Географія Ірландії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ірландію іноді називають "Смарагдовий острів" через її зелені краєвиди, як це можна бачити в цьому супутниковому знімку.

Ірландія (англ. Ireland, ірл. Éire) — острів в північно-західній Європі на півночі Атлантичного океану. Рельєф Ірландії складається переважно з рівнин у центрі, які оточені кільцем прибережних гір. Найвища точка острову — Каррантухіл (ірл. Corrán Tuathail), що на 1 041 метр вище рівня моря. Західне узбережжя є грубим, з безліччю островів, півострів, мисів та заток. Острів ділить навпіл річка Шеннон, яка довжиною 386 км з 113 км естуарію є найдовшою річкою в Ірландії і тече з графства Каван в Ольстері на південь, де впадає в Атлантичний океан на півдні від міста Лімерик. Є ряд великих озер вздовж річок Ірландії, з яких Лох-Ней є найбільшим.

Політично, острів складається з держави Ірландія, під юрисдикцією якої знаходиться близько п'яти шостих острова, і Північної Ірландії, яка є частиною Великої Британії, з юрисдикцією щодо решти території острова. Розташована на захід від острова Велика Британія, Ірландія розташована приблизно в 53° пн. ш. 8° зх. д. / 53° пн. ш. 8° зх. д. / 53; -8Координати: 53° пн. ш. 8° зх. д. / 53° пн. ш. 8° зх. д. / 53; -8. Острів має загальну площу 84 421 км².[1] Він відділений від Великої Британії через Ірландське море та від континентальної Європи через Кельтське море. Ірландія та Велика Британія, разом з прилеглими островами, відомі під загальною назвою Британські острови, однак термін "Британські острови" є спірним по відношенню до Ірландії, альтернативний термін Велика Британія та Ірландія все частіше переважає.[2]

Геологічне формування[ред.ред. код]

Найстаріша з відомих ірландських гірських порід віком близько 1.7 млрд. років перебуває на острові Ініштрахал біля берегів графства Донегол.[3][4] В інших частинах Донеголу, вчені виявили камені, які зформувалися як льодовикові депозити, які засвідчують, що у ті часи, частина того, що повинно було стати Ірландією було в лещатах льодовикового періоду. Тим не менш, через вплив більш пізніх потрясінь, майже неможливо визначити послідовність цих ранніх шарів породи правильно.

Річки та озера[ред.ред. код]

Головна річка в Ірландії — Шеннон, довжиною 386 км, найдовша річка в Ірландії, яка відокремлює заболочені внутрішні території Ірландії з заходу острову. Річка розділяється на три озера уздовж його течії, Лох-Аллен, Лох-Рі і Лох-Дерг. З них Лох-Дерг є найбільшим.[5] Річка Шеннон втікає в Атлантичний океан після міста Лімерик в гирлі Шеннона. Іншими великими річками є Ліффі, Лі Блеквотер, Нор, Шур, Барроу, Банн, Фойл, Ерн і Бойн. (Див. Список річок Ірландії.)

Лох-Ней, що в Ольстері,[5] є найбільшим озером в Ірландії та Великої Британії. Легенда свідчить, що гігант, Фінн Мак Кумал, боровся з іншим в Шотландії, і розлючений, зачерпнув грудку землі, і потім її кинув. Вона впала у Ірландське море, створила Острів Мен, в той час отвір, що залишився, заповнився водою, і став озером Лох-Ней. Іншими великими озерами є Лох-Ерн та Лох-Корріб.[5]

Клімат[ред.ред. код]

Докладніше: Клімат Ірландії

Клімат Ірландії є помірним[6], хоча значно теплішим, ніж майже у всіх інших місцях на тій самі широті, таких як Польща (на материковій частині Європи) або Ньюфаундленд (на протилежному краю Атлантики) у зв'язку з теплим впливом Північно-Атлантичної течії. Вітер дме переважно з південного заходу, розбиваючись об високі гори західного узбережжя. Опади частіше трапляються на заході острову. На острові Валентія, біля західного узбережжя графства Керрі, випало майже в два рази більше опадів, ніж в Дубліні на сході країни (1 400 мм проти 762 мм). По всій країні, близько 60% річних опадів випадає в період з серпня по січень.

