Географія Еритреї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Еритреї (ООН)

Еритрея розташована в Східній Африці на узбережжі Червоного моря та прибережних островах архіпелагу Дахлак. Має сухопутні кордони із Суданом на північному заході (протяжність кордону — 605 км), Ефіопією на півдні та південному заході (912 км) та Джибуті на південному сході (113 км).[1][2]

Площа країни становить 117.600 км², Еритрея знаходиться на 101-му місці серед країн світу за територією. Державі належать близько 350 островів в Червоному морі, 200 з яких утворюють архіпелаг Дахлак.[3] Загальна протяжність берегової лінії країни становить 2234 км; протяжність материкової берегової лінії — 1151 км, островів у Червоному морі — 1083 км.[2]

Рельєф[ред.ред. код]

Топографічна мапа Еритреї

Рельєф країни доволі неодноріний. Біля третини території Еритреї знаходиться на Еритрейському нагір'ї (висота його — бл. 2000 м), яке є продовженням південнішого Ефіопського нагір'я. На захід від нього знаходиться велике плато (бл. третини від загальної площі), на схід — прибережні рівнини та впадини, в тому числі, частина впадина Афар. На нагір'ї знаходяться густонаселені райони країни. Актуальними проблемами для даного регіону є зменшення родючості земель через інтенсивність використання земельних ресурсів у сільському господарстві, часті засухи, зменшення площі лісового покриву та ерозію ґрунтів. Тут знаходяться витоки багатьох притоків рік Гаш, Сетіт, Барка, Текезе та Мереб. Найвища точка Еритреї — гора Соїра (2989 м); знаходиться на південь від столиці країни Асмери, яка розташована на висоті 2374 м над рівнем моря. Найнижча точка країни знаходиться біля озера Кулул (75 м нижче рівня моря) в Афарській впадині. Низинні райони на заході Еритреї простягаються від Керена (на північний-захід від Асмери) до кордону із Суданом. Землі в цьому регіоні зрошуються річками Гаша, Мереб та Барка.

Переважна частина прибережної полоси знаходиться в аридній чи семіаридній зоні, хоча там також проживають скотоводи-кочівники та є дикі звірі. На східних схилах нагір'я є родючі ґрунти, які отримують опади протягом двох вологих сезонів року.[3][2]

Клімат[ред.ред. код]

Супутникова мапа Еритреї
Мапа Еритреї

На узбережжі Червоного моря клімат в країні сухий та жаркий. Середні зимні температури (грудень — лютий) коливаються в діапазоні 20—35°C, літні (червень—вересень) в межах 40—50°C. Середньорічна норма опадів — 200 мм. В східній частині країни температури ще вищі. В цих несприятливих умовах для життя, населення займається кочовим скотарством, а у багатих рибою прибережних районах — рибальством.

Західні рівнини на кордоні із Суданом роташовані на висоті 500—2000 м над рівнем моря. Переважно це пустелі, напівпустелі та саванни, хоча існують і родючі ґрунти завдяки сезонним розливам р.Барки. Середньорічна кількість опадів становить 400 мм. Найпрохолодніший місяць року - грудень, температура інколи знижується до 15°C.

Еритрейське нагір'я відзначається більш вологим та прохолоднішим кліматом. Переважна більшість поверхні знаходиться вище 1500 м, середньорічна норма опадів коливається в межах 500—850 мм. Середні температури регіону коливаються в діапазоні 15—30°C, інколи трапляються перепади до 40°C. Взимку вночі можливе зниження температури до 0°C. В цій кліматичній зоні знаходиться і столиця країни, Асмера, де температура в середньому коливається від 21°C взимку до 25°C на початку літа.

В центральному та західному регіоні країни спостерігається два вологих періоди — головний літній із червня по вересень і менш виразний весінній із березня по квітень. Біля узбережжя опади випадають переважно взимку. В середньому по країні середньорічна норма опадів становить 400—600 мм.[3]

Природні ресурси[ред.ред. код]

Еритрея загалом не дуже багата природними ресурсами, які б сприяли розвиткові економіки. Переважну більшість території країни займають гори чи пустельні райони. В минулому країна навіть експортувала цитрусові та овочі до Європи та країни Близького Сходу, але після багаторічної війни різко скоротилася кількість лісів та придатних для сільського господарства ґрунтів; обробляється близько 10-12% площі країни, 1% — під постійний врожай. Близько 6% території Еритреї займають заповідники та ліси, 49% — пасовиська.

Густонаселене Еритрейське нагір'я найкраще придатне для інтенсивного вирощування зернових, бобових та овочевих культур, для молочного тваринництва та птахівництва. Але для підтримки рівня виробництва необхідне зрошення та боротьба із ерозією. Також є великі родючі долини, які при постійному чи сезонному зрошенні можуть використовуватися для плантаційного господарства та для вирощування зернових і плодових культур. Загалом, через бідність Еритреї на земельні ресурси, сільське господарство та тваринництво доволі обмежені у своєму розвиткові. Також Еритрея має значні рибні ресурси.

Серед корисних копалин країни слід відзначити золото, калійну сіль, цинк, мідь. Із середини 1990-х рр. в країні ведуться пошуки нафти. [3][2]

Примітки[ред.ред. код]