1961.
- М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький: бібліографічний покажчик / укл.: М. П. Гуменюк, Є. Є. Кравченко. — Львів: Львівська бібліотека Академії наук Української РСР, 1962. — 132 с.
- Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. — Вінніпеґ: Загальна Бібліотека «УКТ», 1962. — 96 с.
- Луців Л. Маркіян Шашкевич. — Нью-Йорк: в-во «Свобода», 1963. — 118 с.
- Історія української літератури: у восьми томах / голова редколегії — Є. Кирилюк. — т. II. — Київ: Наукова думка, 1967.
- Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galicji w latach 1830–1848. Kraków, 1973. (пол.)
Примітки
Посилання
- Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого. Виданє друге (З додатком творів: Івана Вагилевича і Тимка Падури). У Львові, 1913.
- Письменники Західної України 30-50-х років XIX ст. — К., 1965. — 652 с. (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький та ін.).
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|