Найхолоднішими місяцями року є січень та лютий, а середньодобові температури повітря знаходяться в межах 4 та 7 °C протягом цих місяців. Липень та серпень є найтеплішими, з середньодобовою температурою між 14 та 16 °C, в той час середньодобові максимуми в липні та серпні варіюються від 17 до 18 °C недалеко від узбережжя, до 19 — 20 °C у внутрішній частині острову. Саме сонячні місяці травень та червень приносять в середньому 6:55 годин світла в день.[7] Хоча екстремальні погодні явища в Ірландії трапляються рідко, порівняно з іншими країнами на європейському континенті, вони все ж таки трапляються. Вибухові депресії Атлантичного океану, що відбуваються переважно в грудні, січні та лютому, іноді можуть принести вітер швидкістю 160 км/год до західних прибережних країн, тоді як у літні місяці, і особливо в кінці липня — початку серпня, раптові та сильні грози можуть формуватися через внутрішній та західний райони країни.

В таблиці показано показники метеостанції аеропорту Дубліна за тридцять років. Статистика клімату на основі графств Північної Ірландії відрізняється, але не істотно.[8]

Статистика метеостанції Дублінського аеропорту з 1961 по 1990[9]
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 7.6 7.5 9.5 11.4 14.2 17.2 18.9 18.6 16.6 13.7 9.8 8.4 12.8
Середній мінімум, °C 2.5 2.5 3.1 4.4 6.8 9.6 11.4 11.1 9.6 7.6 4.2 3.4 6.0
Середньодобова кількість
сонячних годин
1.8 2.5 3.6 5.2 6.1 6.0 5.4 5.1 4.3 3.1 2.4 1.7 3.9
Норма опадів, мм 69.4 50.4 53.8 50.7 55.1 56.0 49.9 70.5 66.7 69.7 64.7 75.6 732.7


Клімат Белфасту
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 13 14 19 21 26 28 29 28 26 21 16 14 29
Середній максимум, °C 6 7 9 12 15 18 18 18 16 13 9 7 12
Середній мінімум, °C 2 2 3 4 6 9 11 11 9 7 4 3 6
Абсолютний мінімум, °C −13 −12 −12 −4 −3 −1 4 1 −2 −4 −6 −11 −13
Норма опадів, мм 80 52 50 48 52 68 94 77 80 83 72 90 846
Джерело: [10]


Політична географія[ред.ред. код]

Ірландія розділена на чотири провінції: Коннахт, Ленстер, Манстер і Ольстер та 32 графства.[11] Шість з дев'яти графств Ольстера є складовою Північної Ірландії, а інші 26 — складовою держави Ірландія. На карті показані межі для всіх 32 графств.

Мапа Ірландії з пронумерованими графствами. Республіка Ірландія
  1. Дублін
  2. Віклоу
  3. Вексфорд
  4. Карлоу
  5. Кілдер
  6. Міт
  7. Лаут
  8. Монахан
  9. Каван
  10. Лонгфорд
  11. Західний Міт
  12. Оффалі
  13. Леїш
  14. Кілкенні
  15. Вотерфорд
  16. Корк
  1. Керрі
  2. Лімерік
  3. Тіпперері
  4. Клер
  5. Голвей
  6. Мейо
  7. Роскоммон
  8. Слайго
  9. Літрім
  10. Донегол

Північна Ірландія

  1. Фермана
  2. Тайрон
  3. Лондондеррі
  4. Антрім
  5. Даун
  6. Арма

З адміністративної точки зору, 20 округів в республіці є органами місцевого самоврядування. Решта шість мають більше одного місцевого органу влади, утворюючи в цілому 34 органу влади на рівні графства. Графство Тіпперері поділяється на два адміністративні графства: Північний Тіпперері та Південний Тіпперері, спочатку засновані в 1838, а перейменовані 2001 року.[12] Міста Дублін, Корк, Лімерик, Голвей та Вотерфорд мають незалежні міські ради, введені окремо від графств з цими назвами. Графство Дублін, ділиться на територію міста Дублін та на три адміністративні графства: Дан Лері - Ратдаун, Фінгел та Південний Дублін.[11]

Виборчі округи в Республіці Ірландії переважно слідують межам графств. Підтримання зв'язків з системою графства повинне обов'язково враховуватися в реорганізації меж виборчих округів.[13]

У Північній Ірландії, кардинальна реорганізація місцевого самоврядування в 1973 році замінила традиційні шість округів і два графства (Белфаст та Деррі) на 26 однорівневих районів[14], які, окрім графства Фермана, перетинають традиційні межі графств.

Загальне населення острова становить близько 6 мільйонів осіб, яке концентрується переважно на східному узбережжі, особливо в Дубліні та Белфасті і навколишніх їм областях.[15][16]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Nolan, Professor William. «Geography of Ireland». Government of Ireland. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2009-10-15. 
  2. Davies, Alistair; Sinfield, Alan (2000), British Culture of the Postwar: An Introduction to Literature and Society, 1945-1999, Routledge, сторінка 9, ISBN 0-415-12811-0, «Many of the Irish dislike the 'British' in 'British Isles', while the Welsh and Scottish are not keen on 'Great Britain'. … In response to these difficulties, 'Britain and Ireland' is becoming preferred usage although there is a growing trend amounts some critics to refer to Britain and Ireland as 'the archipelago'.» 
  3. «Site Synopsis (Inishtrahull)» (PDF). National Parks and Wildlife Service. Процитовано 2008-01-30. 
  4. Woodcock, N. H. (2000). Geological History of Britain and Ireland. Blackwell Publishing. с. 57. ISBN 0-632-03656-7. 
  5. а б в OSI (англ.)
  6. «Marine Climatology». Met Éireann. Архів оригіналу за 2013-08-13. Процитовано 2008-01-30. 
  7. «Sunshine in Ireland». Met Éireann. Архів оригіналу за 2013-08-13. Процитовано 2008-01-23. 
  8. «Northern Ireland climate information». UK Met Office. Архів оригіналу за 2013-08-13. Процитовано 2009-09-30. 
  9. «30 Year Averages - Dublin Airport». Met Éireann. Архів оригіналу за 2013-08-13. Процитовано 2008-01-23. 
  10. «Belfast, Northern Ireland – Average Conditions». BBC Weather Centre. BBC. Архів оригіналу за 2013-08-13. Процитовано 2009-10-08. 
  11. а б «Placenames (Counties and Provinces) Order 2003» (PDF). Legal Status of Ireland's Placenames. Department of Community, Rural and Gaeltacht Affairs. 2003-10-30. Процитовано 2008-01-30. 
  12. Callanan, Mark; Keogan, Justin F. (2003). Local Government in Ireland: Inside Out. Dublin: Institute of Public Administration. с. 45. ISBN 1-902448-93-6. 
  13. «Electoral Act 1997» (PDF). Процитовано 2008-01-24. 
  14. «Local Government Policy Division Structure». Department of the Environment, Northern Ireland. Архів оригіналу за 30 September 2009. Процитовано 30 January 2008. 
  15. «Population of each Province, County and City, 2006». Principal Statistics. Central Statistics Office Ireland. Процитовано 2008-01-31.  [недійсне посилання]
  16. «Registrar General Annual Report 2009: Components of population change by Administrative Area, 2008 to 2009: Table 2.3» (xls). Population Statistics. NISRA. Процитовано 2011-01-12.  [недійсне посилання]

Посилання[ред.ред. код]